ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення соціально-економічних перетворень та утвердження України як держави з ринковою економікою залежать від реалізації ефективної інвестиційної політики у сферах особистих майнових та немайнових правовідносин.

Вирішення проблемних питань такої політики можливе через залучення іноземних інвестицій на умовах взаємовигідної співпраці у вільних економічних зонах (далі – ВЕЗ). У цьому контексті Україна уклала та має на меті укласти низку двосторонніх та багатосторонніх угод щодо заохочення і взаємного захисту іноземних інвестицій, активізує процеси вступу до СОТ, інтеграції до ЄС, розгляду питання щодо подальшої ратифікації угод про ЄЕП.

Ефективність провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ залежить від стабільності законодавства про створення та функціонування ВЕЗ в Україні, забезпечення принципу неприпустимості позбавлення інвестора його майнових і немайнових прав, а також гарантій їх судового захисту.

Інститут вільних економічних зон вже ставав предметом для дискусій в українській правовій науці стосовно його сутності, змісту, галузевої належності. Деякі автори у своїх дисертаційних дослідженнях, присвячених правовому регулюванню цивільних відносин у ВЕЗ, порушують питання, пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності у ВЕЗ (Л.В. Крупа), застосуванням понять та видів договорів, укладених у межах ВЕЗ (Ю.Б. Бек, С.В. Мостовенко). Разом з тим, у вітчизняній науці цивільного права достатньої уваги не приділялося комплексному дослідженню реалізації цивільних відносин, пов’язаних з інвестиційною діяльністю у ВЕЗ, судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, правових наслідків недодержання правочинів, зобов’язань держави, передбачених актами цивільного законодавства та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють цивільні відносини. Отже, таке дослідження є актуальним у зв’язку з необхідністю відновлення та подальшого вдосконалення механізму захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ в Україні, а проблематику правового регулювання ВЕЗ не слід вважати вичерпаною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов’язаний з розробкою законодавчих та інших нормативно-правових актів, навчальних планів і програм, що стосуються правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.

Дисертаційну роботу виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (номер держреєстрації 019U015201) і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України» (ТЗ НДР №01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний науковий аналіз правового регулювання майнових відносин інвесторів у ВЕЗ в Україні з урахуванням світового досвіду створення і функціонування ВЕЗ, практики забезпечення судового захисту прав, інтересів і майна суб\'єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ, а також внесення до чинного законодавства України науково обґрунтованих пропозицій щодо подальшого відновлення та вдосконалення особливого інвестиційного режиму та відносин власності у ВЕЗ.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

-          провести комплексне дослідження понятійного апарату та юридичної природи ВЕЗ;

-          обґрунтувати критерії та особливості класифікації ВЕЗ з урахуванням наявної світової практики функціонування ВЕЗ;

-          проаналізувати історико-правові та економічні аспекти, обумовленість та підстави виникнення інституту ВЕЗ;

-          провести порівняльний аналіз та дослідити характерні ознаки цивільно-правового режиму залучення інвестицій у ВЕЗ інших держав;

-          проаналізувати національні нормативно-правові акти та міжнародні договори України, що врегульовують порядок залучення іноземних інвестицій, а також режим майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності у ВЕЗ;

-          здійснити аналіз судової практики захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ внаслідок їх порушення та відновлення правовідносин;

-          виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання немайнових та майнових відносин у ході провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.

Об’єктом дослідження виступають цивільні правовідносини, пов’язані з правовим регулюванням іноземних інвестицій у ВЕЗ в Україні.

Предметом дослідження є матеріально-правові норми, що врегульовують інвестування у ВЕЗ в Україні, міжнародні двосторонні та багатосторонні договори, що регулюють питання у відносинах, ускладнених іноземним елементом у ВЕЗ, теоретичні джерела з питань провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, судова практика з інвестиційних спорів.

Методи дослідження обрано з огляду на поставлені у роботі мету та завдання, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження.

Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, провідне місце серед яких посідають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження матеріалів. Застосування історико-правового та формально-логічного методів дозволило проаналізувати науково-теоретичні напрацювання, пов’язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ, та сформулювати підходи до визначення правової природи таких зон взагалі та майнових і немайнових правовідносин у ВЕЗ зокрема, а також дозволило не виокремлювати дослідження цивільно-правових відносин від контексту тематики ВЕЗ, в якому вони застосовуються у роботі. Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні змісту положень чинного законодавства України та їх співставленні з відповідними положеннями нормативно-правових актів інших держав.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, пов\'язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Істотне значення для підготовки дисертації мали дослідження таких учених, як О.М. Бандурка, Ю.Б. Бек, І.Г. Білас, М.В. Буроменський, В.Н. Денисов, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, В.М. Коссак, Б.І. Кучер, Р.А. Майданик, Г.К. Матвєєв, О.О. Мережко, С.В. Мостовенко, В.І. Муравйов, В.Л. Мусіяка, Л.А. Лунц, Л.В. Крупа, К.К. Сандровський, О.С. Семерак, С.Я. Фурса, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка. У галузі економіки питання інвестиційної діяльності у ВЕЗ досліджували: В. Бабінцев, Т.П. Данько, Г.С. Ємець, В.Є. Задорожній, Р. Зименков, А. Ковальов, Л.І. Кузнєцова, Н.А. Кухарська, Ю.В. Макогон, З.М. Окрут, А.П. Румянцев, О. Соїна, Г.В. Семенов, В.І. Терон, О.С. Чмир. До обігу залучались праці таких закордонних дослідників, як К. Багвел, М.М. Богуславський, В. Бутов, Ф. Вікуна, Ч. Гілл, В. Ігнатов, Д. Куліар, К. Нелсон, В. Стаджер, В.М. Шумілов та ін.

