ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕНЬ МАЙНА, ВЧИНЕНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Впровадження комп’ютерних технологій у різноманітні сфери життя українського суспільства відкриває широкі перспективи його соціально-економічного і духовного розвитку. Але разом із цим результати науково-технічного прогресу створюють нові можливості для вчинення різноманітних злочинів. Саме це зумовило виділення у Кримінальному кодексі України (КК) злочинів, які вчиняються у сфері використання електронно-обчислювальних машин (розділ XVI: ст. 361 – 363-1), як окремої групи. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України, протягом останніх п’яти років спостерігається тенденція до зростання їх кількості (2000 р. – 8; 2001 р. – 16; 2002 р. – 30; 2003 р. – 74; 2004 р. – 53; 2005 р. – 62). Як свідчить аналіз кримінальних справ, особливістю злочинів цієї категорії є те, що досить часто вони вчиняються в сукупності з викраденням майна (ст.ст. 185, 189, 190, 191 КК). Очевидно, саме з урахуванням цього законодавець у ч. 3 ст. 190 КК виділив як кваліфікуючу обставину вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки. З криміналістичної точки зору в механізмі заволодіння майном «комп’ютерні» злочини виконують підпорядковану функцію: вони є елементами способу заволодіння майном або створюють для цього сприятливі умови. Однак цим самим вони надають злочинам проти власності нової якості, що суттєво позначається на процесі їх досудового розслідування.

Аналіз матеріалів кримінальних справ дає підстави для висновку про те, що попри різну кримінально-правову кваліфікацію такі злочини утворюють споріднену групу, яка має багато спільних криміналістичних ознак. Під час їх розслідування правоохоронні органи стикаються з низкою труднощів, подолання яких потребує вдосконалення методик розслідування злочинів проти власності окремих видів саме з урахуванням їх «комп’ютерної» складової.

Слід зазначити, що в дослідженнях П.Д. Біленчука, В.О. Голубєва, М.В. Гуцалюка, О.І. Котляревського, О.М. Моїсєєва, Л.П. Паламарчук, М.В. Салтевського, В.С. Цимбалюка приділялася увага розслідуванню злочинів, передбачених ст. 361 – 363-1 КК, але без урахування їх зв’язку з економічними злочинами. Автори ж, які досліджували проблематику розслідування економічних злочинів (В.З. Багінський, А.Ф. Волобуєв, Г.А. Матусовський, П.В. Мельник), розглядали лише окремі аспекти використання злочинцями комп’ютерних технологій. Отже, на цей час такі проблемні питання методики розслідування, як вплив комп’ютерних технологій на криміналістичну характеристику викрадень майна, формування слідчих ситуацій, використання спеціальних знань, тактика проведення слідчих дій, залишаються невисвітленими. У той же час 60% опитаних слідчих вказали на потребу саме в таких науково-методичних рекомендаціях. Названі обставини обумовили вибір теми і формулювання завдань цього дослідження.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося з метою підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, що визначено п. 5 розд. ІІ та п. 32 розд. V Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки (затв. Указом Президента України від 25.12.2000 № 1376), а також згідно з п. 87 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755. Дисертацію виконано за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей криміналістичної характеристики та процесу розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, формулюванні теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо їх розслідування. Для її досягнення були визначені та вирішувалися такі взаємопов’язані завдання:

– визначення криміналістичних особливостей (характеристики) викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, та їх взаємозв’язку з іншими злочинами;

– визначення особливостей оцінки первинного матеріалу про злочини, вчинені з використанням комп’ютерних технологій, у стадії порушення кримінальної справи;

– встановлення особливостей взаємодії слідчого з різними підрозділами правоохоронних органів, підприємствами та установами під час розслідування злочинів зазначеної категорії;

– встановлення особливостей застосування спеціальних знань під час розслідування таких злочинів;

– розроблення типових слідчих ситуацій і відповідних тактичних завдань розслідування, а також комплексів процесуальних та інших дій на початковому етапі розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій;

– визначення тактики проведення окремих слідчих дій, характерних для початкового етапу розслідування, з формулюванням відповідних рекомендацій.

Об’єктом дослідження є злочинна діяльність із використанням комп’ютерних технологій, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких злочинів та відносини, що складаються при цьому.

Предметом дослідження виступають елементи механізму викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, а також організаційно-тактичні засоби, прийоми і методи, що застосовуються під час їх розслідування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджуються в їх взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також спеціальні методи:

– методи логіки (аналіз, синтез, дедукція) – під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ та звітів правоохоронних органів України, наукових концепцій, що входять у предмет дослідження;

–  системно-структурний метод – під час розгляду різновидів досліджуваної групи злочинів; класифікації способів вчинення викрадення майна, форм протидії розслідуванню; розроблення типових слідчих ситуацій, тактичних завдань, версій та засобів їх вирішення на початковому етапі розслідування;

– порівняльно-правовий метод – під час дослідження кримінального, кримінально-процесуального, банківського, інформаційного законодавства різних держав;

– соціологічний метод – було використано анкетування для отримання додаткової інформації про механізм викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, а також щодо особливостей їх розслідування.

