Формування організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі



Название:
Формування організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі
Альтернативное Название: Технологічна безпека аграрної галузі
Тип: Автореферат
Краткое содержание: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобальної інноваційної моделі соціально-економічного зростання, де ключовими факторами економіки стають інтелектуалізація капіталу, формування й використання науково-технічного потенціалу, першочерговим завданням України є підтримка сталого рівня технологічної безпеки. Несприйнятливість нововведень, ігнорування світових тенденцій розвитку призвели до економіко-технологічного відставання більшості галузей національного виробництва, особливо, сільського господарства. У наш час, інноваційний розвиток аграрної системи України знаменується низьким рівнем техніко-технологічного забезпечення, відсутністю зв’язку науки і матеріального виробництва, повільним становленням інноваційного підприємництва. З огляду на це, особливої актуальності набуває проблема формування ефективного механізму гарантування національної безпеки, виявлення і нейтралізації загроз у технологічній сфері аграрної галузі.
Дослідження проблем різних аспектів інноваційних змін в аграрній сфері здійснювали провідні вітчизняні вчені, а саме: І. Кушнір, П. Саблук, Г. Саранчук, Н. Сіренко, О. Шубравська, В. Чабан, О. Янковська та інші. Трансформаційні процеси розвитку країни на засадах економіки знань та науково-технічного прогресу досліджували Д. Белл, П. Друкер, А. Тофлер, Й. Шумперет, а серед вітчизняних науковців – Ю. Бажал, В. Геєць, Л. Федулова та ін. Питанням економічної безпеки держави присвячені праці, зокрема, Т. Богомазової, В. Гейця, З. Загарія, В. Лойко, П. Мекшуна, В. Мунтіяна, В. Предборського, В. Пономаренка, Л. Шевченко. Науковий інтерес до проблем забезпечення науково-технологічної та технологічної безпеки як держави, так і регіонів простежується в працях таких науковців, як: І. Бінько, Г. Жаворонкова, І. Ревак, А. Сухорукова, В. Шлемко та ін. Питання організації діяльності аграрного сектору з точи зору досягнення продовольчої та економічної безпеки у своїх наукових працях висвітлювали В. Жмуденко, О. Скидан, В. Ткачук та інші науковці. Однак досі залишаються недостатньо з’ясованими питання технологічної безпеки аграрної галузі, а наукові спроби розробити теоретичні та методичні засади її забезпечення не здійснювались. Необхідність розробки ефективного організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі, його теоретична і практична значимість зумовили актуальність обраної теми дослідження, визначили його об’єкт, предмет, мету та задачі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Уманського національного університету садівництва за темою: «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК» (номер державної реєстрації 0101U004493), в межах якої автор розробив теоретичні основи технологічної безпеки аграрної галузі; провів оцінку її складових та обґрунтував методичні і практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, науково-методичних та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі.
Для досягнення поставленої мети визначено та розв’язано такі задачі:
- узагальнити теоретичні підходи до трактування важливості технологічного імперативу соціально-економічного розвитку держави;
- визначити суть та складові технологічної безпеки агарної галузі;
- розкрити теоретичні аспекти формування концептуальної моделі організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі;
- дослідити стан технологічної безпеки України на міжнародному та державному рівні;
- проаналізувати виробничо-технічну, науково-технологічну і еколого-техногенну складові технологічної безпеки аграрної галузі та виявити ключові загрози ефективності функціонування аграрного виробництва;
- розробити концептуальну модель організаційно-економічного механізму забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі;
- удосконалити методичні підходи до оцінки рівня технологічної безпеки аграрної галузі;
- запропонувати рекомендації щодо ліквідації загроз технологічній безпеці в сільському господарстві;
- удосконалити інституційно-управлінські заходи забезпеченням технологічної безпеки.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів формування організаційно-економічного механізму забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі.
