Суб\'єкти сімейних правовідносин

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна, ставши на шлях побудови суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави, закріпила в Конституції фундаментальну правову засаду: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю в державі”. На зазначеному положенні повинні базуватись усі без винятку правові норми, що складають законодавство України. Для цього необхідним є комплексне реформування існуючої правової системи, оскільки радянське законодавство, що дісталося нам у спадок, не відповідає сучасним реаліям та не може належним чином регулювати суспільні відносини, зокрема й у сфері сім’ї. Це у свою чергу не може забезпечити належний захист і здійснення прав людини та створити дійсно ефективну систему права, яка б базувалася на нормах міжнародного права, враховувала власне національні особливості правового регулювання та водночас відповідала європейським стандартам з огляду на обраний Україною курс зовнішньої політики.

Сімейне право, регулюючи особисті немайнові та майнові відносини у сфері сім’ї, основним завданням визначає здійснення і захист сімейних прав та охоронюваних законом інтересів його суб’єктів. Це означає, що фізична особа є центральною фігурою, задля якої і здійснюється сімейно-правове регулювання суспільних відносин. Таких осіб у юридичній науці називають суб’єктами сімейних правовідносин. Однак для того, щоб окреслений механізм правового регулювання був дійсно дієвим та ефективним, необхідно на теоретичному рівні сформулювати наукову концепцію сімейної правосуб’єктності, визначити юридичну природу категорії “суб’єкт сімейних правовідносин”, дослідити види суб’єктів сімейних правовідносин та підготувати конкретні практичні рекомендації стосовно вдосконалення чинного сімейного законодавства щодо правового регулювання відносин за участю його суб’єктів.

Сімейний кодекс України (надалі — СК України), що набрав чинності з 1 січня 2004 року, був покликаний вирішити окреслені вище завдання. Однак, як показав час та практика застосування, цей кодифікований нормативно-правовий акт не розв'язав ряду проблем щодо здійснення та захисту прав суб’єктів сімейних правовідносин, незважаючи на цілу низку позитиву, який ним був запроваджений. Певна сукупність норм СК України потребує уточнення та вдосконалення.

Дослідженню суб’єктів сімейних правовідносин в юридичній науці приділено значну увагу. Категорії “правовідносини”, “суб’єкт правовідносин”, “правосуб’єктність” досліджували представники теорії держави і права та окремих галузевих юридичних наук: М.М. Агарков, С.С. Алєксєєв, М.Г. Александров, В.К. Бабаєв, Б.К. Бєгічев, Ю.В. Білоусов, С.М. Братусь, А. Брінц, М.В. Вітрук, Л.Д. Воєводін, Ю.С. Гамбаров, В.П. Грибанов, Д.М. Генкін, Л. Дюгі, Н.П. Журавльова, Т.І. Ілларіонова, О.С. Йоффе, С.Ф. Кечекьян, Р.І. Кондратьєв, В.М. Корецький, О.В. Кохановська, О.О. Красавчиков, Л. О. Красавчикова, Л.Г. Кузнецова, І.М. Кучеренко, Я.М. Магазінер, М. С. Малеїн, Р. Ф. Мажитова, Д. І. Мейєр, В.С. Нерсесянц,    О.П. Орлюк, Л.Й. Петражицький, І.Л. Петрухін, Й.О. Покровський, П.Т. Полежай, В.М. Протасов, П. М. Рабінович, Ю. С. Решетов, М.П. Рінг, С.Д. Русу,               І.Ф. Сєврюкова, В.І. Сінайський, Р.О. Стефанчук, М.О. Стефанчук, М.С. Строгович, С.А. Сулейманова, Є.О. Суханов, В.О. Тархов, Ю.Г. Ткаченко, Ю.К. Толстой, Є.М. Трубецький, К.А. Флейшиц, Р.О. Халфіна, Б.Б. Черепахін, Д.М. Чечот,    Ж.Л. Чорна, Г. Шварц, Г.Ф. Шершеневич, Р.Б. Шишка, Л.С. Явич, В.Ф. Яковлєв та інші.

Поряд із загальнотеоретичними та деякими галузевими дослідженнями варто виокремити наукові праці, які прямо чи опосередковано стосувалися суб’єктів сімейних правовідносин у межах науки сімейного права. Серед них науковий доробок таких учених, як М.В. Антокольська, Ю.Ф. Беспалов, Є.М. Білогорська, І.А. Бірюков, В.І. Бошко, Я.Р. Веберс, Є.М. Ворожейкін, Л.І. Глушкова, П.П. Глущенко, В.Г. Голованов, В.С. Гопанчук, В.І. Данілін, О.В. Дзера, І.О. Дзера, Н.М. Єршова, І.В. Жилінкова, О.І. Загоровський, О.М. Калітенко, Ю.Х. Калмиков, О.Ю. Косова, П.В. Крашенінніков, І.М. Кузнецова, Р.П. Мананкова, Г.К. Матвєєв, В.Ф. Маслов, Є.Г. Міскарян, С.О. Муратова, О.М. Нечаєва, О.М. Нємков, М.Т. Оридорога, В.І. Пєнкрат, З.А. Підопригора, К.П. Побєдоносцев, О.А. Пушкін, Л.М. Пчелінцева, П.В. Рамзаєв, З.В. Ромовська, О.О. Рузакова, В.О. Рясенцев, Л.А. Савченко, Г.М. Свердлов, П.І. Седугін, П.І. Стучка, В.Г. Тіхіня, С.Я. Фурса, Б.Л. Хаскельберг, Ю.С. Червоний, В.П. Шахматов, Я.М. Шевченко та інші.

Незважаючи на таку численність наукових праць, в Україні жодного фундаментального наукового дослідження на тему “Суб’єкти сімейних правовідносин” проведено не було. До цього часу залишаються дискусійними питання щодо поняття та ознак сімейних правовідносин; сутності наукової категорії “суб’єкти сімейних правовідносин” та її співвідношення із суміжними поняттями; поняття та змісту категорії “сімейна правосуб’єктність”, визначення її елементів тощо. Обрана тема дослідження є актуальною та важливою як з точки зору науки сімейного права, так і в частині розробки рекомендацій стосовно вдосконалення сімейного законодавства та практики його застосування щодо чіткого визначення кола учасників сімейних відносин, які регулює СК України (ст. 2 СК України), юридичного закріплення в законі поняття сім’ї та конкретизації підстав її створення (ст. 3 СК України), правової регламентації відносин, що виникають між жінкою і чоловіком, які проживають однією сім’єю без шлюбу та не перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі (ст.ст. 21, 74, 91 СК України) та інших правових норм, оскільки правова регламентація інституту суб’єктів сімейних правовідносин хоча і здійснена в сімейному законодавстві, але не достатньо ефективно. Усе це зумовлює виникнення спірних питань під час застосування окремих норм СК України на практиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України “Суб’єкти українського цивільного права” (державний реєстраційний номер РК0106U012117).