У ході дисертаційного дослідження використовувалися статистичні дані, огляди практики, аналітичні матеріали з питань, що були предметом дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертації стали роботи українських і російських учених, зокрема Д.С. Азарова, П.Д. Біленчука, Ю.М. Батуріна, Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.Б. Вєхова, В.О. Голубєва, М.В. Гуцалюка, В.С. Зубаха, В.В. Крилова, В.Д. Ларичева, О.А. Луценка, Г.А. Матусовського, В.А. Мещерякова, Д.М. Моїсєєва, Л.П. Паламарчук, В.Ю. Рогозіна, О.Р. Россинської, М.В. Салтевського, М.М. Сологуба, В.С. Цимбалюка, Н.І. Шумілова, М.Г. Щербаковського та інших дослідників, які присвятили свої праці питанням методики розслідування корисливих і комп’ютерних злочинів, використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Було також використано роботи українських і російських фахівців у галузях кримінального і кримінально-процесуального права, кримінології, які стосувалися предмета дослідження.

У процесі дослідження проаналізовано матеріали 34 кримінальних справ, порушених за ст.ст. 185, 190 і 191 КК і розглянутих судами Донецької, Тернопільської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей, м. Києва та Автономної Республіки Крим. Крім того, було проведено опитування слідчих органів внутрішніх справ (13 осіб) і оперативних працівників підрозділів ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України (28 осіб) з різних областей, експертів відділу КТЕ у Донецькій області (5 осіб), які брали участь у розслідуванні злочинів зазначеної категорії.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні на монографічному рівні здійснено наукове дослідження проблемних питань розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій. При цьому було отримано такі результати, які мають певний ступінь новизни:

– вперше з криміналістичної позиції проаналізовано механізм викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, і сформульовано основні положення щодо особливостей їх криміналістичної характеристики;

– одержало подальшого розвитку положення щодо комплексного характеру викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій, які фактично мають кілька предметів злочину (майно, комп’ютер, комп’ютерна система та ін.), що зумовлює відповідне коло обставин, які підлягають доказуванню;

– вперше здійснено класифікацію та опис способів викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій, які розглядаються як певні технології організованої злочинної діяльності;

– одержало подальшого розвитку положення щодо переліку документів, необхідних для обґрунтованого порушення кримінальної справи за ознаками викрадення майна і забезпечення її судової перспективи з урахуванням специфіки названої групи злочинів;

– одержала подальшого розвитку концепція про типові слідчі ситуації з визначенням таких у структурі розслідування викрадення майна з використанням комп’ютерних технологій та їх зв’язку з типовими версіями, тактичними завданнями і відповідними засобами їх вирішення;

– удосконалено концепцію використання спеціальних комп’ютерно-технічних знань під час розслідування злочинів з формулюванням рекомендацій щодо залучення спеціалістів до участі в проведенні окремих слідчих дій і призначення комп’ютерно-технічної експертизи;

– одержали подальшого розвитку положення щодо тактичних операцій у криміналістичних методиках із визначенням комплексів слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів під час розслідування викрадень майна з використанням комп’ютерних технологій, особливостей тактики окремих слідчих дій (огляду, допиту, обшуку та виїмки).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані: безпосередньо працівниками правоохоронних органів у ході досудового розслідування викрадень майна, вчинених із використанням комп’ютерних технологій; у наукових дослідженнях з методики розслідування економічних злочинів та злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин; викладачами юридичних навчальних закладів, закладів підвищення кваліфікації у викладанні криміналістики та відповідних спеціальних курсів.

Результати дисертаційного дослідження у вигляді методичних рекомендацій впроваджено у практичну діяльність слідчих і оперативних працівників органів внутрішніх справ України (лист від 17.05.2006 №13/7-5074). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ під час викладання курсу «Криміналістика» (Акт від 04.05.2006 №1255).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри криміналістики. Окремі положення дисертації було оприлюднено на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах в Орловському юридичному інституті за темою «Актуальные проблемы юридической науки и практики» (26 лютого 2004 року), Одеському інформаційно-аналітичному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю за темою «Безпека в Причорноморському регіоні України: загрози та протидія» (8 травня 2004 року), Донецькому юридичному інституті МВС України за темою «Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю» (30 квітня 2004 року), Донецькому юридичному інституті ЛДУВС за темою «Міжнародне співробітництво в боротьбі з комп’ютерною злочинністю: проблеми та шляхи їх вирішення» (18-19 травня 2006 року).

Публікації. Наукові результати проведеного дисертантом дослідження опубліковано у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях України і тезах трьох доповідей на конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають дванадцять підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменування) та восьми додатків. Загальний обсяг дисертації складає 250 сторінок, з них: основний текст – 194 сторінки; список використаних джерел – 27 сторінок; додатки – 29 сторінок.