ОСОБЛИВОСТІ СУДОЧИНСТВА В СПРАВАХ ПРО УСИНОВЛЕННЯ (УДОЧЕРІННЯ) ІНОЗЕМНИМИ ГРОМАДЯНАМИ ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і рівень дослідження дисертації обумовлені необхідністю удосконалення судочинства в справах про усиновлення іноземними громадянами дітей, які проживають на території України. Оскільки сьогодні відсутнє належне законодавче регулювання даної сфери правовідносин, в деяких випадках усиновлення не лише не відповідає основному його принципу – відповідності усиновлення інтересам дітей, а й становить загрозу для їх життя та здоров’я, що викликає широку дискусію з приводу доцільності існування інституту усиновлення дітей іноземними громадянами.

Справи цієї категорії є особливо суспільно значущими, адже усиновлюються діти України, які є сиротами та позбавлені батьківського піклування, таким чином, вони, як правило, не мають законних представників, їх інтереси може захистити лише держава в особі своїх органів.   Особливості справ про усиновлення дітей іноземними громадянами полягають у тому, що на відміну від інших цивільних справ, їх  предметом  є встановлення усиновлення, що, по суті, є вирішенням долі дитини;  дана категорія справ порушується іноземними громадянами;  обов’язковими суб’єктами судочинства в цих справах  є ряд державних органів, зокрема, органи опіки і піклування, Центр по усиновленню при Міністерстві освіти і науки України, дитячі будинки тощо.  Особливістю даної категорії справ є також і дотримання заявниками  обов’язкової досудової процедури, яка складається із звернення до Центру по усиновленню, органу опіки і піклування, дитячого будинку, в якому утримується дитина, та отримання від цих установ відповідних документів, які є передумовою для звернення до суду та доказами. Зазначений комплекс особливостей суттєво відрізняє справи про усиновлення дітей іноземними громадянами від інших категорій справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, тому в процесі їх розгляду та вирішення судами виникає чимало проблемних ситуацій, вирішення яких не завжди передбачено законодавством. Як наслідок, в деяких випадках, судами виносяться незаконні та необґрунтовані рішення про встановлення усиновлення дітей іноземцями.

Процесуальні питання усиновлення дітей іноземцями у вітчизняній науці цивільного процесуального права України є недослідженими. Окремі наукові роботи, статті,  присвячені, здебільшого, проблемам, що пов’язані з реалізацією норм  сімейного права у справах про усиновлення дітей громадянами України. Оскільки судовий порядок усиновлення в Україні було запроваджено лише у 1996 р., відсутній  досконалий механізм судочинства в справах цієї категорії. Входження України до європейського правового простору вимагає урегулювання правовідносин, ускладнених участю  іноземного елементу, на сучасному рівні, який відповідав би світовим стандартам. Тому комплексне дослідження судочинства в справах про усиновлення дітей іноземними громадянами, існуючих теоретичних положень, дискусійних питань, міжнародно-правових актів, вітчизняного та іноземного законодавства, судової практики та статистики, виявлення протиріч, прогалин у правовому регулюванні даної сфери правовідносин, сприятиме удосконаленню судового порядку усиновлення в Україні дітей іноземцями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах теми Центру дослідження прав людини  юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України” № 01 БФ 042-01 за третім науковим підрозділом “Спеціально-правові способи захисту прав і свобод громадян України” та теми кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми розвитку законодавства про судочинство і судоустрій України” № 97165.