сухостійний період у корів, рівень ендотоксикозу та ефективність превентивної терапії

Краткое содержание

§             Загальна методика та основні методи дослідження

§              

§             Роботу виконували у 2004-2007 рр. у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені с.з.Ґжицького, на тваринах навчально-науково-дослідного господарства університету "Комарнівський" та фермерського господарства "Лелик" Жовківського району Львівської області. Експериментальну частину роботи проводили на тільних коровах і нетелях. Відповідно до мети і завдань роботи проводили акушерську та гінекологічну диспансеризації і враховували загальний розвиток та клінічний стан народжених телят.

Акушерську диспансеризацію проводили згідно з методичними рекомендаціями кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Львівського НУВМ та БТ імені С.З.Ґжицького з цього питання.

Досліди на тільних тваринах проводили у другій половині стійлового періоду та у середині пасовищного згідно зі схемою проведення досліджень (рис.1). Для досліджень підбирали корів тільністю 6,5-9 місяців, згідно з планом досліджень. Тварини були 4-6-річного віку чорно-рябої породи, із них формували групи за принципом аналогів. Середня маса тіла корів становила 450-500 кг. Всім тваринам контрольних та дослідних груп згодовували аналогічні види кормів в однаковій кількості. Лише тваринам дослідних груп оптимізували раціон годівлі за цукрово-протеїновим співвідношенням і додатково до раціону згодовували штучну карловарську сіль, збагачену хлористим кобальтом, та вводили два рази на місяць по 7-10 мл тетравіту і по 10-15 мл йодліпідного препарату відповідно до маси тіла тварин.

Утримання тварин у стійловий період було прив’язним, моціон нерегулярно – періодично 1-2 рази на тиждень, залежно від погоди. У літній період тварини знаходилися на пасовищі з фіксованим утриманням у нічний період. Підгодівля їх зеленими кормами проводилась у вечірню пору.

Осіменіння корів і телиць в обох господарствах проводили ректо-цервікальним методом.

Для дослідів підбирали корів тільністю 6,5-7 місяців на основі запису у журналах осіменіння та ректального дослідження.

Дослідження морфологічних та біохімічних показників крові тільних корів проводили до початку досліду на 6,5-7 місяці тільності, а потім у 8 і 9 місяців тільності. Кров від корів для гематологічних досліджень брали два рази з проміжком 1-2 дні і визначали середні показники з двох визначень.

Після народження телят від контрольних та дослідних тварин за ними протягом 7 днів вели постійне клінічне спостереження, враховували живу масу та рівень загального фізіологічного розвитку при народженні.

Гематологічні дослідження проводили у цитратній крові, де визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів підраховуванням у лічильній камері сітки Горяєва, уміст глюкози визначали за Климкіною, гемоглобін – гемоглобінціанідним методом (Кондрахін І.П., 1985). популяційний склад еритроцитів вивчали у градієнті сахарози за методом А.і.Сизової, 1980. гематокрит – за Й.Тодоровим. Лейкограму – підрахунком окремих видів лейкоцитів у мазку, зафарбованому за Гімзою-Романовським. Т- і В-лімфоцити – за методом  Г.А.Краснікова (1985). Величину еритроцитів та їх насиченість гемоглобіном розраховували арифметично за методикою м.Тульчинського (1965).

Рівень загального білка визначали за методом Райнса – рефрактометрично, вміст альбумінів та α-, β-, γ-глобулінів – турбідиметричним способом за І.п.Кондрахіним, (1975). лужний резерв крові – за Раєвським, рівень каротину  за методом Рачевського, кетонові тіла за методом і.н.Вовка та індикаторних смужок "Дека РНАN", колоїдо-осадову пробу проводили за методом Постнікова.

Кількість білків системи згортання крові визначали за різницею загальних білків між плазмою та сироваткою крові; вміст фібриногену визначали у плазмі крові після прогрівання  її при температурі +56-58^оС.

Активність АСТ- К.Ф.2.6.1.1 і АЛТ-К.Ф.2.6.1.2 за методом Гайтмана-Френкеля, уміст гормонів щитоподібної залози – радіоімунологічним методом з використанням наборів фірми "IMUNOTECH" – Чехія. Циркулюючі імунні комплекси – за методикою Ю.Т.Гриневича і М.М.Алферова (1981). БАСК-ЛАСК та нормальних антитіл за методиками, описаними Маслянком Р.п. (1987). сорбційну здатність еритроцитів за Тогайбаєвим (1998).

Штучну карловарську сіль готували за рецептом Мозгова Е.І. (1954). йодліпідний препарат за методом Р.Й.Кравціва, В.і.Завірюхи (1998), тетравіт – використовували офіцінальний препарат.

При вивченні рівня годівлі глибокотільних корів в умовах згаданих господарств використовували дані про склад раціонів і види кормів та їх поживну цінність.