ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ США

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

          Актуальність теми.  На даний час в Україні існує необхідність реформування кримінального законодавства, враховуючи, що в Кримінальному кодексі України 2001 р. не в повною мірою було взято до уваги сучасні суспільно-політичні реалії,  а також що продовжується процес адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів.  

Реформування законодавства може привести до позитивних результатів тільки якщо при розробленні нових положень було використано  відповідний досвід іноземних держав.  Одним із приоритетних напрямків реформування кримінального законодавства України можна вважати вдосконалення норм, які регламентують призначення покарання. При цьому особливо актуальним є дослідження законодавства про призначення покарання не тільки розвинутих країн Європи, але й Сполучених Штатів Америки.

Законодавство США про призначення покарання є специфічним та не  має певних аналогів. По-перше, принцип федералізму обумовлює існування в США двох рівнів законодавства: федерального та законодавства штатів. По-друге, законодавство США про призначення покарання сформувалося у результаті низки реформ, проведених на початку 80-х  років минулого століття. Практичні результати, отримані проведенням реформи, надають можливість позитивно оцінити специфічні інструменти, запроваджені чинним федеральним законодавством про призначення покарання в США. По-третє, законодавству США властивий високий ступінь формалізації кримінально-правових санкцій.

Теоретичним та практичним проблемам призначення покарання присвячено наукові праці вчених США:    Ф. Аллена, С. Брейєра, Дж. Бекера, Р. Кінга, К. Коула, Дж. Крамера, Дж. О’Сулліван,  М. Мауера, Т. Марвелла, М. Міллера, А. Найджел,  А. Раппопорта,  Дж. Робертса,   П. Робінсона,        П. Россі, Д. Ротмана, Р. Фрейза, М. Френкеля, К. Хігенса, П. Хофера,   А. фон Хірша;  учених України та пострадянського простору: Л. Багрія-Шахматова,  М. Бажанова,  Я. Брайніна, М. Беляєва, С. Велієва,   Г. Віттенберга,                  Г. Гаверова,  В. Глушкова,     Т. Денисової, С. Деменьтєва,            Т. Іванюк,  М. Ісаева,  І. Карпеца,  Ю. Красікова, Г. Крігера, Л. Круглікова,                           Т. Лесіневської-Костарєвої,   А. Марцева, Ю. Мельникової, А. Музики,         Т. Непомнящої, Т. Сахарук,  М. Становського, В. Тулякова, О.Фролової,     М. Хавронюка; відомих вчених колишньої Російської Імперії:  Л. Белогриц-Котляревського,  С. Позишева, М. Таганцева,  І. Фойницького;  а також наукові роботи присвячені дослідженню права США: І. Козочкина,                Б. Никіфорова,   М. Полянського.  У цих роботах розглянуто широке коло питань, пов’язаних як із призначенням покарання, так із компаратівистськими аспектами теми.

          Разом з тим,  комплексне дослідження інституту призначення покарання в кримінальному праві та законодавстві США раніше в Україні не здійснювалося, незважаючи на його потребу. Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю всебічного вивчення інституту призначення покарання у кримінальному праві США, а також можливістю використання результатів дослідження з метою подальшого вдосконалення кримінального законодавства України.  

        Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Одеської національної юридичної академії у відповідності до теми “Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195) та є складовою частиною наукових досліджень кафедри кримінального права Одеської національної юридичної академії на              2000–2005 рр. “Забезпечення соціальної справедливості нормами кримінального права”.

        Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення інституту призначення покарання у кримінальному праві США, встановлення основних напрямків розвитку систем призначення покарання окремих юрисдикцій, а також розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства та правозастосовчої практики в Україні.  

      Встановлена мета обумовила вирішення таких питань:

       аналіз концепцій призначення покарання в теорії кримінального права; 

       розгляд  генезису федеральної системи призначення покарання в США;

       дослідження загальних засад призначення покарання за кримінальним правом США;

       проведення порівняльного аналізу основних підходів до призначення покарання в законодавчих системах штатів;

       дослідження особливостей практичного застосування законодавства про призначення покарання, що засновано на принципові жорсткої формалізації санкцій;

       розроблення теоретичного обґрунтування щодо застосування в Україні системи призначення покарання, побудованої за принципом формалізації;

       розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства України про призначення покарання.

        Об’єктом дослідження є кримінальне право США  та законодавство про призначення покарання в окремих юрисдикціях.

