ШУЛЬГА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ ІЗ ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, охарактеризовано стан її наукової розробки; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дисертаційного дослідження; сформульовано наукову новизну, теоретичні та практичні результати, що були отримані дисертантом, а також зазначено про ступінь апробації результатів дослідження, наявність публікацій за темою дисертації та розкрито її структуру.
Розділ 1 «Криміналістична характеристика розбоїв, вчинених із проникненням у житло» складається з двох підрозділів та присвячений дослідженню криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, визначенню її місця та значення для початкового етапу розслідування злочинів цього виду.
У підрозділі 1.1 «Криміналістична характеристика розбоїв, вчинених із проникненням у житло, як інформаційна основа методики розслідування злочинів цього виду» обґрунтовується необхідність її формування, розглядаються найбільш важливі аспекти криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, розкривається її структура і зміст.
Здійснено системно-структурний аналіз понять «криміналістична характеристика» і «криміналістичний аналіз», що окремими авторами застосовуються як тотожні. Зроблено висновок, що вказані поняття відрізняються за своїм етимологічним значенням і для описання сутнісних ознак злочину, що є важливими для його розслідування, слід використовувати термін «криміналістична характеристика».
Підрозділ 1.2 «Зміст елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло» складається з трьох пунктів, у яких визначено, що елементами, які мають суттєве криміналістичне значення та становлять у своїй сукупності систему елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, є: обстановка (місце, час, умови); спосіб вчинення (спосіб підготовки, безпосереднього вчинення та приховання); типова слідова картина розбоїв, вчинених із проникненням у житло; особа злочинця та особа потерпілого.
У пункті 1.2.1. «Обстановка та спосіб вчинення розбоїв, вчинених із проникненням у житло» встановлено, що криміналістично значущою інформацією про обстановку вчиненого розбою із проникненням у житло є: місце вчинення розбою (місто, селище, село); інформація, що характеризує житло (приватний будинок, квартира у багатоквартирному будинку та ін.); конкретизуюча інформація, що характеризує житло (кількість поверхів, вікон, дверей; система безпеки житла); умови вчинення розбою (пора року, час доби, погодні умови); попередні стосунки між учасниками розбою; наявність холодної та (або) вогнепальної зброї, інших предметів, схожих на зброю й допоміжні предмети та технічні засоби, які використовують злочинці для вчинення розбою (транспортні засоби, засоби відключення сигналізації та ін.).
Досліджені основні структурні елементи способу вчинення розбоїв, а саме: спосіб підготовки, безпосереднє вчинення і спосіб приховання. Враховуючи те, що напад при вчиненні розбоїв із проникненням у житло проявляється через застосування насильства, досліджені способи як фізичного, так і психічного насильства, що застосовуються. Встановлені кореляційні зв’язки між способом вчинення (зокрема, способом проникнення у житло, видом насильства, що застосовувалося, наявністю зброї та ін.) й типовою слідовою картиною, особою злочинця та особою потерпілого.
У пункті 1.2.2. «Типова слідова картина розбоїв, вчинених із проникненням у житло» доводиться, що детальне вивчення слідової картини вчинених розбоїв дає можливість слідчому встановити обстановку, спосіб, місце та час вчинення злочину, а також іншу криміналістично значущу інформацію щодо особи злочинця для швидкого його викриття.
Встановлено, що в результаті вчинення розбоїв із проникненням у житло більшу питому вагу мають саме матеріальні сліди, оскільки, як правило, розбої вчиняються у нічний час і потерпілі не здатні швидко реагувати й об’єктивно сприймати ситуацію, злочинцями різними способами унеможливлюється об’єктивне сприйняття потерпілим того, що відбувається (наприклад, зачинення в певному місці (ванна кімната, підвал), вдягання на голову мішку або темних тканин, залякування тощо (встановлені у 88% вивчених кримінальних провадженнях).
У пункті 1.2.3. «Особа злочинця та особа потерпілого як елементи криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло» визначено, що особу злочинця як елемент криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, складає система соціально- демографічних, психологічних та фізіологічних ознак.
