ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНТСТВА В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлюється відсутністю цілісної теорії інституту президентства в Україні, єдиних наукових підходів щодо ряду питань, пов’язаних з його функціонуванням, та порівняно незначною кількістю фундаментальних наукових досліджень у даному напрямі. Адже теоретичні проблеми інституту президентства в Україні ще не стали об’єктом спеціальної уваги дослідників, відсутні спроби здійснити комплексний і системний аналіз наукових розробок вітчизняних і зарубіжних вчених цього питання.

Впровадження в систему органів державної влади України поста Президента України з одного боку засвідчило готовність України не лише сприймати, а й втілювати в життя передовий досвід правових інститутів розвинених демократичних країн, а з іншого значно посилило увагу в нашому суспільстві до інституту президентства взагалі і, водночас, створило розмаїття поглядів серед науковців, політиків й широкої громадськості загалом. Серед вітчизняних дослідників помітною є відмінність у підходах до характеристики цього інституту й, особливо, його місця в конституційно визначеному механізмі держави та функціонального спрямування. Разом з тим, слід зазначити, що нерідко критичні відгуки з’являються без проведення глибокого й всебічного аналізу політико-правової системи нашої держави, а отже й чинників, які впливають на її функціонування.

Водночас, навіть при наявності певної кількості наукових публікацій, які тією чи іншою мірою стосуються даної теми, спостерігається помітне відставання теоретичного пошуку від практики розвитку інституту президентства в Україні. Певною мірою це можна пояснити тим, що політична чутливість теми зумовлює більшу увагу науковців до формальної сторони даного інституту.

Нині в Україні відбувається політико-правова реформа, яка передбачає перерозподіл ряду функцій і повноважень законодавчої і виконавчої гілок державної влади, а також Президента України, що об’єктивно передбачає створення фундаментальних теоретичних основ подальшого функціонування інституту президентства. Адже визначення статусу Президента України, його повноважень значною мірою залежить від наукових досліджень цього інституту. Це також зумовлює актуальність обраної теми.

Переосмислення ролі і місця зазначеного інституту в системі вищих органів державної влади, необхідно зрештою у контексті становлення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної та правової держави.

У зв’язку з цим виникає гостра необхідність визначити особливості інституту президентства як форми інституту глави держави, місце Президента України в механізмі держави, дослідити проблеми функцій і повноважень Президента України, а також чинники, які зумовлюють розвиток інституту президентства в Україні тощо.

Науково-теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з теоретичних проблем президентства.

Окремим питанням теоретичних проблем інституту президентства в Україні на сучасному етапі були присвячені дослідження в галузі теорії держави і права, конституційного права та в інших галузевих юридичних науках. Ці питання розглядались, зокрема, у працях В. Авер’янова, С. Агафонова, C. Алексеєва, Ф. Бурчака, Ю. Коломійця, В. Копєйчикова, В. Котюка, Л. Кривенко, О. Крупчана, С. Лисенкова, В. Мелащенка, В. Мельниченка, Н. Мяловицької, Н. Нижник, В. Опришка,  Н. Плахотнюк, В. Погорілка, С. Серьогіної, М. Ставнійчук, Ю. Тодики, О. Фрицького, П. Чалого, В. Шаповала, Ю. Шемшученка, В. Яворського та інших.

Проблеми інституту президентства вивчали також зарубіжні вчені Г. Атаманчук, М. Баглай, В. Вєрін, Є. Глушко, Ш. Дебаш, М. Дюверже, О. Дюамель, Девід П. Каррі, М. Крутоголов, А. Мішин, Л. Окуньков, М. Сахаров, Ю. Скуратов, П. Страшун, Ю. Тихомиров, В.Чиркін, Ф. Шовен та інші провідні вчені.

У дослідженні використовувалися як вітчизняні, так і іноземні нормативно-правові акти, а саме Конституція України, закони України, укази та розпорядження Президента України та інші нормативно-правові акти. В роботі також було використано його Послання до Верховної Ради України, Конституції Іспанії, Франції, Італії, Швеції тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Наукове дослідження виконане згідно з планами наукових досліджень кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, узгоджується з напрямом „Дослідження проблем гуманітарних наук”, затвердженим планом науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету (протокол №5 засідання Вченої ради університету від 25 грудня 1994 року), а також згідно з Концепцією розвитку законодавства України на період 1996-2005рр. і охоплюється навчальними програмами та планами.