ПЕРЕХІД ПРАВ КРЕДИТОРА ДО ТРЕТІХ ОСІБ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення в Україні ринкових економічних відносин обумовило необхідність формування відповідної законодавчої бази для обороту зобов\'язальних прав вимоги, які в умовах гострої нестачі оборотних коштів являють собою один з найбільш ліквідних видів майна учасників цивільних правовідносин.

Сучасне регулювання відносин, пов\'язаних з оборотом прав вимоги, лише незначною мірою задовольняє потреби цивільного обороту. Істотне зростання обороту прав вимоги в сучасній Україні зумовило необхідність детального дослідження проблем, пов\'язаних з переходом прав кредитора до третіх осіб.

Перехід прав кредитора до третіх осіб у цивільному праві являє собою складне правове явище, сутність якого полягає в повній чи частковій заміні кредитора в зобов\'язанні третіми особами – правонаступниками кредитора, особами, до яких перейшли права кредитора, особами, які набули на платній чи безоплатній основі права кредитора за угодою та ін.

У сучасному цивільному праві України, як і в цивільному праві інших країн СНД, проблематиці переходу прав кредитора приділяється ще недостатньо уваги, про що свідчить відсутність відповідних наукових досліджень. На нашу думку, ця обставина є наслідком недостатнього законодавчого регулювання цього масиву цивільно-правових відносин, а також відсутністю сталої практики застосування правових норм, які регулюють перехід прав кредитора до третіх осіб.

Підготовка Проекту нового Цивільного кодексу України, у п\'ятій книзі якого міститься ряд статей, спрямованих на регламентацію відносин, пов\'язаних з переходом прав кредитора до третіх осіб, є підтвердженням того, що суспільні відносини, що склалися на цьому етапі, вимагають формування відповідної правової бази для їх подальшого розвитку.

Крім того, в умовах дефіциту оборотних коштів передача майнових прав є єдиною можливістю для підприємців витримати жорсткі умови конкуренції, а часом й уникнути банкрутства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ Української держави” № 97128 та теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи  зміцнення державності України”       № 97132.