Шпак Любов Олександрівна. Економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів

Краткое содержание

У вступі подано загальну характеристику теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведені дані щодо апробації результатів та їх публікації.
У першому розділі «Теоретико-концептуальні підходи до розв’язання проблем економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів» опрацьовано інституціонально-економічні засади економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів (ЕРРРТРК), з’ясовані сутність і логіка взаємозв’язку категоріальних понять теорій економічного регулювання та регіональної економіки; досліджено особливості сучасних теоретико-концептуальних моделей ЕРРРТРК, розроблено та побудовано оригінальну концепцію реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу на засадах реалізації технології економічного регулювання діяльності регіонального господарського комплексу (КРТРПРГК).
У розділі досліджено інституціональні засади формування і розвитку територіальної рекреаційної системи в регіонах на основі огляду існуючих підходів, сформованих у межах теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки школами класичної та неокласичної політекономії, представники яких опрацювали моделі державного регулювання економічного розвитку регіонів, накопичення капіталу, інноваційного зростання регіонів. Забезпечення активного розвитку туризму в економіці регіону передбачає формування та нарощення туристичних ресурсів, підвищення їхніх якісних характеристик і доступності; удосконалення матеріально-технічної бази та якості туристичного обслуговування. В цих умовах розвиток РТРК дозволяє інтенсифікувати процеси міжгалузевого та міжтериторіального інкорпорування стратегічних потенціалів просторових систем для відновлення їх макроекономічних вимірів.
Доведено, що макроекономічна структура, сформована у вигляді РТРК, має стати багаторівневою динамічною системою суспільних відносин, інституцій та організацій, основою для розвитку людського капіталу, туристичної, інноваційної культури, освіти та науки і відповідного способу оздоровлення населення, які забезпечуватимуть докладання зусиль на структурній перебудові різних туристично-рекреаційних сфер для забезпечення ефективності процесів відновлення ТРП. Удосконалено класифікацію туристично-рекреаційних ресурсів регіонального рівня за рахунок введення додаткової ознаки їхнього групування в залежності від параметрів розвиненості наявних масштабів туристично-рекреаційного потенціалу регіону (сукупності резервів, ресурсів і можливостей), який формують базові, суміжні та забезпечуючі види економічної діяльності, що функціонують в межах певної регіональної соціально-економічної системи.
Запропоновано дефініційне визначення економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів тлумачити у якості ключової ресурсно-функціональної компоненти стратегічного управління, за урахування процесної технології якої здійснюється формування і реалізація стратегії розвитку РТРК, що репрезентовано: а) специфічними функціоналами сталого розвитку та розвитку людського капіталу; б) системоутворюючими регуляторами управлінського, фінансово-економічного, матеріально-технічного, соціального, інформаційно-комунікаційного та культурно-історичного забезпечення; в) системно-універсальними важелями коригуючого впливу на фазову траєкторію розвитку регіональної соціально-економічної системи.
Розкрито економічну сутність та зміст туристично-рекреаційного потенціалу регіону як сукупності ресурсів, резервів і можливостей певної соціально-економічної системи, формування, нарощення та освоєння яких убезпечується за рахунок процесної технології розбудови в регіоні туристично-рекреаційного комплексу інформаційно-інноваційного типу із залученням суміжних і забезпечуючих видів економічної діяльності. Уточнено й поширено сутність і зміст дефініційного визначення поняття «ресурсна база РТРК» в якості сукупності природних, туристичних, лікувально-оздоровчих та соціально-культурних ресурсів, які характеризуються територіальною цілісністю, що приводиться в рух сполученими в межах регіону з туристично-рекреаційною діяльністю галузями: сільським господарством, легкою і харчовою промисловістю, теплоенергетикою, пасажирським транспортом і зв’язком, торгівлею та громадським харчуванням, а також системою державного управління (у т. ч. регіонального і місцевого) та науки і освіти.
Обґрунтовано сутність і зміст основних функцій виконання завдань регіональним туристично-рекреаційним комплексом, до яких належать: оздоровча, розвиваюча, соціально-статусна, соціально-економічна, функція стійкого розвитку людського капіталу, остання є кінцевим результатом економічної та інтеграційної функцій ТРК.
Доведено, що для виходу рекреаційно-туристичного сектору економіки з кризового стану, в якому він зараз знаходиться, необхідна його структурна перебудова, перехід на засади сталого (екологічно збалансованого) рекреаційно-туристичного природокористування у відповідних регіонах. Розроблено функціонально-структурну схему економічного регулювання розвитку РТРК, що відображає його як суспільно-економічне явище і процес сталого використання природного потенціалу рекреації та туризму регіонального господарського комплексу. Систематизовані пріоритетні напрями економічного регулювання розвитку РТРК в Україні для підвищення ефективності його макроекономічного регулювання.
Здійснені теоретичні узагальнення стали основою для обґрунтування базових положень теорії розвитку територіальної рекреаційної системи в регіонах держави, концепції реінжинірингу туристично-рекреаційного потенціалу при синхронному застосуванні інтеграційного підходу. Домінанти авторської концепції передбачають концентрацію ресурсного потенціалу, ідентифікацію оптимального для певного регіону інструментарію з раціоналізацією структури системно-універсальних відносин, інституціоналізації та організації туристично-рекреаційної діяльності, поглиблення рівня спеціалізації, підтримки діяльності трансферту технологій, оптимізації та реінжинірингу інноваційних процесів за рахунок реалізації технології економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів, сформованих у відповідності до визначених цільових орієнтирів розвитку.
