НЕПРЯМІ (ПОХІДНІ) ПОЗОВИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. В Україні актуальним є завдання поліпшення захисту прав власності та прав інвесторів. Одним з найважливіших аспектів цієї проблеми є необхідність ефективного правового захисту учасників юридичних осіб у відносинах з особами, які здійснюють управління такими юридичними особами. За відсутності ефективного захисту таких учасників, у тому числі тих, які не мають контролю за юридичною особою, не є можливим довготерміновий розвиток фондового ринку в Україні.

Законодавства та практика багатьох зарубіжних країн, зокрема США, Великої Британії, Японії, Франції та ін., виробили механізм похідного позову як одного з важливих засобів правового захисту акціонерів. У цих країнах учасники юридичної особи, як правило, ті, що не мають більшості у капіталі юридичної особи, можуть подати позов від імені юридичної особи до осіб, які входять до складу органів управління юридичної особи у разі зловживань таких управляючих, які завдали шкоди юридичній особі. Такий засіб правового захисту інтересів юридичної особи від порушень осіб, які здійснюють керівництво нею, отримав назву похідного позову.

Похідний позов є важливим засобом захисту акціонерів, які складають меншість у компанії, від порушень збоку менеджменту та великих акціонерів, які намагаються використати компанію виключно як свою власність за рахунок меншості. Захист меншості від такої поведінки великих акціонерів та менеджменту є одним із головних соціальних та економічних функцій похідного позову у багатьох країнах. Цей механізм визнається практично в усіх країнах з розвиненими ринками капіталу, зокрема фондовими ринками. Конструкція похідного позову визнається у тій чи іншій формі та с, у сукупності з іншими факторами, ефективним важелем захисту інвесторів у цих країнах та, відповідно, фактором розвитку інвестиційної діяльності.

Порівняльне дослідження цього досвіду, обґрунтування можливостей його використання в Україні, враховуючи особливості вітчизняного законодавства та практики, є актуальним. Вивчення проблематики похідного позову є тісно пов'язаним із загальною проблематикою позову в науці цивільного процесуального права, вивченням питань класифікації позовів. Дослідження цих проблем, зокрема з використанням порівняльної методології, розвивали такі автори, як В.Н. Щеглов, Е.М. Мурадьян, В.Г. Тихиня, В.В. Ярков, Г.Л. Осокіна, П.В. Логінов, Н.С. Батаєва, В.К. Пучинський, І.В. Решетнікова.

Важливою проблемою, пов'язаною з питаннями похідного позову, є питання судового захисту прав акціонерів та учасників інших юридичних осіб. На цю проблематику звернули увагу В.В. Луць, І.В. Спасибо-Фатєєва, А.В. Смітюх, Т.В. Степаненко, P.M. Мінченко, В.М. Кравчук, О.М. Роднова.

Враховуючи високий ступінь розвитку інституту похідного позову у Сполучених Штатах Америки, цій темі присвячено дослідження провідних американських вчених — юристів, зокрема Марка Ро, Дугласа Бренсона, Роберти Романо, Маргарет Блер, Лінн Стаут, Джона Кофі, Дебори Демотт.

Із часу прийняття Цивільного кодексу Російської Федерації в Росії визнається право учасників юридичних осіб подавати позови до осіб, які здійснюють управління юридичною особою, у разі завдання їй шкоди. Враховуючи ці зміни в російському законодавстві, ряд російських авторів, зокрема В.В. Ярков, О.І. Чугунова, Н.К. М'ясникова, Г.О. Аболонін, П.П. Колесов певним аспектам теорії похідного позову присвятили свої роботи. Зокрема, В.В. Ярков у ряді своїх праць досліджував конструкцію похідного позову, запроваджену реформованим російським цивільним законодавством. Цьому було присвячено і комплексне дисертаційне дослідження О.І. Чугунової.

Чинне законодавство України не визнає можливості подання похідних позовів в Україні. На це вказують, зокрема, положення Цивільного процесуального кодексу України 2004 року. У той же час окремі норми законодавства, розглянуті в дисертаційному дослідженні, допускають можливість подання позовів, які мають деякі ознаки похідних. Судова практика також знає численні випадки подання подібних позовів. У зв'язку з цим до тематики похідних позовів у вітчизняному та порівняльному контексті зверталися у недавніх дослідженнях та публікаціях вітчизняні автори Ю.Ю. Попов, А.П. Колупаєв, А.П. Єфименко.

Але жодне із цих досліджень не було присвячено детальному аналізу теорії та практичних питань застосування похідного позову, його зв'язку з вирішенням проблеми розподілу власності та контролю в сучасних корпораціях і вивченню перспектив та можливостей використання похідного позову в Україні. Усі названі автори лише лапідарно розглядають питання похідних позовів в рамках досліджень, цілком присвячених іншим темам. Крім того, в них відсутній аналіз явища похідного позову у його історичному контексті, порівнянні практики застосування цих позовів у різних країнах, та можливості запровадження цього інституту в Україні.

Теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі цивільного права та цивільного процесу Г.О. Аболоніна, Н.С. Батаевої, А.П. Єфименка, Т.В. Степаненко, В.М. Кравчука, Н.К. М'ясникової, О.В. Петнікової, В.К. Пучинського, І.В. Решетнікової, О.М. Роднової, О.Н. Сироєдової, В.В. Луця, А.В. Смітюха, І.В. Спасибо-Фатєєвої, О.І. Чугунової, В.Н. Щеглова, В.В. Яркова, Марка Ро, Дугласа Бренсона, Роберти Романо, Маргарет Блер, Лінн Стаут, Джона Кофі, Дебори Демотт та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006 - 2011 роки (державний реєстраційний

номер 0106U004970). У межах цієї теми автором проведено дослідження науково-дослідної теми «Традиції та новації у цивільному процесуальному праві України, нотаріальній практиці та в науці правова статистика», яка розробляється на кафедрі цивільного процесу відповідно до плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2006 - 2011 роки.