Правове регулювання митних режимів

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес побудови в Україні демократичної соціальної правової держави, головним завданням якої є утвердження і забезпечення прав та свобод людини, безпосередньо пов’язаний із необхідністю вдосконалення механізму правового регулювання в певних сферах суспільних відносин, що потребують спеціальних заходів для підтримання нормального життя людей та існування державних інститутів. В основному це завдання виконується шляхом застосування системи адміністративно-правових режимів, зокрема, митних у митній сфері.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що в цілому проблема застосування адміністративно-правових режимів на сьогодні в Україні вирішена. Їх загальні правові засади визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але цього не можна сказати про окремі види адміністративно-правових режимів, наприклад, про режими у сфері митно-правових відносин. В Україні чітко простежується відсутність належної регламентації одного з найважливіших правових інститутів – митних режимів. Чинне законодавство, у тому числі й Митний кодекс України, не відповідають сучасному стану митної політики і митної справи, мають багато прогалин, що стримує розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств і як наслідок – економічних відносин нашої держави з іншими країнами світу. Більшість важливих питань щодо митної діяльності, застосування митних режимів урегульовано лише підзаконними відомчими актами, які не зрідка вступають у колізію із законодавчими і мають сумнівну юридичну силу.

Для вирішення цієї проблеми нагальним є прийняття нового Митного кодексу України, який повинен відповідати вимогам міжнародних договорів і конвенцій, ураховувати міжнародну теорію та практику як у сфері митного права, так і у сфері застосування митних режимів. Світова практика має величезний досвід щодо застосування митних режимів, який Україна тільки розпочинає освоювати й використовувати. Від того, як буде проходити цей процес, залежить вступ нашої держави до світової спільності (Світової організації торгівлі, Всесвітнього митного союзу та ін.). Новому Митному кодексу України належить стати водночас і підґрунтям, і ядром для подальшого розвитку митного законодавства країни. Одним із головних завдань, яке він має вирішити в даному напрямку, є законодавче встановлення правових підстав переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів та інших предметів, закріплення правових засад митних режимів.

Незважаючи на актуальність зазначеної проблеми, на роль митної справи й митної політики у становленні України як суверенної держави, на даний час у правовій науці майже не існує теоретичних наробок щодо цього питання.

Необхідність наукового дослідження місця митних режимів у системі адміністративно-правових режимів, інституту “митні режими” як однієї з найголовніших категорій митної справи, поняття, видів і порядку застосування митних режимів, заходів забезпечення прав та свобод фізичних і юридичних осіб при застосуванні митних режимів, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики застосування митних режимів і обумовили вибір теми дисертаційної роботи. Значний вплив на вибір теми мали конституційні положення стосовно забезпечення прав та свобод людини і громадянина, а також необхідність пошуку шляхів реалізації інших приписів Основного Закону та нормативно-правових актів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми “Права людини та проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування” №0186.0.070865, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.