ОСТАПОВИЧ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, розкрито методологічні засади, її наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, зазначено експериментальну базу дослідження, форми апробації та впровадження результатів дослідження, основні публікації за змістом роботи, її структуру.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади менеджменту персоналу поліцейських організацій» проаналізовано правові і соціально- економічні передумови генезису менеджменту персоналу поліцейських організацій, висвітлено сучасний стан наукових досліджень юридико- психологічних засад поліцейського менеджменту, сучасні психолого-правові концепції менеджменту персоналу в умовах реформування поліції, а також юридико-психологічні аспекти реалізації мети, цілей та функцій поліцейського менеджменту в умовах верховенства права, відкритості,
орієнтування на сервісне обслуговування громадян.
На основі поглибленого аналізу досвіду поліцейського менеджменту демократичних країн дається визначення понять: поліцейського менеджменту як виду соціального і різновиду державного управління, пов’язаного з реалізацією цілей і функцій держави, що здійснюється спеціально призначеними особами або апаратами органів виконавчої влади держави (поліції) для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, охорони інтересів суспільства і держави, надання поліцейських послуг; сучасного поліцейського менеджменту персоналу як цілеспрямованої роботи менеджера з поліцейськими з метою досягнення цілей організації, які ґрунтуються на недопущенні негативних явищ у підрозділах, ідеях гуманістичної психології, використанні командної роботи й лідерства, особистісному і професійному розвитку поліцейських тощо.
Визначено загальні організаційно-управлінські принципи менеджменту персоналу поліції (гуманістичного підходу, системності, інтенсифікації, оптимізації).Успішна реалізація мети менеджменту персоналу поліцейських підрозділів на основі оптимізації передбачає дотримання певних юридико- психологічних умов, зокрема врахування психологічних особливостей суб’єкта й об’єкта управління, необхідність постановки системи цілей, мотивації та здібностей суб’єкта управління, наявність у менеджера креативності тощо. Правове регулювання у сфері менеджменту персоналу Національної поліції України - це здійснюваний за допомогою спеціального механізму процес упорядкування суспільних відносин, що виникають у процесі професійної діяльності уповноважених суб’єктів у сфері комплектування органів і підрозділів Національної поліції України кваліфікованим персоналом з високим рівнем психологічної готовності до діяльності, здатним ефективно виконувати обов’язки щодо забезпечення охорони прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Метод правового регулювання у сфері менеджменту персоналу Національної поліції України - це спосіб (шлях) впливу на комплекс правовідносин, які виникають у процесі комплектування уповноваженими суб’єктами органів і підрозділів Національної поліції (менеджерами) кваліфікованим персоналом з високим рівнем психологічної готовності, здатними ефективно виконувати покладені на них обов’язки щодо забезпечення охорони прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Залежно від предмета управлінського впливу, методи правового регулювання менеджменту персонал можна поділити на: а) правові; б) соціально-психологічні; в) економічні; г) педагогічні. Залежно від особливостей пізнання і застосування методи можна поділити на: а) загальні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, індукція, дедукція тощо; б) особливі (спеціальні) - моделювання, експеримент, «брейнстормінг», метод кейсів тощо.
Установлено, що соціально-психологічний компонент властивий усім загальним функціям менеджменту персоналу поліції. Визначені специфічні психологічно-правові особливості менеджменту персоналу поліції, зокрема, висока відповідальність і напруженість діяльності; опосередкованість операцій управління через наявність статутних відносин; неалгоритмічний характер багатьох операцій, пов’язаний із дефіцитом інформації; жорстка детермінація операцій організаційними умовами тощо.
Другий розділ «Організаційно-правові та психологічні чинники ефективного менеджменту персоналу поліцейського підрозділу»присвячений розгляду організаційно-правових та психологічних особливостей поліцейського менеджменту в умовах структурних змін і перебудови, юридико-психологічним особливостям прийняття управлінських рішень менеджерами поліції; розкриттю психологічного змісту діяльності сучасного менеджера поліцейського підрозділу (професійного добору і призначення на посади, мотивації, професійному розвитку персоналу).
