АКСЮТІН ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ ВПЛИВ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БОКСЕРІВ НА СТИЛЬ ВЕДЕННЯ ПОЄДИНКУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність формування стилю ведення поєдинку у боксі, визначено зв'язок з науковими планами, темами, об’єкт, предмет, мету та завдання, розкрито новизну і практичну значущість роботи, показано особистий внесок здобувача в спільно опублікованих наукових працях, подано відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертаційної роботи.
У першому розділі «Відображення проблеми індивідуального стилю діяльності спортсменів в сучасній літературі» розглядається індивідуальний стиль діяльності спортсмена як фактор ефективності. Поняття «стиль» діяльності має визначення як сукупності найчастіше використовуваних прийомів, індивідуальної манери виконання певних технічних дій (Є. П. Ільїн, 2001; Н. В. Бойченко, 2010; С. В. Латишев, 2010). Індивідуальний стиль залежить від властивостей типів нервової системи, спрямованості особистості, а також від мотивів діяльності і загальних об’єктивних вимог діяльності (R. M. Kalina, 2000; В. С. Ашанін, 2008; Л. Г. Коробейнікова, Г. В. Коробейніков, 2013).
Багатьма авторами відмічається, що сутність стилю діяльності в спорті є запорукою високого спортивного результату, до якого спортсмени йдуть різними шляхами (R. J. Schinke, 2012).
У той самий час, проблема стилів діяльності в спорті пересікається із проблемою індивідуалізації тренувального процесу, про що зазначається в роботах В. М. Платонова (1988-2015), Л. П. Матвєєва (1999-2005), Ж. Л. Козіної (2009), Ю. М. Шкребтія (2013), С. В. Латишева (2014).
В роботах Є. П. Ільїна (2001), Г. В. Коробейнікова (2014), M. Wigelt (2011) відображено інформативність застосування психофізіологічних показників для поточного й оперативного контролю функціонального стану спортсменів і визначення їхніх індивідуальних особливостей, що дуже актуально для прогнозування результатів змагальної діяльності.
Не дивлячись на те, що багато учених указують на психофізіологічну основу формування стилю ведення поєдинку в боксі (М. П. Савчин, 1997; А. Ю. Горащенко, 2009; І. В. Деркаченко, 2009; В. С. Лизогуб, 2013), на сьогодні відсутні критерії визначення психологічних та психофізіологічних особливостей, що визначають індивідуальний стиль діяльності спортсмена.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» представлено методи дослідження, що використовувалися у ході роботи. Здійснено теоретичний аналіз та узагальнення наукових і науково-методичних даних, використано психофізіологічні методи дослідження, проведено діагностику спеціальної працездатності боксерів, для обробки результатів досліджень застосовано методи математичної статистики.
Основні дослідження проводились на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України серед боксерів високої кваліфікації в чотири етапи. Дослідження психофізіологічних особливостей та особливостей у різних умовах напруженої м’язової діяльності, що співвідносяться із стилем ведення бою, проводили серед боксерів експериментальної та контрольних груп, усього 28 осіб (за кваліфікацією майстри спорту України та кандидати в майстри спорту України), протягом 2009-2014 рр. У ході роботи було проведено близько 400 людино- обстежень. Кожний із випробуваних перед початком дослідження заповнював анкету, яка містила питання стосовно згоди чи незгоди на використання результатів у наукових цілях.
На першому етапі (листопад 2009 р. - вересень 2010 р.) було проведено аналіз вітчизняної, зарубіжної наукової літератури за темою дисертації, підготовку документації, необхідної для здійснення експериментальних досліджень.
На другому етапі (жовтень 2010 р. - серпень 2011 р.) проведено перший етап експерименту. За стилем ведення поєдинку спортсменів було розділено на дві групи: перша група із переважанням атакуючого стилю, друга група - із переважанням захисного стилю ведення поєдинку. Було визначено психофізіологічні
характеристики, спеціальну працездатність спортсменів. Дослідження психофізіологічних характеристик боксерів здійснювали за кольорово-асоціативним тестом Люшера (восьмиколірний варіант у модифікації Л. Собчик), проводили вивчення логічного мислення (методика «встановлення закономірностей»), оцінку витривалості нервової системи (за тепінг-тестом), визначення балансу нервових процесів (реакція на рухомий об’єкт) та оцінку латентного періоду зорово-моторної реакції. Використані методики включено до складу апаратно-програмного психодіагностичного комплексу «Мультипсихометр-05».
Третій етап (вересень 2011 р. - січень 2013 р.) було присвячено експериментальним дослідженням зв’язку стилів ведення поєдинку із психофізіологічними характеристикам боксерів. Проведено кластерний аналіз психофізіологічних показників та зіставлення отриманих груп боксерів із результатами спеціальної працездатності. Діагностику спеціальної працездатності проводили на універсальному хронодинамометрі серії «Спудерг-10» конструкції М. П. Савчина. За результатами отриманих даних складено індивідуальні програми підготовки боксерів із різними стилями ведення поєдинку. Було перевірено ефективність розробленої програми підготовки боксерів із урахуванням психофізіологічних характеристик.
Четвертий етап (лютий 2013 р. - травень 2014 р.) - узагальнення експериментальних даних, формування висновків, апробація, оформлення і редагування тексту дисертації.
У третьому розділі «Порівняльна характеристика психофізіологічних можливостей боксерів із захисним і атакуючим стилем ведення поєдинку»
представлено результати експериментальних досліджень.
В табл. 1 представлено результати дослідження психофізіологічного стану у боксерів із різними стилями ведення поєдинку.