        Предметом дослідження є інститут призначення кримінального покарання в США та федеральні Керівництва з призначення покарання.            

         Методи дослідження.  Методи дослідження  обрані  з урахуванням встановлених у роботі задач, відповідно до об’єкта та предмета дослідження.  Зокрема, за допомогою діалектичного методу досліджено природу, поняття та зміст призначення покарання, а також концепції призначення покарання в юридичній науці США.   Формально-юридичний метод застосовано при дослідженні федерального законодавства з призначення покарання та федеральних Керівництв з призначення покарання. Метод системного анализу застосовано при дослідженні основних підходів до призначення покарання в системах законодавства окремих юрисдикцій.  Історико-правовий метод використано при вивченні генезису федеральної системи призначення покарання в США. Порівняльно-правовий метод застосовано при дослідженні концептуальних відмінностей між системами призначення покарання в Україні та США.  

        Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані Бюро судової статистики міністерства юстиції США, дані федеральної Комисії з призначення покарання США, а також результати анкетування слухачів Інституту з підготовки професійних суддів Одеської національної  юридичної академії, а також суддів палати по кримінальних справах апеляційного суду Одеської області. Загалом було опитано 220 респондентів.

        Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем призначення покарання за кримінальним правом США.

        Новизна дослідження конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих у теоретичних та практичних висновках і пропозиціях, зокрема:

           уперше:

обгрунтовано доцільність існування теорії призначення покарання,            сформульовано поняття системи призначення покарання, що розширює методологічну основу дослідження процесу призначення покарання;

проведено структурний аналіз системи призначення покарання в США: федеральної системи призначення покарання та систем призначення покарання окремих юрисдикцій;

 встановлено, що практика  застосування законодавства про призначення покарання на федеральному рівні в США загалом є раціональною, хоча має певні недоліки. Але деякі елементи федеральної системи призначення покарання потребують іх використання при реформуванні кримінального законодавства України;

обґрунтовано доцільність включення до КК України спеціальних правил призначення покарання за необережні злочини, вперше скоєні умисні злочини невеликої та середньої тяжкості;

надано обгрунтування доцільності встановлення спеціальних правил призначення покарання особам, які вчинили рецидив тяжкого насильницького злочину, чи рецидив злочину, пов’язаного з організованою злочинною діяльністю, з приводу чого доведено  необхідність зміни підходу до урахування наслідків засудження для досягнення обов’язковості врахування при призначенні покарання усіх фактів засудження особи за скоєння умисних злочинів у минулому;

наведено аргументи щодо необхідності розширення переліку покарань, які можуть бути застосовані як додаткові, що має забезпечити досягнення цілей кримінального покарання без тривалої ізоляції засудженого від суспільства;  

           запропоновано нову редакцію статей 51, 52, 56, 63, 65, 69 Кримінального Кодексу України;

    з нових позицій обгрунтовувано:    

         доцільність застосування формалізованих санкцій у кримінальному праві України;

         застосування покарання у виді виправних робіт для забезпечення ефективності його впливу на особу засудженого без ізоляції його від суспільства.

         Практичне значення отриманих результатів.  Основні положення та висновки, викладені в дисертації, можуть бути використані у:

         науці кримінального права України – для  подальшого дослідження проблем призначення покарання;

         законотворчій діяльності – при розробленні пропозицій щодо подальшого вдосконалення кримінального законодавства України;

         правозастосовчій діяльності – при розробленні відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України;

         навчальному процесі – при викладанні курсу кримінального права, зокрема кримінального права іноземних країн, а також при підготовці методичних матеріалів, підручників, навчальних посібников.

        Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації було повідомлено на засіданнях кафедри кримінального права Одеської національної юридичної академії. Результати і висновки дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській студентській науковій конференції “Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах” (Одеса, 2000); 4-й звітній щорічній студентській науковій конференції “Правова держава очима молодих дослідників” (Одеса, 2001);  9-й (61-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького  і аспірантського складу ОНЮА (Одеса, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Другі Прибузькі юридичні читання” (Миколаїв, 2006);                науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми кримінології та кримінальної психології” (Одеса, 2006).

       Положення дисертаційного дослідження застосовуються в Одеській національній юридичній академії при викладанні навчальної дисципліни “Міжнародна кримінальна юстиція і політика” (англійською мовою).

        Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені у 6 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, що входять до переліку видань, затвердженого  ВАК України.

        Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (211 найменувань), а також додатків.