ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Особливістю даної роботи є дослідження актуальних питань методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, розв’язання найбільш складних. Недостатня розробка цих питань у науковій літературі і потреби слідчої практики обумовили вибір теми дисертації.

Актуальність теми дослідження. Конституція України гарантує, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів (ч. 4 ст. 42); кожному гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення (ч. 2 ст. 50). Прийнятий Верховною Радою України 12 травня 1991 року Закон “Про захист прав споживачів” проголосив основні принципові підходи до регулювання суспільних відносин за участю споживачів (покупців та замовників), запропонував систему засобів захисту їх прав. Кримінально-правова охорона означених прав і свобод людини набуває особливого значення у сфері господарської діяльності при реалізації прав споживачів. Відмітною рисою злочинів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, є їх суспільна небезпека, яка виражається у спричиненні шкоди нормальному функціонуванню торговельної сфери та сфери громадського харчування, сфери обслуговування, незабезпеченні належної якості та безпечності продукції і товарів, порушенні встановленого порядку виготовлення, збуту та використання засобів вимірювання, порядку охорони і використання товарних знаків, оплати поштових та транспортних послуг, майновим інтересам споживачів, а також спричиненні шкоди їхньому здоров’ю. Особливість таких злочинів полягає ще й у їхній латентності: значна кількість злочинів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, своєчасно не виявляється.

У криміналістичній літературі питання вдосконалення методики розслідування окремих видів злочинів знайшли своє відображення в наукових роботах таких вчених-криміналістів, як Т. В. Авер’янова, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, О. М. Васильєв, В. К. Гавло,  В. І. Гаєнко, І. Ф. Герасимов, В. Г. Гон­чаренко, А.В. Іщенко, В. А. Жура­вель, Н. І. Клименко, О. Н. Коліс­ниченко, В. О. Коновалова, В. І. Кузьмічов, В. К. Лиси­ченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Ма­тусовський, В. О. Образ­цов, М. В. Салтєвський, М. О. Селіванов, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та інші. Проблеми боротьби зі злочинами, пов’язаними з порушенням прав споживачів, розглядалися в роботах Г. М. Алек­сандрова, А. Г. Михайлянця, М. О. Сенчика, В. Д. Пчолкіна, П. Є. Титова, В. П. Томі­ліної. Однак необхідно вра­ховувати, що більшість з названих робіт виконані у 40-70-х роках, і чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність через зміни в законодавстві та суспільних відносинах, які воно регулює; вони не можуть враховувати особливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, яка склалася на даний час, нові способи готування, вчинення і приховування злочинів. Тому обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною та не дослідженою належним чином у криміналістичній теорії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України 29 грудня 1999 року (протокол №5). Обраний напрямок дослідження з розробки методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, базується на Рішенні Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року № 4 км/2 “Про удосконалення організації науково-дослідної діяльності в системі МВС України” (Додаток № 2), Програмі розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 роки, затвердженій Наказом МВС України 11 травня 2001 року №356, положеннях головних напрямків наукових досліджень Донецького інституту внутрішніх справ МВС України, положеннях Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року, а також положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376.