ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед злочинів проти життя і здоров’я людини найбільш небезпечними є умисні вбивства. Розкриття та розслідування саме цієї категорії злочинів пов’язані з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань. Відтак, удосконалення та оптимізація процесу розкриття і розслідування вбивств є одним з актуальних питань, які постають на сьогодні перед наукою криміналістикою. Згідно з цим із значної кількості аспектів зазначеної проблеми потребують виділення і поглибленого дослідження насамперед питання щодо розроблення та впровадження у діяльність слідчих органів відповідних науково-методичних рекомендацій. Серед них приоритетне місце посідає криміналістична характеристика як один із засобів у розпорядженні слідчого, що надає йому можливість відшукувати в ситуаціях невизначеності та відсутності інформації найбільш вірогідні шляхи збирання доказів.

Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М.Васильєв, А.Ф.Волобуєв, В.К.Гавло, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, Л.Я.Драпкін, А.В. Дулов, В.А.Журавель, Н.І.Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П.Колмаков,

В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К.Лисиченко, І.М.Лузгін, В.Г.Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, М.В.Салтєвський, М.Я.Сегай, М.О. Селіванов, Л.О.Соя-Серко, В.В.Тіщенко,

В.Ю. Шепітько, В.І.Шиканов, О.О. Ейсман, М.П. Яблоков та ін., зроблено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ криміналістичної характеристики злочинів.

Проблематика криміналістичної характеристики вбивств окремо досліджувалась у роботах С.А.Афанасьєва, В.І.Боярова, І.В.Борисенка, В.С.Бородуліна, О.Ю.Булулукова, В.С.Бурданової, Л.Г.Відонова, В.Ф.Глазиріна, В.В.Донцова Ю.П.Дубягіна, С.Ф.Здоровка, М.М.Китаєва, М.В.Костенко, Г.М.Мудьюгіна, А.В.Старушкевича, Б.Ф.Тимошенка, О.П.Тєльцова, А.О.Шульги та ін.

Водночас наукових розробок щодо створення практичної частини криміналістичної характеристики вбивств, механізму її застосування як робочого інструментарію слідчого здійснено поки ще недостатньо. І це дійсно проблема сьогодення, розв’язання якої можливе тільки за наявності виявлених кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики, виражених у кількісних показниках. Ця інформація стає підставою для побудови типових версій насамперед відносно суб’єкта злочину, що дозволяє значно звузити коло осіб, серед яких необхідно здійснювати розшукові заходи.

Наведене потребує значної активізації зусиль учених-криміналістів щодо виявлення кількісних показників, які відображають специфіку кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств. Адже дотепер висловлені щодо даної проблематики судження за дуже рідкими винятками (насамперед система даних Л.Г.Відонова) мають суто декларативний характер. Саме такий стан справ і є однією із головних причин нігілістичного ставлення як науковців, так і практичних працівників до розглядуваної категорії (відсутність серйозних розробок щодо впровадження криміналістичної характеристики у практичну діяльність слідчих органів надає підстави деяким ученим ставити питання не тільки про виділення криміналістичної характеристики як окремої самостійної теорії, а й про доцільність існування цієї категорії взагалі ¾ Р.С.Бєлкін).

Отже, незважаючи на значущість криміналістичної характеристики для розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, активізації конкретних напрямків практичної діяльності слідчих органів, її функція дотепер не отримала належного розвитку, який відповідає складним завданням, що стоять перед наукою і практикою в сфері боротьби зі злочинністю. Крім того, питання виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств раніше не були самостійним напрямком наукового дослідження, а якщо і згадувались, то лише у загальному контексті розроблення методики розслідування вбивств без посилань на репрезентативну вибірку кримінальних справ, без застосування сучасних комп’ютерних технологій і математичних методів щодо збирання і оброблення необхідних емпіричних даних. На сьогоднішній день в Україні відсутні монографічні роботи, присвячені даній проблематиці, а у дисертаційному аспекті ця проблема в криміналістиці спеціально не досліджувалася.

Названі обставини визначили наперед можливість віднести розглядувану проблему до числа актуальних і стимулювали обрання теми цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана проблематика дисертаційного дослідження базується на планах наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і становить складовий елемент цільової комплексної програми “ Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (номер держреєстрації 0186.0.099031), а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001¾2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за №1376/2000.