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: монографічний метод – вивчення соціально-економічних процесів інноваційно-технологічного розвитку; системний та діалектичний підходи – обґрунтування теоретичних засад формування механізму технологічної безпеки аграрної галузі; методи порівняння й узагальнення – аналіз тенденцій зміни складових безпеки; економіко-математичні методи – оцінка результативності науково-технологічної діяльності та ефективності впровадження запропонованого організаційно-економічного механізму безпеки; анкетування, експертних оцінок – визначення рівня технологічної безпеки аграрної галузі.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти України, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених, офіційні дані Державної служби статистики, звітні дані Національної академії аграрних наук, звітні дані міжнародних організацій, результати анкетних опитувань, інформаційні ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна отриманих результатів. Найвагоміші результати, які характеризують наукову новизну дослідження, полягають у такому:
вперше:
- сформовано організаційно-економічний механізм технологічної безпеки аграрної галузі, який полягає у сукупності соціально-економічних, ринкових, організаційних і правових засобів гармонізації інтересів сільськогосподарських підприємств з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища, що, з урахуванням особливостей аграрного виробництва та впровадженням науково-технічних та інноваційних розробок, дозволить досягти результативності господарської діяльності, достатньої для забезпечення технологічної безпеки, протидії небезпекам та загрозам;
удосконалено:
- суть «технологічної безпеки аграрної галузі», як такого стану розвитку технологічного та виробничого потенціалу аграрної галузі, який дозволяє за допомогою організаційно-економічних заходів гарантувати інтенсивне функціонування галузевої економіки, достатнє для забезпечення її конкурентоспроможності, а також сприяти підтримці економічної незалежності за рахунок власних науково-технологічних ресурсів;
- систему технологічної безпеки аграрної галузі, яка, на відміну від інших, містить виробничо-технічну, науково-технологічну та еколого-техногенну складові, завдяки чому можна виділити сфери діяльності сільського господарства та оцінити стан їх захищеності від несприятливих впливів зовнішнього середовища та дії внутрішніх факторів;
- методичні підходи до оцінки стану технологічної безпеки аграрної галузі на основі результатів обчислення інтегрального показника з використанням авторського підходу до вибору критеріїв оцінки складових безпеки, що дозволяє визначити її рівень згідно пропонованої шкали (кризовий, передкризовий, нормальний, оптимальний рівні);
- систему моніторингу і контролю за забезпеченням технологічної безпеки в сільському господарстві, яка дозволяє своєчасно виявляти існуючі і приховані загрози безпеці, а також отримувати оперативну інформацію щодо ефективності реалізації заходів її зміцнення.
набули подальшого розвитку:
- організаційно-інституційні заходи формування державного механізму забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі, які враховують специфічні особливості сільського господарства, визначають проблеми і стратегічні орієнтири, спрямовані на гарантування високого рівня безпеки;
- підходи до визначення пріоритетних напрямів інноваційно-технологічного розвитку сільського господарства на основі технологічного імперативу соціально-економічної розбудови держави, які передбачають способи зміцнення його техніко-технологічного потенціалу до рівня, здатного забезпечити оптимальний рівень технологічної безпеки аграрної галузі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі, який сприяє подоланню негативної дії загроз і небезпек у сфері технічного, наукового та технологічного забезпечення сільського господарства. Основні положення дисертації можуть бути використані органами державної влади та аграрними підприємствами при розробці стратегій, програм та проектів інноваційної та техніко-технологічної розвитку сільського господарства.
Практичне значення отриманих результатів підтверджується відповідними довідками. Запропоновані організаційно-економічні заходи забезпечення технологічної безпеки в аграрній галузі, принципи та умови формування системи моніторингу її стану, а також методичні підходи до оцінки рівня технологічної безпеки аграрної галузі знайшли практичне застосування в діяльності Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №11-04/133 від 09.04.2014 р.). Розроблені організаційно-інституційні важелі впливу на стан технологічної безпеки аграрної галузі та рекомендації щодо спрощення мобілізації фінансово-інвестиційних ресурсів з метою зміцнення технологічного потенціалу сільського господарства прийняті до впровадження Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 355/08-28/14 від 18.04.2014 р.).
Науково-практичні рекомендації щодо формування та реалізації державними органами влади організаційно-економічних, фінансово-інвестиційних та нормативно-правових заходів забезпечення технологічної безпеки аграрної галузі прийнято до впровадження Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка про впровадження №37-1-18-1-15/16648 від 29.10.2014 р.). Основні теоретико-методичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Уманського національного університету садівництва при викладанні навчальних дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Економіка сільськогосподарського виробництва», «Потенціал і розвиток підприємства» (довідка про впровадження № 20-06/483 від 30.05.2014 р.).
