ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі державотворення Україна стоїть на шляху розбудови демократичної, соціальної та правової держави. У зв’язку із цим виникає необхідність формування нової системи державного управління, яка повинна забезпечити становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії.

         Одним із вирішальних чинників побудови такої держави є проведення науковообгрунтованої реформи системи виконавчої влади. Реформування потребує і уся система органів виконавчої влади, у тому числі місцевих. У цьому процесі важливим є питання вдосконалення системи місцевих органів виконавчої влади та її функціонування.

         Актуальність теми дослідження. Політичні та соціально-економічні перетворення, які відбулися в Україні, обумовлюють необхідність створення такої системи місцевих органів виконавчої влади, яка б забезпечила ефективне державне управління на місцевому рівні, захист прав та законних інтересів громадян, належний соціально-економічний розвиток відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

         Ставлячи за мету наукове обґрунтування реформування та удосконалення системи і форм діяльності місцевих органів виконавчої влади, автор виходив насамперед із того, що актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступним. По-перше, потребують критичного аналізу роль та система функцій місцевих органів виконавчої влади при здійсненні ними державного управління. По-друге, існує об’єктивна необхідність розробки нових та вдосконалення існуючих принципів побудови системи місцевих органів виконавчої влади. По-третє, враховуючи сучасні тенденції демократизації суспільних процесів, децентралізації та деконцентрації владних повноважень, виникає потреба удосконалення напрямків та форм діяльності місцевих органів виконавчої влади на основі мінімізації державного втручання в управління на місцевому рівні.

         Водночас необхідно відзначити, що на сьогодні ступінь дослідження правового регулювання діяльності системи місцевих органів виконавчої влади є недостатнім. Зокрема досі немає жодного комплексного дослідження із даної тематики. Окремі аспекти зазначеного питання розглядались у науковій юридичній літературі. Були досліджені наукові праці як вітчизняних учених Авер’янова В.Б., Битяка Ю.П., Васильєва А.С., Калюжного Р.А., Кисіля С.П., Колпакова В.К., Нагребельного В.П., Нижник Н.Р., Опришка В.Ф.,         Рабіновича П.М., Сіренка В.Ф., Скакун В.Ф., Шаповала В.Ф., так і зарубіжних учених Атаманчука Г.В., Бахраха Д.М., Бачило І.Л., Веделя Ж., Козиріна А.М.,      Козлова Ю.М., Комарова С.А., Коренєва А.П., Лазарєва Б.М., Локка Дж., Петрова Г.І., Полянського І.А., Савостіна А.А., Тихомирова Ю.О. та інших.

         Вивчення, аналіз та практика застосування законодавства України, а також праць вищезгаданих науковців дозволили визначити коло проблем в організації системи та напрямках діяльності місцевих органів виконавчої влади.

         Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження перебуває у безпосередньому зв’язку з науковою темою „Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України” (номер державної реєстрації 0102 V 006315), яка виконується на юридичному факультеті Київського національного економічного університету. Роль автора у виконанні даної науково-дослідної роботи полягає у дослідженні проблем правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади та їх системи, а також формування на цій основі відповідних висновків і пропозицій. 

         Мета і завдання дослідження. Мета даного дисертаційного дослідження полягає у вироблені на його основі нових науковообгрунтованих висновків і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення системи та правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади.

Для досягнення поставленої мети дисертант вважає за необхідне вирішити такі основні завдання:

1)    визначити місце та роль місцевих органів виконавчої влади в системі державних органів;

2)    проаналізувати законодавство, що регулює діяльність місцевих органів виконавчої влади, та розробити конкретні пропозиції щодо його вдосконалення;

3)    охарактеризувати систему місцевих органів виконавчої влади та розробити рекомендації щодо покращення  її функціонування;

4)    визначити межі втручання вищестоящих органів державної влади при реалізації функцій виконавчої влади на місцевому рівні;

5)    узагальнити основні теоретичні та практичні положення, які визначають правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні;

6)    дослідити діалектичний взаємозв’язок між завданнями, функціями, повноваженнями, правами та обов’язками місцевих органів виконавчої влади;

7)    проаналізувати основні правові та організаційні форми діяльності місцевих органів виконавчої влади та розробити пропозиції щодо їх вдосконалення;

8)    сформулювати пропозиції та рекомендації щодо реформування системи місцевих органів виконавчої влади та напрямків їх діяльності.

Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини у сфері державного управління на місцевому рівні.

Предметом дослідження є законодавство про місцеві органи виконавчої влади, їх система, повноваження та форми діяльності.

