ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВАХ ПРО ПІДПАЛИ З МЕТОЮ ПРИХОВУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підпал – вкрай небезпечний злочин. Його підвищена небезпека обумовлюється тим, що сам спосіб вчинення загрожує не тільки майну, на яке був спрямований намір злочинця, але, в ряді випадків, життю і здоров'ю багатьох людей. Такі злочини відносяться до небезпечних  посягань на основи конституційного ладу і безпеку держави, економічну, екологічну та суспільну безпеку і суспільний порядок, на життя, здоров'я громадян, їх майнові та інші права, що захищаються Конституцією України і міжнародним правом.

Сучасний стан боротьби зі злочинами, пов'язаними з підпалами, рівень правового, криміналістичного й організаційно-управлінського забезпечення їх розкриття, розслідування та запобігання створюють передумови для глибокого і всебічного дослідження концептуальних і окремих питань даної проблеми.

Правовим, криміналістичним і організаційно-управлінським проблемам доказування у справах, пов'язаних з підпалами (стосовно завдань органів внутрішніх справ), і присвячена дана дисертація.

Визначаючи ступінь наукової розробленості проблеми, можна сказати, що на даний час в правовій літературі недостатньо висвітлені питання доказування у справах про підпали з метою приховування злочинів.

Вирішення завдань посилення боротьби з даними злочинами неможливе без підвищення рівня наукового і законодавчого забезпечення такої діяльності.  Актуальність проблеми обумовлюється тим, що підпал як спосіб приховування злочинів не тільки сам становить підвищену небезпеку, але і використовується для знищення або приховування слідів інших тяжких злочинів. Так, підпал найчастіше використовується для приховування таких тяжких злочинів як вбивство, розкрадання, знищення або пошкодження чужого майна. Складність розслідування злочинів, прихованих підпалом, з точки зору організації і доказування його обставин, значною мірою визначається характером дії вогню як рушійного процесу, що тягне за собою знищення багатьох слідів як злочину, так і самого підпалу.

Актуальність, складність і багатоплановість проблем боротьби зі злочинами, пов'язаними з підпалами, теоретична і практична значимість виникаючих тут питань обумовили інтерес до них з боку фахівців в галузі кримінального процесу, криміналістики, кримінального права, кримінології. Різним аспектам розкриття, розслідування і запобігання злочинів цієї категорії присвячені роботи М.В. Безуглова, М.С. Брайніна, Т.В. Варфоломеєвої,  А.С. Григор'яна, Г.Г. Зуйкова, М.І. Ісраілова, Г.Н. Казакова, А.Я. Качанова, В.Г. Лукашевича, Г.М. Міньковського, Б.В. Мегорського, С.П. Мітричева, А.В. Мішина, Р.А. Міуської, А.П. Рижакова, М.С. Строговича,  3.Е. Шимакова, М.П. Яблокова та інших.

Важливе значення для розробки розглянутих у дисертації проблем доказування мають фундаментальні праці Ю.П. Аленіна, Р.С. Бєлкіна,  В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, А.В. Іщенка, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, П.П Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.А. Образцова, І.Ф. Пантєлєєва,   А.Б. Сахарова, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила, О.О. Эйсмана та інших.

 Незважаючи на значущість раніше проведених досліджень, далеко не всі аспекти  теми належним чином вивчені, а деякі виникли останнім часом у зв'язку з перетвореннями в суспільстві. Особливо це стосується кримінально-процесуальних, криміналістичних і організаційно-управлінських питань доказування під час досудового провадження.

Таким чином, проблеми доказування у справах про підпали мають потребу в подальшому дослідженні, що припускає перегляд і відновлення концептуальних підходів із урахуванням досягнень як сучасної правової доктрини, так і позитивних досягнень правоохоронної практики. Зазначені обставини й обумовили вибір теми  дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано згідно з Пріоритетними напрямами фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005рр. (Наказ МВС України від 30 червня 2002 р. № 635), Концепцією розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2000-2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. за № 9 КМ/1.) Робота включена до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України і кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою цього закладу.