РЕЖИМ ПРЯМОГО ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нагальними завданнями, що стоять перед Україною на сучасному етапі, є вихід з тривалої економічної кризи, розвиток конкурентоздатного та високотехнологічного виробництва. Ефективним засобом вирішення цих завдань є залучення іноземних інвестицій. Разом з тим, приваблення капіталу з-за кордону не має перетворюватися на колонізацію та суцільний продаж національної економіки, а повинно реально працювати на підвищення добробуту країни, чому всебічно має сприяти правове регулювання іноземного інвестування.

Незважаючи на всі вжиті з моменту здобуття незалежності заходи, рівень надходжень в Україну капіталів з-за кордону залишається на досить низькому рівні. За даними Держкомстату України, загальні обсяги іноземних інвестицій, що надійшли в економіку країни з 1991 р., на 1.07.2003 р. дорівнювали 6 037,5 млн. дол. США. Україна офіційно заявила про потребу в капіталі на 2000-2004 рр. у розмірі 40 млрд. дол. Проте прямі іноземні інвестиції і дотепер не відіграють істотної ролі у формуванні інвестиційного капіталу більшості галузей промисловості України. Це положення свідчить про нагальну потребу в з’ясуванні перешкод для іноземних капіталовкладень, вивченні іноземного досвіду і вирішенні проблеми залучення іноземних інвестицій до вітчизняної економіки з урахуванням забезпечення та захисту національних інтересів України.

Однією з найважливіших складових сприятливого інвестиційного клімату є оптимальний правовий режим прямого іноземного інвестування, для якого властивою є  відповідність міжнародним стандартам, забезпечення реального механізму захисту прав іноземних інвесторів і їхнього майна, наявність ефективної системи державних гарантій, стабільність і прозорість інвестиційного законодавства.

Удосконалення інвестиційного режиму значною мірою гальмується нестабільністю вітчизняного інвестиційного законодавства, наявністю в ньому багатьох прогалин, а також ускладненістю процесу розв’язання спорів за участю іноземних інвесторів. Набрання чинності Господарським кодексом України сприятиме більшій впорядкованості законодавства про іноземні інвестиції, але не вирішить усіх питань забезпечення належного режиму іноземного інвестування: його норми мають розвиватись у спеціальному законодавстві, зокрема, в Законі України «Про режим іноземного інвестування», який, у свою чергу, потребує вдосконалення.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) розглядається як один із шляхів підвищення інвестиційної привабливості країни. У зв’язку з перспективою вступу до СОТ Україною були взяті зобов’язання щодо гармонізації інвестиційного законодавства, відбиті в Указі Президента «Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі» і Програмі заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі. Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво з Європейськими Співтовариствами (УПС) Україна прийняла на себе зобов’язання з адаптації законодавства, зокрема, у сфері іноземних інвестицій, з нормами ЄС, що було відбито в Концепції адаптації законодавства України до законодавства ЄС і Програмі інтеграції України в ЄС. Таким чином, подальший розвиток законодавства України про іноземні інвестиції буде значною мірою визначатися необхідністю зближення зі стандартами СОТ і ЄС.

Окремі аспекти іноземного інвестування розглядалися в роботах О.М. Вінник, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, С.М. Лісніченка, А.В. Омельченка, В.Ю. Полатая, О.С. Семерака та інших авторів. Однак комплексного дослідження прямого іноземного інвестування не здійснювалося. Зокрема, бракувало наукових робіт, присвячених комплексному аналізу поняття та змісту режиму прямого іноземного інвестування, недостатньо розробленим залишається питання захисту прав іноземних інвесторів з урахуванням міжнародно-правових механізмів, а також відсутні дослідження у сфері гармонізації інвестиційного законодавства України зі стандартами СОТ і ЄС.

Спірність багатьох питань правового регулювання в цій сфері, недосконалість законодавства, суперечність правозастосовчої практики свідчать про актуальність і доцільність проведення комплексного дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з науковими дослідженнями, здійснюваними економіко-правовим факультетом Донецького національного університету МОН України за темою «Порівняльно-правове дослідження державно-правової організації суспільства» (номер держреєстрації 0103U003371) та Інститутом економіко-правових досліджень НАН України за темою «Гармонізація господарського, екологічного і кримінального законодавства в системі правового забезпечення економіки» (номер держреєстрації 0102U000455), в яких автор брав участь як співвиконавець.

Внеском автора у розроблення зазначених тем є аналіз поняття режиму прямого іноземного інвестування, розроблення поняття управлінського контролю в інвестиційній діяльності, обґрунтування напрямків удосконалення законодавства про іноземні інвестиції з використанням зарубіжного та міжнародного досвіду, виявлення шляхів гармонізації українського інвестиційного законодавства зі стандартами та правилами СОТ і ЄС.