Методи дослідження. Дослідження проводилось із застосуванням як загальнонаукових, так і спеціальноюридичних методів, зокрема історико-правового, порівняльно-правового, формально-логічного, аналізу та синтезу, сходження від загального до конкретного. Системний підхід як методологічна основа дисертаційного дослідження дав змогу розглянути явище, яке вивчається за його змістом, структурою, функціями, розкрити внутрішньосистемні зв’язки, особливості правового регулювання місцевих органів виконавчої влади. Методологія дослідницької роботи базувалась на принципах єдності теорії та практики, дотримання об’єктивності щодо емпіричного вивчення предметів і явищ. Застосування системного підходу дозволило дослідити місцеві органи виконавчої влади як цілісну систему. Застосування історико-правового методу дозволило дослідити процес розвитку та правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади; порівняльно-правового методу – співставити вітчизняне законодавство, що регулює діяльність місцевих органів виконавчої влади із законодавством зарубіжних країн; формально-логічного методу дозволило визначити сутність та ознаки місцевих органів виконавчої влади;  метод аналізу та синтезу дозволив виокремити основні напрямки діяльності місцевих органів виконавчої влади, діалектичний взаємозв‘язок між повноваженнями, завданнями, функціями та відповідальністю зазначених органів; метод сходження від загального до конкретного дозволив визначити роль і значення місцевих органів виконавчої влади в системі державних органів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в адміністративно-правовій науці дана робота є першим системним та комплексним дослідженням правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади. У роботі викладені авторські пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює систему місцевих органів виконавчої влади, а також напрямки їх діяльності.

   Дисертантом сформульовані наступні теоретичні та науково-практичні положення, які лежать в основі висновків і пропозицій, що відрізняються певною новизною:

Вперше:

-             науковообґрунтовано положення, яке свідчить про необхідність на законодавчій основі ліквідації місцевих районних державних адміністрацій, що покращить ефективність реалізації виконавчої влади на місцевому рівні;

-             на підставі аналізу норм чинного законодавства України обґрунтовано необхідність ліквідації принципу подвійного підпорядкування при формуванні місцевих органів виконавчої влади, пропонується застосовувати принцип безпосереднього підпорядкування;

-             обґрунтовано, по мірі потреби, необхідність правового регулювання організаційних форм діяльності місцевих органів виконавчої влади, особливо у сфері документування;

удосконалено:      

-             поняття місцевих органів виконавчої влади в Україні та наведено нові ознаки, що характеризують дану категорію;

-             процедуру розробки та прийняття нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади;

-             існуючі підходи щодо здійснення кадрової політики в системі місцевих органів виконавчої влади;

дістали подальшого  розвитку  положення щодо:

-             розширення сфери застосування адміністративних договорів у діяльності місцевих органів виконавчої влади;

-             повноважень та функцій місцевих органів виконавчої влади, визначення меж компетенції цих органів та меж державного управління на місцевому рівні;

-             діалектичної залежності між завданнями, функціями, повноваженнями та відповідальністю місцевих органів виконавчої влади, і на цій основі обґрунтовується необхідність врахування даного факту при визначені сфери компетенції таких державних органів.

Практичне значення одержаних результатів. Зміст дисертаційного дослідження дозволяє отримати цілісне уявлення про систему та правовий статус місцевих органів виконавчої влади та форми їх діяльності. Застосовані в дисертації підходи і висновки щодо правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади насамперед можуть бути використані у сфері адміністративного права та теорії і практиці державного управління, зокрема:

-       у науково-дослідній діяльності для подальшого розвитку теоретичної бази загальних та галузевих юридичних дисциплін, зокрема адміністративного права, для проведення подальших наукових досліджень правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади;

-       у навчальному процесі при викладанні курсів адміністративного права, державного управління, конституційного права, для підвищення кваліфікації працівників місцевих органів виконавчої влади, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних розробок для студентів юридичних та деяких інших  спеціальностей;

-       у сфері нормотворчості при вирішенні питань удосконалення правового регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, зокрема шляхом внесенням відповідних змін до закону України «Про місцеві державні адміністрації», а також при підготовці проектів нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади;

-       у практичній діяльності працівників як місцевих державних адміністрацій, так і інших органів виконавчої влади при здійсненні ними певних функцій державного управління.

Окремі положення та результати дисертаційного дослідження вже впроваджені у навчальному процесі на юридичному факультеті Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана під час читання курсів «Адміністративне право», «Конституційне право».

Особистий внесок автора. Дисертація виконана автором одноособово. Пропозиції і положення базуються на його особистих дослідженнях. Окремі питання дисертаційного дослідження порушуються вперше, інші розглядаються по-новому.

Апробація основних положень дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри правового регулювання економіки Київського національного економічного університету.овідка про впровадження результатів дисертаційного дослідженняонального економічного університету ім.ям змін до іфікації праців Положення та результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у тезах на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.) та на міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародне економічне співробітництво (правові проблеми)” (м. Київ, 18 листопада 2004 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у шести публікаціях без співавторства, зокрема: в чотирьох статтях у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а також у двох збірниках тез науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження структура роботи включає: вступ, три розділи, які складаються із шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок, із яких 169 – основний зміст, список використаних джерел складається із 159 найменувань на 16 сторінках.