ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ




  • скачать файл:
Название:
ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Стратегічним завданням Української держави є створення сприятливих умов для збереження здоров’я і тривалості життя населення в існуючих несприятливих екологічних умовах, які характеризуються техногенним забрудненням об’єктів довкілля: повітря, води, ґрунтів, а також продуктів харчування. Весь комплекс екологічних негараздів позначився на погіршанні здоровя населення та генофонді нації. Якщо деградація генофонду і надалі триватиме такими темпами, то можна вважати, що сучасна екологічна ситуація вже вбиває майбутні покоління. Дані наукових досліджень та статистики свідчать про значне загострення проблем здоров’я, пов'язаних з особливостями харчування, що обумовлює необхідність термінових заходів щодо поліпшення ситуації. За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70% усіх забруднювачів. Такі речовини накопичуються і негативно впливають на стан здоров’я людини, знижують імунозахисні функції, викликають інтоксикацію організму, мутагенні, канцерогенні афекти, прискорюють процеси старіння та інші негативні патологічні і генетичні зміни фізіологічного стану людини. Тому сільськогосподарська продукція, особливо її частина, що використовується для виробництва харчових продуктів, повинна бути не тільки якісною, а й екологічно безпечною для життя і здоров’я.

В цілому ж головними причинами, що призвели до неконтрольованого виробництва екологічно небезпечної сільськогосподарської продукції, є застаріла технологія виробництва та обладнання; високий ступінь забруднення земель токсичними, радіоактивними, хімічними речовинами та небезпечними відходами; непоширення та непопуляризація споживання екологічно безпечної продукції сільського господарства серед населення, відсутність належного правового регулювання та даних про застосування технологій генетичної модифікації при виробництві сільськогосподарської продукції та інші.

Внутрішня суперечність екологічних та економічних інтересів суспільства є загальновідомою. Еколого-економічні суперечності виявляються й у сфері виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Не секрет, що виробник та інвестор можуть бути зацікавлені в економічній ефективності свого бізнесу навіть за рахунок якості і безпеки продукції. Для встановлення розумної рівноваги еколого-економічних інтересів виробників та споживачів сільськогосподарської продукції необхідно розробити дієвий економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки цієї продукції, який в першу чергу повинен полягати в створенні системи економічних стимулів виробництва безпечної продукції, а також в правовому забезпеченні розвитку екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва та впровадженні технологій органічного землеробства. Проблема побудови та функціонування такого злагодженого механізму в науковій літературі не розглядалась, чинним законодавством передбачена тільки епізодично та потребує детальної розробки. Цим і зумовлюється актуальність обраної теми роботи.  

Важливу роль під час виконання дослідження відіграли наукові праці вітчизняних вчених-екологів, зокрема: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.П. Гетьмана, Т.Г. Ковальчук, В.В. Костицького, С.М. Кравченко,  С.В. Кузнєцової, П.Ф. Кулинича, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, А.М. Статівки,        Н.І. Титової, М.О. Фролова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.В. Янчука,            В.З. Янчука та вчених-економістів О.О. Веклича, Б.Б. Гавриленка, Л.М. Горбач,     Е.Г. Дегодюка, С.Е. Дегодюка, А.Б. Качинського, Ю.П. Кулаковського, В.С. Луцька,                      О.О. Пилипенка, В.Е. Протасова, М.А. Хвесика, О.М. Царенко. 

При написанні дисертації були використані наукові доробки таких відомих зарубіжних фахівців: М.М. Бринчука, А.М. Гавриленкова, А.К. Голіченкова,         О.Л. Дубовік, О.М. Козирь, Б.В. Петрова, Л.Ф. Усманової, Ш.Х. Файзієва,              В.Г. Федцова, Р.С. Ярандайкіна та інших.

Також робота в частині оцінки ризиків у сфері екологічної безпеки сільськогосподарської продукції базується на працях вчених-медиків О.Ф Возіанова, Т.С. Грузєвої, В.Л. Корецького, В.Ф. Москаленка, Н.М. Орлової, М.Г. Проданчука, В.І. Смоляра.

Викладене зумовлює важливість цієї дисертаційної роботи як для розвитку загально - теоретичного уявлення про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції, так і для вирішення практичних проблем його функціонування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до плану науково-дослідної роботи Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на тему „Проблеми правового регулювання екологічних і аграрних відносин в сучасних умовах”, затвердженого на засіданні кафедри трудового, екологічного та аграрного права (протокол № 3 від 6 грудня 2007 року).

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)