Особистий внесок здобувача в отримання наукових результатів дисертації. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до формування організаційно-економічного механізму технологічної безпеки аграрної галузі. Наукові положення, висновки і пропозиції дисертації, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно і містяться у одноосібно опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що належать здобувачу.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та практичні результати дисертації доповідалися автором і одержали схвалення на 9 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи управлінської діяльності суб’єктів господарювання» (м. Черкаси, 2012 р.); дванадцятій Всеукраїнській науковій Інтернет-конференції «Наукові дослідження: теорії і практики» (м. Тернопіль, 2012 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічна політика держави в умовах трансформаційних змін» (м. Полтава, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми модернізації та інноваційний розвиток регіонів» (м. Одеса, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний потенціал економіки: сучасні концепції формування та управління» (м. Херсон, 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку ринкової економіки на засадах конкурентоспроможності, інноваційності та сталості» (м. Дніпропетровськ, 2014 р.); Міжнародній науково-практичної конференції «Сучасні наукові підходи до стабільного економічного розвитку та економічної безпеки» (м. Чернігів, 2014 р.); 15-й Международной научно-практической конференции «Финансовые проблемы и пути их решения: теория и практика» (г. Санкт-Петербург, 2014 г.).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційної роботи опубліковано у 20 наукових працях загальним обсягом 5,6 друк. арк., із них – 10 у фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 199 найменувань, 22 додатки, уміщені на 25 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 232 сторінки, основний її зміст викладено на 184 сторінках. Робота містить 42 таблиць і 37 рисунки (із них 3 таблиці і 1 рисунок розміщені на 4 окремих сторінках).



АННОТАЦИЯ
Крачок Л.И. Формирование организационно-экономического механизма технологической безопасности аграрной отрасли. – Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством.
Диссертационная работа посвящена решению теоретических, методических и практических вопросов формирования организационно-экономического механизма технологической безопасности аграрной отрасли. Исследования теоретических основ технологического императива социально-экономического развития государства доказали важность внедрения инновационно-технологических изменений во всех сферах отечественной экономики, особенно, в аграрной отрасли.
Обобщение теоретических подходов к трактовке сущности технологической безопасности позволило сформировать авторское определение понятия «технологическая безопасность аграрной отрасли», а также дало возможность определить основные составляющие безопасности, а именно: производственно-техническую, научно-технологическую и эколого-техногенную.
Сформировано концептуальную модель организационно-экономического механизма технологической безопасности аграрной отрасли охватывает организационные и экономические рычаги влияния на процесс становления и соблюдения технологической безопасности на всех уровнях государственного регулирования. Определены основные задачи механизма обеспечения технологической безопасности и субъектов, ответственных за их выполнение.
Исследование состояния технологической безопасности Украины на международном и государственном уровнях дало основания считать, что национальная экономика находится под угрозой из-за слабой технологической способности и низкой инновационной активности отечественных субъектов хозяйствования. Крупнейшими угрозами при этом выступают: слабая способность к инновациям, проблемы привлечения иностранных инвестиций и трансфера технологий, низкое качество работы украинских научно-исследовательских учреждений, снижение интереса государства к закупке высокотехнологичной продукции.
Проведен анализ составляющих технологической безопасности аграрной отрасли и определена степень влияния негативных тенденций и угроз их функционирования. Реальными угрозами технологической безопасности в сфере сельского хозяйства являются: медленное обновление технико-технологической базы аграрного производства; устаревшие материально-технические средства; загрязнения атмосферы из-за роста отходов растительного и животного происхождения; истощение земель и загрязнения водных ресурсов; спад научной активности отечественных исследователей.
Предложена модель формирования организационно-экономического механизма технологической безопасности аграрной отрасли, предусматривает определение теоретических основ и приоритетных направлений обеспечения технологической безопасности; государственное регулирование безопасности организационно-экономическими, финансово-инвестиционными и нормативно-правовыми средствами; оценка состояния технологической безопасности аграрной отрасли; выявление негативных тенденций и угроз безопасности, а также их ликвидация; разработка и реализация мероприятий по улучшению состояния технологической безопасности аграрной отрасли; мониторинг и контроль за процессом обеспечения оптимального уровня безопасности.
Разработаны методические подходы к оценке состояния технологической безопасности в аграрной отрасли с помощью расчета интегрального показателя на основе авторского набора показателей состояния ее составляющих, в соответствии с предложенной шкалой уровней безопасности.
Сформирована система мониторинга и контроля над процессом обеспечения технологической безопасности в аграрной отрасли для диагностики состояния основных составляющих безопасности на наличие неблагоприятных состояний, угроз функционирования и технологического развития сельского хозяйства.
Рекомендовано пути повышения уровня технологической безопасности аграрной отрасли, предусматривающие реформирование нормативно-правового обеспечения национальной безопасности, финансово-инвестиционной, инновационной и фискальной политики поддержки программ технологического развития сельского хозяйства, институционального устройства управления системой безопасности.
Ключевые слова: технологическая безопасность, аграрная отрасль, угрозы, организационно-экономический механизм, технологическое развитие, интегральный показатель технологической безопасности.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины