ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОМ: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни у суспільно-економічних відносинах, що відбулися в Україні за часів незалежності, значно розширили коло об'єктів приватної власності у житловій сфері. Основну роль в цьому відіграли процес широкої приватизації житла та збільшення обсягів житлового будівництва. За таких умов традиційний механізм управління житлом, в якому основну функцію виконували державні та комунальні організації, виявився неефективним. Владні способи регулювання, зниження ресурсів державної системи обслуговування житла призвели до занепаду житлового фонду та руйнації багатоквартирної житлової забудови. Послуги, що надавалися у сфері обслуговування житла, були не здатні задовольнити потреби власників та забезпечити належне утримання житла як через низьку якість послуг, так і у зв'язку із загальною відсутністю на ринку послуг багатьох їх видів.

Зазначена ситуація зумовила необхідність створення нової моделі управління житлом, побудованої не на адміністративній, а на цивільно-правовій основі. Така модель повинна забезпечувати, з одного боку, належне утримання житлового фонду, економічну доцільність та самоокупність професійного обслуговування житла, а з другого - гарантовану та всебічну реалізацію закріпленого Конституцією України права громадян на житло. її основу має складати договір управління житлом, побудований на конструкції договору управління майном.

В Україні відсутні комплексні наукові розробки, які були б присвячені договірному опосередкуванню відносин щодо управління приватним житлом. Окремі аспекти обслуговування житла, які висвітлювалися у наукових публікаціях, не вирішують багатьох теоретичних та практичних проблем, що існують у цій сфері. Як наслідок - невизначеність у правовій регламентації цих відносин.

Через відсутність наукових праць, присвячених безпосередньо обраній темі дисертаційного дослідження, теоретичну базу як самого дослідження, так і сформульованих у ньому висновків склали праці таких відомих фахівців з цивільного та житлового права, як С.С. Алексєєв, З.Е. Беневоленська, М.І.Брагінський, С.М. Братусь, І.В. Венедиктова, В.В. Вітрянський, М.В. Гордон, О.В. Дзера, І.А. Дроздов, І.В. Жилінкова, О.С. Іоффе, А.Ю. Кабалкін, А.Д. Корецький, П.В. Крашенінніков, Н.С. Кузнєцова, Р.А. Майданик, В.П. Маслов, Г.К Матвєєв, Д.І Мєйєр, Л.Ю. Міхєєва, Є.О. Мічурін, І.Б. Новицький, Ю.В. Романець, В.О. Рясенцев, П.І. Седугін, М.М. Слюсаревський, І.В. Спасибо-Фатєєва, Д.І. Степанов, Є.О. Суханов, Ю.К. Толстой, О.Г. Шаблова, Я.М. Шевченко, Г.Ф. ІПершеневич, Є.Д. Шешснін та ін.

У зв'язку з наведеними міркуваннями обрана тема дослідження видається актуальною, а доцільність його проведення в рамках даної дисертаційної роботи – незаперечною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до плану науково-дослідницьких робіт даної кафедри в межах державної цільової комплексної програми №0106и002288 «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні». Дисертація є певним внеском до загального дослідження вказаної проблематики, розкриваючи її напрями.