Поглиблено наукове тлумачення сутності та економічного змісту поняття «розвиток регіонального туристично-рекреаційного комплексу» як закономірного явища структурно-динамічних, соціально-економічних, культурно-історичних і суспільно-політичних поліфункціональних трансформацій масштабів розвиненості туристично-рекреаційного потенціалу, які відбуваються у межах певної РСЕС. Відповідно до запропонованого убезпечується агломерація різних за природою виробничо-економічних відносин, ущільнення взаємодії між суміжними галузями, спеціалізація території, результативність структурної перебудови туристично-рекреаційної сфери задля ініціювання процесів її регенерації та загальноекономічного прискорення в контексті розбудови в державі регіональної економіки інформаційно-інноваційного типу.
Дефініційно визначено поняття «економічне регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів» як ключової ресурсно-функціональної компоненти процесного типу, що формує реалізацію стратегії розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу та розробляє дієвий прикладний інструментарій для визначення результативності регіонального управління за рахунок залучення системно-універсальних важелів коригуючого впливу на фазову траєкторію розвитку соціально-економічної системи регіону.
Відзначено, що важливою складовою макроекономічного регулювання ТРК має стати також політика держави, спрямована на підтримку підприємницького сектору в рекреаційному і туристичному бізнесі. Здійснивши аналіз положень теорії економічного регулювання та стратегічного управління розвитку ТРК, з’ясовано, що важливим напрямком макроекономічного регулювання розвитку РТРК виступає створення і застосування законодавчої бази, здатної забезпечити умови для розвитку та функціонування різних напрямків туристичного бізнесу. У цих умовах економічне регулювання розвитку ТРК реалізовується за використання адаптивних технологій управління, які здатні за рахунок постійного комбінування складу туристичних інструментів забезпечувати дієвість та результативність провадження регіональної політики відтворення ТРП у межах певного регіону. Наголошено, що для гарантування економічної безпеки в регіонах є необхідність інтеграції потенціалу рекреаційно-туристичного зростання до сукупних ресурсів, резервів і можливостей національного господарства.
У другому розділі «Методологічні засади економічного регулювання розвитку регіональних туристично-рекреаційних комплексів України» опрацьовано сучасні управлінські та інформаційно-методичні аспекти оцінювання стану регіональних туристично-рекреаційних комплексів та їх прогнозування; розкрито методологічні основи проектування моделі комплексного розвитку регіонального туристично-рекреаційного комплексу та його галузей; сформовано принципи забезпечення ефективної регіональної політики економічного регулювання розвитку туристично-рекреаційного комплексу та її реалізації; запропоновано механізм структурно-функціональної оптимізації регіональної політики на базі інтенсифікації процесів кластеризації туристично-рекреаційної діяльності та раціонального використання туристично-рекреаційного потенціалу регіональних економічних систем.
У розділі з’ясовано, що залишаються відкритими питання щодо об’єктивності оцінювання процесів і явищ, цілісного відтворювання закономірностей у регіоні, що зумовлює використання цільових функціоналів, які пов’язують ціль діяльності РТРК із використовуваними механізмами реалізації дії до ідентифікації вимірів сприйнятливості регіональних туристично-рекреаційних комплексів та кожної з його складових видів економічної діяльності. Зазначене потребувало застосування в якості регулюючих засобів управлінського інструментарію процесного типу із використанням методів логічного моделювання та проектної інтерпретації вагомості впливу базових детермінант процесного управління на цілеорієнтований розвиток галузей і виробництв за трьома рівнями їхньої розбудови, а саме ті, що: формують матеріальну основу туристично-рекреаційної діяльності в регіоні; беруть участь у створенні туристичного продукту і послуг; є суміжними забезпечуючими видами економічної діяльності.
Доведено необхідність одночасного та послідовного використання основних положень системного та синергетичного підходів, що дозволило розробити та обґрунтувати концептуальну модель інституціонального розвитку системи управління ТРК для активізації туристичної діяльності у регіональних економічних системах. Вона розкриває основні системо-формуючі, утворюючі складові та прикладний інструментарій процесного і програмно-цільового управління, що безпосередньо впливають на розвиток інвестиційних процесів ТРК регіону з певним ступенем державного втручання в процеси забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.
Обґрунтовано методологічні положення організації процесу інвестування РТРК, які включають структурні складові: мотиваційний елемент (мотивація та мотивування), ресурсне (у т. ч. резерви і можливості), правове, методичне і організаційно-методичне забезпечення сукупних процесів формування РТРК інноваційно-інформаційного типу за рахунок застосування процесної технології управління. Удосконалено організацію процесу інвестування РТРК шляхом запровадження у практику господарювання таких етапів виконання прикладних завдань цільового розв’язання проблем із економічного регулювання розвитку РТРК: 1) виявлення відмінностей в інвестиційній привабливості РТРК та встановлення факторів, що визначають ці відмінності; 2) прогнозування майбутніх обсягів інвестицій РТРК; 3) розробка механізму управління появою інвестицій РТРК із використанням багатоваріантності вибору; 4) коригування системи субсидування з урахуванням пріоритетних завдань економічного розвитку РТРК; 5) забезпечення ефективності розподілу фінансових ресурсів регіонального бюджету з урахуванням основних напрямів економічного, соціального, культурного, суспільно-політичного та інвестиційного розвитку РТРК; 6) визначення напрямків і форм розміщення капіталу на основі оцінки інвестиційної привабливості РТРК.