ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ТА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Формування соціальної та правової держави, необхідність реалізації принципів державотворення, проголошених Конституцією України, демократичне спрямування суспільства вимагають змін в діяльності органів досудового слідства і суду, реального захисту прав і законних інтересів особистості. Процеси реформування судочинства, упорядкування законодавчої бази, модернізація кримінально-процесуальної системи мають бути заснованими на ролі та авторитеті наукового знання.

Підвищення якості слідчої і судової діяльності залежить від умілого використання новітніх науково-технічних засобів, інформаційних технологій, сучасних прийомів, способів та методів. Важливою умовою ефективного розслідування злочинів та судового розгляду справ є використання спеціальних знань, призначення і проведення судових експертиз. Причому, саме судова експертиза відіграє пріоритетну роль у впровадженні передових досягнень науки і техніки у практику боротьби зі злочинністю, сприяє надійності системи доказування по справі.

Висвітленню різних проблем призначення та проведення судових експертиз були присвячені праці відомих учених процесуалістів та криміналістів: Т.В. Авер’янової, Л.Ю. Ароцкера, Р.С. Бєлкіна, А.І. Вінберга, Т.С. Волчецької, Л.М. Головченко, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Н.П. Майліс, О.Р. Росинської, М.Я. Сегая, М.О. Селіванова, В.Ю. Шепітька, О.Р. Шляхова та ін. У роботах учених досліджувались питання судової експертології та практики судово-експертної діяльності. Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими проблеми організації судово-експертної діяльності та її морально-психологічні основи.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю формування загально-теоретичних засад судової експертизи, розробкою організаційно-правових та морально-психологічних основ діяльності судового експерта. Зазначені обставини дозволили віднести проблематику, що розглядається, до актуальної.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за напрямком “Актуальні проблеми правосуддя, зміцнення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні” у межах цільової комплексної програми «Криміналістичні та науково-технічні проблеми удосконалення діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю» (номер держреєстрації 0106u002294). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 08 вересня 2006 р., протокол № 1.

Мета і завдання дослідження. В дисертації поставлено за мету проведення комплексного дослідження організаційно-правових та морально-психологічних засад судово-експертної діяльності.

Відповідно до зазначеної мети були поставлені і вирішені такі завдання:

1. Визначити місце судової експертизи в системі спеціальних знань, сформулювати її суттєві ознаки.

2. Встановити тенденції розвитку судової експертизи та судової експертології.

3. Дослідити проблему диференціації спеціальних знань та запропонувати класифікацію судових експертиз.

4. Розкрити організаційні проблеми підготовки та призначення судових експертиз.

5. Провести аналіз принципів судово-експертної діяльності.

6. Дослідити пізнавальну сутність експертної діяльності та визначити роль експертних версій.

7. Визначити механізм формування внутрішнього переконання судового експерта.

8. Розглянути засоби судово-експертного дослідження (методи експертного дослідження, експертні методики, експертні технології).

9. Дослідити правовий статус судового експерта та визначити професійні вимоги щодо даної фігури.

10.  Розробити структуру професіограми судового експерта та встановити соціально-психологічні властивості, які мають значення для виконання експертом професійних функцій.

11.  Розглянути проблему підготовки кадрів – судових експертів.

12.  Визначити можливості щодо удосконалення підготовки експертних кадрів.