Нормативно-правову базу роботи становить чинне законодавство України, міжнародні договори у сфері залучення та захисту інвестицій, сучасне законодавство інших держав, які надають змогу проаналізувати цивільно-правове регулювання іноземних інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ.

Інформаційною базою дисертації стали опубліковані вітчизняні та закордонні статистичні дані, в тому числі матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, матеріали діяльності СЕЗ «Закарпаття». 

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні дослідженням практики захисту цивільних прав та інтересів інвесторів ВЕЗ у національних судах України та у міжнародних арбітражах – внаслідок скасування та звуження державних гарантій інвесторам; у ній комплексно розглянуто теоретичні та практичні проблеми правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України, а також внесено пропозиції щодо відновлення особливостей регулювання майнових відносин у сфері господарювання ВЕЗ та вдосконалення правового режиму інвестицій у ВЕЗ України.

У рамках дослідження сформульовано нові положення або такі, що містять елементи наукової новизни:

1. Досліджено цивільно-правову складову юридичної природи поняття «вільна економічна зона» як елементу правосуб’єктності учасників цивільних відносин; запропоновано її дефініцію, в якій виокремлено як ознаку ВЕЗ набуття інвестором права провадити діяльність у ВЕЗ як у межах національної території, так і на території кількох держав; наведено класифікацію ВЕЗ.

2. У результаті аналізу цивільно-правового змісту діяльності суб’єктів ВЕЗ обґрунтовано висновок про належність офшорних зон та зон вільної торгівлі до класифікації ВЕЗ як способу оптимізації підприємницької діяльності, цивільно-правового статусу ВЕЗ у сфері інвестиційної діяльності. Юридична природа запровадження особливого режиму в офшорних і класичних ВЕЗ є спільною, відмінність же полягає не лише у процедурі реєстрації та провадженні діяльності, а й в особливостях організаційно-правових форм цих зон. Такий підхід до класифікації ВЕЗ підкреслює як комплексність, так і цивільно-правову специфіку поняття ВЕЗ.

3. Здійснено порівняльний аналіз законодавства ряду країн Центральної та Східної Європи у сфері інвестиційної діяльності у ВЕЗ, на основі чого зроблено висновок про необхідність запозичення позитивного досвіду судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів у ВЕЗ та потребу включення у спеціальному уніфікованому законі про ВЕЗ окремого розділу, предметом регулювання якого виступатиме реалізація гарантій, наданих інвесторам у ВЕЗ, та захист їх цивільних прав та інтересів.

4. Доведено, що створення ВЕЗ як підстава залучення інвестицій є узгодженим процесом передбаченої Законом координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також інших суб’єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ, визначення правового статусу виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участі у результатах спільних дій з подальшим створенням юридичних осіб приватного права.

5. Досліджено характерні особливості захисту цивільних прав та законних інтересів інвесторів, організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, вирішення спорів з цих питань у національних судах України, дотримання принципу чинності договорів, укладених між суб\'єктами інвестиційної діяльності, у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище цих суб\'єктів або обмежують їх права.

6. Аналіз положень ратифікованих Україною міжнародних договорів про захист прав інвестора показав, що правова позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо приватноправових відносин з іноземним елементом, за участі держави та юридичних осіб публічного права у ВЕЗ може бути вразливою, а спори вирішеними не на користь держави. У міжнародних договорах передбачено принцип, відповідно до якого державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

7. Розроблено пропозиції щодо усунення прогалин у чинному законодавстві України про ВЕЗ та вдосконалення існуючих цивільних правовідносин, пов’язаних з регулюванням майнових відносин у сфері провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, – перш за все, необхідно: розглянути питання щодо виключення положень щодо статусу ВЕЗ із Господарського кодексу України, удосконалити положення Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» щодо правового забезпечення відновлення особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ і державного гарантування захисту майнових прав та інтересів інвестора.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання висновків і пропозицій з метою встановлення правового механізму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ та внесення змін до нього, залучення інвестора в Україну. Положення дисертаційної роботи, які базуються на світовому досвіді, можуть бути використані в наукових дослідженнях щодо перспектив правового регулювання режиму інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ в Україні.

Пропозиції до чинного законодавства, які містяться у роботі, можуть бути використані у нормотворчій діяльності шляхом внесення змін до таких законодавчих актів: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кримінального кодексу України, законів України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», Закону України «Про міжнародне приватне право».

Такі пропозиції було впроваджено у роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Міністерства економіки України (лист Комітету від 06.02.2006 року за № 06-10/10-85, довідка Міністерства про використання результатів наукових досліджень від 27.04.2006 року за № 95-24/190).

Положення дисертаційного дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі – у вищих навчальних закладах під час вивчення курсу цивільного права, міжнародного приватного права, інвестиційного права, права зовнішньоекономічної діяльності тощо, а також у підготовці навчальних посібників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у доповідях і повідомленнях на таких міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 жовтня 2001 року), науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища» (10-11 жовтня 2002 року), міжнародній конференції «Пошук моделі взаємовідносин України і Російської Федерації в європейському вимірі» (24-25 лютого 2003 року, Верховна Рада України), науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у семи публікаціях автора у наукових виданнях, журналах, які включено до переліку провідних фахових видань, затвердженого ВАК України: чотири статті і тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження, логікою викладення її об’єкта і предмета. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить – 194 сторінки друкованого тексту, з них основного тексту – 171 сторінка.