ЧЕРНИШЕВИЧ ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА В УКРАЇНІ (1991 – 2006 рр.) ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

У першому розділі «Історіографія та джерельна база дослідження» проведено аналіз літератури та джерел з теми дослідження.
Стан наукової розробки теми. За час, що минув з моменту виникнення в Україні інституту президентства, накопичено значний фактичний та напрацьовано досить об’ємний аналітичний матеріал стосовно його функціонування. Всі публікації досить різнопланові, різняться ступенем науковості та об’єктивності в осмисленні інституту президента.
Перш за все, важливим було дослідження категоріального апарату і тому в політичних виданнях з’являються статті, які дають визначення поняттю «інституту президентства» та його діяльності .
У 90-х рр. ХХ ст. було опубліковано ряд статей, які аналізують природу досліджуваного інституту та його значення в політичному житті суспільства .
Наукові роботи вказаного періоду, які досліджують утвердження української держави, розглядають проблеми еволюції інститутів влади, не розкривають повноцінно обставини виникнення інституту президентства та його подальший розвиток .
На рубежі ХХ – ХХІ ст. з’являються роботи, які висвітлюють політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні. Однак, охоплюючи майже всі сфери становлення та утвердження держави, вони недостатньо досліджують питання інституту президентства .
У 2001 р. з метою узагальнення десятирічного досвіду державотворення вийшло академічне фундаментальне дослідження «Україна: утвердження незалежної держави (1991–2001)» , в якому всебічне висвітлення отримала проблема економічного розвитку країни, питання формування політичної системи та реалізації основних напрямів зовнішньої політики у зазначений період. Проте інститут президентства не належав до дослідницьких пріоритетів вказаної праці.
Першою ґрунтовною працею з історії формування політичної системи України стала монографія В. Литвина , в якій на основі архівних документів досліджено складові політичного життя перших років незалежності, проаналізовано стратегію й тактику керівників держави.
Діяльність президентів Л. Кравчука та Л. Кучми розглядалася в працях Н. Михальченка, В. Андрущенка, В. Литвина, Ю. Луканова та ін. У працях зібрано значний фактичний матеріал, подано різноманітні оцінки особи Президента України, а також висвітлено вплив глави держави на внутрішню та зовнішню політику України.
У роботі німецького дослідника А. Віттковскі здійснено огляд перших п’яти років існування національної держави. У дослідженні автор зупиняється на причинах створення інституту президентства, висвітлює процес його становлення та функціонування. Важливим є аналіз відносин між Президентом та Верховною Радою України. Автор вказує причини, які призвели до дострокових парламентських та президентських виборів в 1994 р.
Поряд з істориками, інститут президентства досліджували представники юридичної науки – О. Сироїд, С. Серьогіна, Ю. Тодика, Ф. Бурчак та ін. Автори аналізують юридичну природу, функції, повноваження та роль Президента України у формуванні органів державної влади, висвітлюють питання його взаємовідносин з парламентом та урядом України. Н. Плахотнюк та В. Мельниченко досліджували історичні передумови запровадження інституту президентства та висвітлюють погляди науковців з даного питання. Детально розглядають повноваження Президента України, висловлюють власне бачення необхідності і напрямів еволюції інституту президентства.
У напрямі дослідження питання становлення та розвитку інституту президентства працювали й політологи – М. Кармазіна, О. Дергачов, Ф. Рудич, Н. Кононенко та ін. У роботах висвітлено проблеми становлення політичної системи України, велика увага приділена сучасним проблемам державного будівництва, здійснено спробу визначити ефективність функціонування інституту президентства в Україні. У політологічних працях, на відміну від історичних, більш детально робиться аналіз сучасних державотворчих процесів, інститутів влади, а це є важливим для дослідження питання інституту президентства.
Найбільш широко питаннями інституту президентства займається політолог М. Кармазіна. В її роботах висвітлюється коло проблем, які пов’язані з походженням, розвитком та поширенням досліджуваного інституту. Особлива увага приділяється становленню та розвитку інституту президентства в пострадянській Україні. Зокрема, досліджується специфіка його функціонування у період президентства Л. Кравчука та Л. Кучми.