Зроблено висновок, що характеристика особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, внаслідок вищевказаних та інших обставин, зазнала певних змін. За результатами статистичних даних 100% (1269) зареєстрованих розбоїв, вчинених із проникненням у житло у 2018 р., вчинялися чоловіками; 77% - раніше судимими особами; 12% - неповнолітніми; 93% - групою осіб; 36% - в стані алкогольного сп’яніння.
Важливим джерелом криміналістично значущої інформації про розбої, вчинені із проникненням у житло, є особа потерпілого. Кореляційні зв’язки особи потерпілого та об’єкта злочинного посягання, особи злочинця та способу вчинення злочину дозволяють слідчому здійснювати версіювання на початковому етапі розслідування в умовах інформаційної невизначеності.
У другому розділі «Організаційно-тактичні засади початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло», який складається із трьох підрозділів, висвітлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, та типові слідчі версії, що висуваються та перевіряються у кожній із цих ситуацій; проаналізовано особливості організації початкового етапу розслідування досліджуваних злочинів.
У підрозділі 2.1 «Типові слідчі ситуації та слідчі версії на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло» на підставі результатів аналізу емпіричних джерел зроблено висновок, що організаційно-тактичні засади початкового етапу розслідування злочинів у кожному конкретному випадку визначаються слідчою ситуацією, яка обумовлена обставинами вчинення злочину, моментом надходження інформації про злочин до правоохоронних органів, станом потерпілого, наявністю свідків-очевидців та іншими обставинами.
Розроблено перелік типових слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло. У кожній типовій слідчій ситуації запропоновано перелік типових криміналістичних версій, які є основою планування і організації розслідування.
У підрозділі 2.2 «Поняття й сутність тактичних операцій та їх види на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло» визначено, що тактична операція є засобом вирішення слідчої ситуації.
Проаналізовано поняття й сутність тактичної операції, здійснено системний аналіз понять «тактична комбінація» і «тактична операція», на підставі якого зроблено висновок про недоцільність їх ототожнення. На підставі системного аналізу теоретичних положень криміналістики, матеріалів кримінальних проваджень про розбої, вчинені із проникненням у житло, виділено етапи проведення тактичної операції.
Запропоновано перелік тактичних операцій, що можуть проводитися у різних слідчих ситуаціях початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, розкрито їх зміст.
Підрозділ 2.3 «Організаційно-тактичні засади провадження окремих першочергових слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло» складається з трьох пунктів, у яких досліджено специфіку провадження гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, що є невідкладними на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, але практична реалізація яких містить низку проблемних організаційно-тактичних аспектів.
У пункті 2.3.1. «Організаційно-тактичні засади провадження огляду місця події» на підставі результатів збору та аналізу емпіричних джерел встановлено, що огляд місця події (житла), де було вчинено розбої, а також прилеглої території проводиться неякісно, часто з порушенням вимог чинного законодавства України, що призводить до негативних наслідків під час розслідування (34% слідчих вказали на недостатність отриманих знань, 42% - на неналежне їх забезпечення сучасними технічними засобами, що необхідні для проведення ОМП).
Зроблено висновок про низький рівень техніко-криміналістичного забезпечення відповідних підрозділів Національної поліції. На підставі вивчення дисертантом зарубіжного досвіду (країн ЄС), науково-навчальних та інших джерел, запропоновано використовувати сучасні технічні засоби, необхідні для якісного проведення огляду місця події, зокрема: для виявлення слідів рук - дактилоскопічні пензлі-порошки з системою подачі порошка STRCHTE - FACII, в яких порошок подається безпосередньо на нитки пензля, з можливістю регулювання розміру, довжини, жорсткості і «розмаху» скловолоконних ниток пензля; магнітні дактилоскопічні порошки типу STRCHTE та BVDA, що використовуються для свіжих відбитків; флуоресцентні порошки CHARGE, що використовуються на будь-яких сухих, гладких, неклейких поверхнях, також - після лазерної флюоресценції, перед обробкою нінгідрином і після обробки ціанакрилата та ін.
