ШЕВЧЕНКО Вікторія Едуардівна КОНЦЕПЦІЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЖУРНАЛЬНОГО КОНТЕНТУ В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано наукову проблематику, викладено актуальність теми дисертації, її зв’язок із науковими програмами, планами і темами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, методи, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Наукові погляди на дослідження форм подання контенту в галузі соціальних комунікацій» розкрито стан наукового опрацювання теми дисертації, викладено найважливіші здобутки вітчизняної та зарубіжної науки, схарактеризовано джерельну базу дослідження, окреслено концептуальні аспекти вираження контенту журнального видання. Дискусії щодо встановлення пріоритету контенту або дизайну лише спонукають до вивчення взаємозалежності цих двох аспектів видання і формують перед науковцями проблематику нових напрямів досліджень.
У підрозділі 1.1 «Зміни парадигм сприйняття статичного контенту в науці про соціальні комунікації» здійснено аналіз праць українських і зарубіжних учених для з’ясування наукових передумов виникнення та трансформації візуальних комунікацій, схарактеризовано теоретичні й практичні засади графічного, інформаційного дизайну. Теоретичну базу дослідження склали наукові праці з теорії журналістики, соціальних комунікацій В. Владимирова, О. Гнатюка, С. Демченка, Н. Зелінської, В. Іванова, І. Михайлина, М. Назарова, В. Різуна, О. Тріщук, О. Холода, Н. Шедрофа; зображальної журналістики та візуальної комунікації С. Горевалова, Д. Желязни, А. Каїро, Дж. Наста, Б. Чернякова, Ю. Шаповала; типології А. Акопова, В. Бакшина, І. Гофмана, Т. Давидченко, В. Тулупова, Ю. Фінклера, М. Шкондіна. Візуалізація є складником дизайну, тому значний науковий внесок у дослідження його естетичних проблем привнесли праці з культури медіаспоживання, колористики, композиції Р. Антонова, Р. Арнгейма, В. Боумена, В. Глазичева, Н. Зражевської, О. Іванової, Т. Крайнікової, М. Кагана, Ю. Тен, О. Яцюк та інших.
Відсутність цілісного уявлення про форми подання контенту, протилежні позиції науковців, базовані на архаїчному сприйнятті журналістського контенту як суто текстового, потребує теоретичного і практичного дослідження вмісту журналів у всіх його проявах. Змінюється світ, змінюються читачі, тож способи комунікації також трансформуються. Системне уявлення про контент журналу в системі наукових поглядів сучасної науки про соціальні комунікації ввібрало вивчення теорій інших галузей наук, які тим чи іншим чином впливають на вироблення візуалізованого контенту: інформаційного дизайну, журналістики даних, семіотики, гештальтпсихології. Сама комунікація також є об’єктом багатьох наук: журналістики, соціології, лінгвістики, психології, антропології, інформатики тощо. Журналістика зазнала значних змін, нагальні новини перестали бути безумовною необхідністю періодичного видання, оскільки інтернет, соціальні мережі значно оперативніші в реалізації відповідних потреб. Читач чекає на аналітику, тенденції, паралелі, оформлені цікаво та зрозуміло, зорієнтовані на «кліповість» мислення. Це й спричинило появу комбінованих термінів «інформаційний дизайн», «комунікаційний дизайн», «візуальна комунікація, «журналістика даних», які представляють новий погляд на способи інтерпретації журналістського повідомлення.