ПРАВОЗАСТОСУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Краткое содержание

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За роки незалежності України сталися кардинальні зміни у всій системі територіальної організації влади. Відбувся відхід від радянської централізованої піраміди влади, отримала конституційне закріплення нова модель організації влади, що базується на принципах демократії, верховенства права, розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, визнання та гарантованості місцевого самоврядування.

Одним із найважливіших завдань конституційної реформи є розбудова незалежної, суверенної, демократичної, соціальної і правової держави, реформування механізму управління на регіональному та місцевому рівнях, встановлення належного балансу загальнодержавних та місцевих інтересів, розвиток системи місцевого самоврядування, забезпечення надійного матеріального, фінансового, кадрового, інформаційного та іншого ресурсного забезпечення завдань і функцій публічної влади на регіональному та місцевому рівнях.

Започаткування місцевого самоврядування як особливої форми публічної влади, проведення адміністративної та муніципальної реформ спонукали до утворення в системі управління на місцевому й регіональному рівнях нових суб’єктів управління - органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що в свою чергу вимагає комплексного дослідження різноманітних аспектів управлінської діяльності цих органів і посадових осіб, у тому числі їх правозастосувальної діяльності.

Застосування права із загальнотеоретичних правових засад розглядається в юридичній науці як форма реалізації права. Дослідженням різних аспектів застосування права у цьому контексті займались такі вчені, як М.Г.Александров, С.С.Алексєєв, В.М.Горшеньов, І.Я.Дюрягін, В.В.Лазарєв, Я.С.Міхаляк, П.О.Недбайло, М.П.Орзіх, А.С.Піголкін, Ю.С.Решетов, Ю.Г.Ткаченко, Л.С.Явич. У наукових роботах цих авторів були сформульовані основи теорії застосування права, осмислені та проаналізовані правова природа, цілі, завдання застосування права, визначені його форми, методи, функції, випадки і ситуації, за яких виникає потреба в застосуванні права, класифіковані суб’єкти застосування права, визначені види та особливості правозастосувальних актів, стадії правозастосування тощо.

Дослідженню правозастосувальних правовідносин присвятили свої роботи А.В.Василенко, І.О.Галаган, В.М.Горшеньов, І.Я.Дюрягін, А.С.Піголкін. Ними були визначені поняття, зміст, види правозастосувальних правовідносин, класифіковані суб’єкти, об’єкти таких відносин, підстави, за яких вони виникають.

Дослідження ефективності застосування права знайшло відображення у роботах В.В.Глазиріна, В.І.Нікітинського, В.В.Лазарєва, Є.П.Шикіна, в яких були визначені критерії та показники ефективності застосування права, проведена класифікація факторів ефективності застосування права, виконано дослідження їх впливу на процес і результати застосування права, обґрунтовані деякі теоретичні підходи щодо способів та методів оцінювання результатів правозастосувальної діяльності.

Виходячи з управлінських засад, системне дослідження застосування права як форми соціального і державного управління здійснено в роботах І.Я.Дюрягіна. Теоретичному аналізу та обґрунтуванню були піддані суб’єкти застосування права як суб’єкти управлінського впливу, зміст, форми й методи їх правозастосувальної діяльності, специфіка правозастосувальних актів. На управлінський характер застосування права вказують у своїх роботах С.С.Алексєєв, Г.В.Атаманчук, Д.М.Бахрах, А.С.Васильєв, В.К.Колпаков. Вони показали, що застосування права виступає як форма державного управління (В.К.Колпаков), як форма державно-управлінської    діяльності (Г.В.Атаманчук), як форма реалізації державної виконавчої влади (А.С.Васильєв), як форма діяльності виконавчої влади (Д.М. Бахрах).

У дисертаційній роботі, виходячи з управлінського характеру застосування права, теоретичному осмисленню та аналізу були піддані результати наукових досліджень Г.В.Атаманчука, В.В.Цвєткова щодо ефективності управління, державного управління, оцінювання результатів управлінської діяльності.

Із соціально-психологічних засад застосування права розглядається В.В.Лазарєвим як особливий вид розумової й фізичної роботи, що полягає у здійсненні декількох послідовних внутрішніх розумових і фіксуючих їх зовнішніх операцій, які спрямовані на встановлення правової й фактичної основи юридичної справи і її вирішення.

Разом із тим становлення системи місцевого самоврядування в Україні вимагає проведення комплексних наукових досліджень правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які досі не проводились. Наукового осмислення й аналізу потребують як теоретичні, так і практичні аспекти застосування права цими компетентними владними суб’єктами. Особливого значення набуває пошук і обґрунтування практичних способів та методів оцінювання процедури й результатів правозастосувальної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, виявлення та усунення проблем, що негативно впливають на ефективність такої діяльності. Наведені обставини визначають вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність і коло питань, що підлягають розгляду й аналізу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри адміністративного і господарського права Одеського Національного університету імені І.І.Мечникова у межах теми “Особливості правового регулювання: тенденції його розвитку в умовах реформування суспільства”, затвердженою наказом ректора № 633-18 від 06 квітня 2001 року. Тема дисертаційного дослідження відповідає завданням Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні (затверджена Указом Президента України № 749/2001 від 30 серпня 2001 року) у відповідності до п.13 - “Організація підготовки науково-методичних рекомендацій щодо застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування“ та п.22 - “Забезпечення створення системи інформаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сприяння функціонуванню цієї системи”.