У пункті 2.3.2. «Організаційно-тактичні засади провадження допиту потерпілих, свідків та підозрюваних, затриманих на місці вчинення розбоїв, вчинених із проникненням у житло» зазначено, що допит потерпілих від розбоїв, вчинених із проникненням у житло, необхідно проводити у максимально короткий строк після події злочину, що сприяє отриманню точних і повних показань. Якщо потерпілий перебуває у тяжкому фізичному або психічному стані, то допит необхідно проводити повторно через 3-7 днів, а на первинному допиті з’ясувати лише інформацію, що є необхідною для проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій.
Встановлені типові недоліки, що допускаються в ході проведення допиту, зокрема, нехтування в цілому або неправильне застосування тактичних прийомів та рекомендацій проведення допиту (найчастіше, це застосування обману, психічного тиску тощо); несвоєчасність допиту; проведення допитів оперативними працівниками без доручення слідчого на його проведення, допит іншими співробітниками правоохоронних органів та ін.
У пункті 2.2.3. «Організаційно-тактичні засади провадження окремих негласних слідчих (розшукових) дій» встановлено, що на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, часто виникають проблеми, пов’язані з необхідністю невідкладного проведення окремих НСРД. Це обумовлено, в першу чергу, потребою запобігання втрати як доказової, так і криміналістично значимої інформації, яка може бути отримана в результаті їх проведення. З метою розкриття злочину за гарячими слідами, запобігання вчинення нових розбоїв, вважаємо за доцільне окремі НСРД, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та аудіо-, відеоконтроль місця (появи злочинців, ймовірного переховування або збуту викраденого майна та ін.) розпочинати проводити до постановлення ухвали слідчим суддею, оскільки ці дії мають невідкладний характер. З такою пропозицією погодилися понад 90% опитаних слідчих, 64% прокурорів та 30% слідчих суддів. Запропоновані відповідні зміни і доповнення до КПК України.
Розділ 3 «Організаційно-тактичні засади використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло» складається із трьох підрозділів, присвячений дослідженню змісту та особливостей організаційно-тактичних засад використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло.
У підрозділі 3.1 «Поняття спеціальних знань та їх використання в ході розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло» зазначено, що спеціальні знання - це відомості, які не мають масового поширення, здобуваються в результаті цілеспрямованої професійної підготовки, досвіду практичної роботи в певній галузі й являють собою систему знань про певні об’єкти, явища і закономірності, що досліджуються (використовуються) відповідною галуззю науки, техніки чи ремесла.
Запропоновано виокремлювати два види спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні розбоїв, вчинених із проникненням і житло: спеціальні криміналістичні знання (суб’єктами є інспектори- криміналісти, техніки-криміналісти; працівники Експертної служби МВС у складі спеціалізованої пересувної лабораторії; експерти-криміналісти) та спеціальні не криміналістичні знання (суб’єктами є поліграфологи, профайлери, психологи, медики, мистецтвознавці та ін.).
Зроблено висновок, що, так звані, «нетрадиційні» спеціальні знання, тобто знання у сферах, що наразі не є науково обґрунтованими, наприклад, в основі яких лежать екстрасенсорні здібності фахівця інколи використовуються не лише потерпілими, але й слідчими. Разом з тим, практичне застосування таких знань, що не набули достовірного наукового пояснення та обґрунтування, не може вважатися таким, що відповідає критеріям науковості, безпечності та етичності. Встановлено випадки залучення слідчими спеціалістів у галузі нетрадиційних спеціальних знань до проведення оглядів, пред’явлення для впізнання, обшуків, допитів підозрюваного, потерпілого, проте не відображення цього факту в протоколі відповідної слідчої (розшукової) дії, що може оцінюватися як порушення законності її проведення та в результаті може бути підставою для втрати доказового значення її результатів.