Професійний менеджмент персоналу в системі Національної поліції можна охарактеризувати як різновид державного управління, роботу спеціально створених апаратів і призначених посадових осіб у системі поліції, спрямовану на оптимальну організацію і впорядкування функціонування поліцейських підрозділів за напрямом ефективного вирішення поставлених перед ними завдань. Установлено перелік основних посадових обов’язків, функцій і повноважень менеджера поліцейського підрозділу, а також критерії ефективності його діяльності: задоволеність стосунками з колегами і керівниками; мотивація; авторитет керівника; самооцінка колективу; загальна результативність діяльності.
Управлінське рішення менеджера в дослідженні розглядається як усвідомлений акт (дія) суб’єкта управління, який містить вибір мети дії, шляхів, способів і засобів її досягнення. Управлінському рішенню притаманна основна ознака - свідомий вибір суб’єкт управління. Прийняття управлінського рішення є творчим процесом. Основні його етапи: 1) первинний аналіз ситуації, усвідомлення проблемності, виникнення актуальної установки; 2) інформаційний аналіз ситуації, висунення й аналіз альтернативних гіпотез, їх порівняння; 3) прийняття рішення. Установлено, що менеджерам підрозділів НПУ, які приймають правові рішення, необхідно враховувати: а) систему нормативно-правових актів, які складають основу правового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень; б) правове забезпечення прийняття управлінських рішень; в) умови досягнення ефективності правового забезпечення їх прийняття (узгодженість приписів нормативно-правових актів щодо правового закріплення компетенції керівників; зміст управлінських рішень; порядок їх підготовки та прийняття, юридична техніка оформлення; система суб’єктів, уповноважених здійснювати контрольні повноваження); г) розуміння особливостей правового забезпечення прийняття управлінських рішень.
Психологічний зміст менеджменту персоналу поліції є складним утворенням і включає: визначення цілей, завдань, функцій організації; розробку оптимальної організаційної структури з використанням принципів функціонування малих груп, створення команди; організацію лідерства замість формального керівництва; координацію дій структурних підрозділів; підготовку і реалізацію управлінських рішень; створення системи контролю. Психологічний зміст також виявляється у процесі виконання найважливіших функцій, зокрема, у: а) вивченні поліцейських з метою добору персоналу і призначення на посади; б) мотивації і стимулюванні роботи персоналу підрозділу; в) професійному й особистісному розвитку.
Психологічне вивчення поліцейських уможливлює визначення структури психологічної готовності особи до службової діяльності. Така готовність розглядається у дослідженні як тривалий психічний стан і складається з низки елементів (мотиви, інтереси, здібності, властивості темпераменту і характеру, знання, уміння й навички). Доведено, що з метою професійного добору поліцейського персоналу доцільно здійснювати комплексну психодіагностику рівня готовності кандидата до діяльності, основою якої є: а) загальні здібності, б) професійно важливі характерологічні властивості; в) спрямованість особистості. Професійний добір доцільно проводити, використовуючи розроблені професіограми масових поліцейських професій і авторський комплекс психодіагностичних методик.
Мотивація розглядається як важливий фактор індивідуальної діяльності та поведінки менеджера. Під мотивацією мається на увазі весь комплекс факторів, які впливають на поведінку працівників, спонукають до праці, тобто мотивація складається із системи окремих мотивів. Дослідження особистісних характеристик поліцейських засвідчило, що успішному працівникові властивий високий рівень самоактуалізації, потреби в повазі та пошані, середній рівень задоволення фізіологічних потреб і потреби в безпеці. У Національній поліції України існують недоліки в застосуванні методів стимулювання праці, лише 18 % менеджерів у роботі практикують моральне стимулювання персоналу, більшість (54%) застосовують різні види стягнення. У процесі менеджменту персоналу автором пропонується професійно-психологічний тренінг мотивації, унаслідок якого поліцейські менеджери навчаються використанню саме методів заохочення.
