ДОГОВІР НА СТВОРЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РЕКЛАМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена її відносною новизною та рядом факторів економічного й соціального розвитку. Економічний розвиток неможливий без інформації і, зокрема, реклами як рушія соціальних процесів та запоруки поступального розвитку суспільства. Вона одночасно є економічною й юридичною категоріями. Зростання кількості та якості рекламного продукту в останні роки збіглось в часі і з посиленням темпів економічного розвитку та підвищенням макро- й мікропоказників розвитку України. Ринок реклами в Україні в 2002 р. виріс на 30% до $260 млн., 2003 р. – 61,5%, що склав $420 млн. В 2004 р. експертами Всеукраїнської рекламної коаліції було оцінено обсяг рекламного ринку України на рівні $530 мільйонів. Згідно з прогнозами в 2005 р. очікується, що загальний розмір ринку реклами складатиме від $862 млн. до $1028 млн.

Глобалізація економічних процесів і рух до Європейського Союзу та входження у ЄЕП вимагають гармонізації українського законодавства у сфері рекламної діяльності на адаптаційних засадах. Законодавство ЄС про рекламу теж потребує розробки адекватних правових механізмів договірних зобов’язань у сфері рекламних технологій і є вирішальним на сучасному етапі розвитку нашої держави.

Рекламна інформація розповсюджується з метою ініціації інтересу споживача до рекламного товару. Правовідносини у сфері реклами не мають сьогодні чіткого і ефективного правового регулювання і є неузгодженими. Дотепер немає єдиного легального визначення поняття «реклама» та договору у сфері реклами, що не сприяє ефективному розвитку рекламних відносин. Законодавець, здійснюючи правове регулювання, вимушений враховувати специфічну природу суспільних відносин, що підлягають врегулюванню, сутнісні риси і особливості об'єктів цих відносин і суб'єктів, що беруть участь в них. З урахуванням динаміки розвитку чинного законодавства про рекламу є необхідність вивчення правових позицій специфіки рекламних відносин.

   Незважаючи на значну частку рекламних послуг в цивільному обороті і специфіку відносин з надання рекламних послуг, цивільне законодавство, на жаль, не містить чітких договірних конструкцій їх врегулювання. Це пояснюється й відсутністю необхідних теоретичних досліджень цивільно-правових форм рекламних послуг і правового регулювання відносин з їх наданню. Достатньо сказати, що в Росії проблемі рекламних зобов’язань присвячено близько 5 наукових робіт, в Україні відомі лише праці А.І. Черемнової (за спеціальністю 12.00.04) та З.В. Кузнєцової (за спеціальністю 12.00.07).

Проблематика договірного регулювання суспільних відносин у сфері реклами привернула до себе увагу багатьох дослідників, зокрема: В.І. Іванова, Ю.Ф. Вольдмана, О.Б. Кузнецової, Е.В. Медянкової, В.Л. Музиканта, Г.А. Свердлика, Е.Л. Страунінга, Ю.В. Черячукіна, В.Л. Нечуй-Ветер, Н.О. Саніахметової та її учениці А.І. Черемнової й інших. Аналіз опублікованих ними та іншими авторами робіт дозволяє стверджувати, що зобов'язання з надання рекламних послуг дотепер на монографічному або дисертаційному рівні достатнім чином в Україні не досліджені. Необхідність та потреба удосконалення законодавства з надання рекламних послуг на основі договору є очевидними. Вказані обставини й визначили вибір теми і свідчать про її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Програмою захисту прав споживачів на 2003-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 11 грудня 2002 р. №1148/2002, Планом роботи Кабінету Міністрів України на 2004 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04р. №315 та Планом роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в 2004 році, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р №111-р., а також відповідно до п. 10 Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр., затвердженої Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; п. 1.4. Основних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 роки, затверджених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 5 січня 2001 р. (протокол №4).