У підрозділі 3.2 «Організація і тактика залучення спеціаліста на початковому етапі розслідування розбоїв із проникненням у житло» зроблено висновок, що залучення спеціалістів до провадження окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, відбувалося майже у 100% випадків. Особлива необхідність виникає у залученні до первинного огляду місця події інспекторів-криміналістів та працівників Експертної служби МВС у складі спеціалізованої пересувної лабораторії.
Обґрунтовано, що швидке та ефективне розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, забезпечується можливістю здійснювати оперативні перевірки слідової інформації, що вилучається під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, за відповідними криміналістичними обліками.
Встановлено, що чинний порядок направлення виявлених на місці події об’єктів для перевірки за криміналістичними обліками, що функціонують на базі науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України, тільки після проведення їх експертних досліджень, з урахуванням навантаження працівників експертних установ, унеможливлює розкриття злочинів, у тому числі, розбоїв, вчинених із проникненням у житло, за «гарячими» слідами. Зважаючи на вищезазначене, обгрунтовується доцільність перевірки слідової інформації за криміналістичними обліками також і Національною поліцією України, шляхом створення та функціонування окремого підрозділу, що б здійснював цю діяльність.
Обґрунтовано необхідність створення єдиної Національної бази даних ДНК, надавши технічні засоби (експрес-діагностичний комплекс), розроблений алгоритм відбору ДНК-зразків для експрес-аналізу та поміщення до бази та доступ до перевірки виявлених слідів (об’єктів) за цією базою, у тому числі й працівникам Національної поліції України.
У підрозділі 3.3 «Організація і тактика залучення експерта на початковому етапі розслідування розбоїв з проникненням у житло» на підставі системного аналізу матеріалів кримінальних проваджень про розбої, вчинені із проникненням у житло, зроблено висновок, що на початковому етапі розслідування, як правило, судовими експертизами, що призначаються, найчастіше є: 1) криміналістичні: балістична, трасологічна, дактилоскопічна, одорологічна, експертиза матеріалів, речовин та виробів, експертиза відео та звукозапису та ін.; 2) не криміналістичні: генетична (ДНК експертиза), мистецтвознавча, комп’ютерно-технічна, фототехнічна, інженерно-технічна, судово-медична та ін.
Виокремлено ситуації допиту (затримана особа надає викриваючі показання та надає добровільну згоду на проведення поліграфологічної перевірки їх достовірності; затримана особа заперечує свою причетність до розслідуваної події і надає добровільну згоду пройти поліграфологічну перевірку), у яких виникає необхідність термінового з’ясування достовірності показань підозрюваного. Така необхідність зумовлена тим, що часто показання підозрюваного є найважливішим джерелом доказів на початковому етапі розслідування, виходячи з результатів оцінки їх достовірності слідчий формулює слідчі версії та здійснює подальше планування розслідування.
За чинним законодавством, на досудовому розслідуванні залучення спеціаліста-поліграфолога можливе виключно в ході проведення судово- психологічної експертизи з використанням поліграфа. У разі, якщо інші підстави призначати та проводити судово-психологічну експертизу відсутні, слідчий витрачає цінний для розслідування час та ресурс слідчих суддів та експертів- психологів, які самі, як правило, таке дослідження не проводять, а залучають відповідного фахівця-поліграфолога.
Зважаючи на вищезазначене, в окремих випадках більш ефективним є застосування комп’ютерного поліграфа не в рамках судово-психологічної експертизи, а шляхом залучення спеціаліста-поліграфолога під час проведення допиту слідчим. Інформація, що міститься в таких висновках поліграфолога (додатках до протоколу допиту) не має самостійного доказового значення та може бути підставою для проведення інших слідчих (розшукових) дій - допитів, у тому числі, повторних, слідчих оглядів тощо. Таку пропозицію підтримують 82% опитаних слідчих. У зв’язку з цим, пропонуємо внести зміни до ч. 5 ст. 224 КПК України й викласти її у такій редакції: «Під час допиту може застосовуватись фотозйомка, аудіо- , відеозапис та комп’ютерний поліграф».