Особистісний і професійний розвиток персоналу поліції в дослідженні ґрунтується на ідеях гуманістичної психології. При розгляді питань професійного і особистісного розвитку персоналу поліції методологічним орієнтиром визнавалася ідея самореалізації особистості. Розвиток людини в широкому розумінні розглядається як безперервно-поступальний, незворотний процес формування якісних і кількісних позитивних змін у суб'єктивному відображенні особою зовнішнього і внутрішнього світів у параметрах повноти, точності, глибини, що забезпечує ефективнішу саморегуляцію зовнішньої й внутрішньої психічної діяльності. Професійний розвиток - це становлення професійної самосвідомості, формування професійних знань, умінь, навичок, норм. Особистісний розвиток - це формування психологічної зрілості загалом і здібностей людини зокрема, у тому числі і творчих.
Розроблено індивідуальну програму професійного й особистісного розвитку поліцейського, на основі якої створено тренінг. Програма передбачає реалізацію двох основних напрямів професійного та особистісного розвитку: а) розширення і поглиблення професійних знань, умінь і навичок; б) розвиток і корекція особистісних якостей. Метою є професійний та особистісний розвиток поліцейських завдяки розкриттю власного потенціалу в житті та професійній діяльності. Завданням тренінгу є формування адекватного розуміння себе, корекція самооцінки, розвиток уміння й потреби в пізнанні інших людей, гуманістичного ставлення до них; формування життєвих планів і кар’єри, корекція ціннісних орієнтацій; розвиток емоційної стійкості при вирішенні професійних завдань; удосконалення умінь професійної діяльності.
Третій розділ «Поліцейський менеджер як суб’єкт менеджменту персоналу поліцейського підрозділу»розкриває проблематику методів професіографічного дослідження діяльності поліцейських менеджерів, побудови професіограми менеджера поліцейського підрозділу; управлінських здібностей та їх психологічної структури; удосконалення професійного психологічного добору кандидатів на посади менеджерів.
Професіограма розглядається як науково обґрунтований системний опис професії, котрий розкриває її специфіку, суттєві характеристики, оптимальні умови організації праці та вимоги, що пред’являються до особистісних якостей, здібностей і психофізичного потенціалу працівника з метою визначення його професійної придатності, можливості успішного оволодіння професією та вдосконалення в ній. Професіографічне вивчення поліцейської діяльності здійснювалося упродовж 2017-2019 років у 23 областях з охопленням понад тисячі поліцейських; в результаті розроблено професіограми масових поліцейських професій (слідчого, патрульного, дільничного офіцерів поліції, оперуповноваженого карного розшуку, поліцейського поліції охорони, менеджера поліцейського підрозділу).
Проведене дослідження дозволило виокремити основні критерії оцінки ступеня розвитку управлінських здібностей менеджера поліцейського підрозділу: критерій загальних здібностей; характерологічний і критерій спрямованості. Як додатковий критерій використаний когнітивний, який включає в себе знання принципів, функцій, методів керівництва.
Під професійним добором розуміється складна спеціалізована процедура вивчення й оцінки придатності кандидата до оволодіння професією. У дослідженні обґрунтовано й розроблено структурно-логічну схему складання психологічного прогнозу успішності професійної діяльності кандидатів на посади, яка передбачає три послідовні етапи.
Перший полягає в визначенні рівня інтелектуальних здібностей кандидата, а також виявленні його характерологічних рис, емоційного стану та стилю поведінки (відповідно до наказу НПУ від 02.12.2016 № 1257). На другому етапі здійснюється оцінка психологічних складових особистості та її соціальної компетентності з використанням вербальних та інтерактивних методів. Третій етап полягає в аналізі отриманих результатів тестування, співбесіди і складанні прогнозу успішності професійної діяльності кандидата. На основі дослідження побудовано професіограму менеджера