АДМІШСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки наприкінці ХХ століття викликав кризу управління суспільством. Шлях виходу з неї вбачався у формуванні сучасної й ефективної системи державного управління, що складає основу адміністративної реформи, в ході реалізації якої плануються серйозні зміни у господарській діяльності держави, зокрема у її житлово-комунальній ланці.

Багатоманітність форм власності і господарювання в нових умовах життя виявила неспроможність ефективно працювати жит-лово-комунальному господарству України, яке базувалося на віджилих радянських командно-адміністративних засадах. З метою його реформування та адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, забезпечення потреб населен-ня та господарського комплексу якісними житлово-комунальними послугами відповідно до встановлених державних норм і стандар-тів 24 червня 2004 р. був прийнятий Закон України “Про Загально-державну програму реформування і розвитку житлово-комуналь-ного господарства на 2004-2010 роки”. Однак, нинішній стан населених пунктів України має численні істотні відмінності і особливості, що проявляються в рівнях їх соціально-економічного розвитку, у неузгодженості окремих законодавчих та нормативно-правових актів з містобудівним законодавством, у недостатньо чіт-кій визначеності загальнодержавної стратегії. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ. Допускається стихійна забудова населених пунктів без урахування їх історичних та географічних особливостей. Загальнодержавною проблемою населених пунктів, особливо міст, є погіршення сані-тарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації.

Недостатня вивченість специфіки регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, брак належної уваги відпо-відних державних органів до вирішення багатьох повсякденних проблем, пов’язаних з функціонуванням цієї сфери, нерідко призводять до таких явищ, які провокують поглиблення антисоці-альних проявів у суспільстві, гальмують процеси державотворення. Спостерігається загрозлива тенденція зростання кількості правопо-рушень у сфері благоустрою, що пояснюється багатьма факторами, насамперед, відсутністю належного контролю, повільною розбудо-вою державних і громадських інститутів профілактики. Настала гостра необхідність вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов’язкових приписів, які діють у цій важливій соціально-економічній галузі. Держава в сучасних умовах, використовуючи можливості органів влади і управління та завдячуючи ініціативам громадськості, починає розвивати цивілізо-вані відносини у сфері благоустрою населених пунктів.

Розпочато усування прогалин у чинній нормативно-правовій базі, що сприяє регулюванню відносин у цій сфері. Так, 6 вересня 2005 р. прийнято Закон України “Про благоустрій населених пунктів”, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів.

Серйозні практичні кроки, які робляться на шляху вирішення актуальних проблем регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів, заслуговують належного наукового узагальнення й аналізу. Відповідною теоретичною базою для такого аналітичного осмислення стали наукові праці провідних фахівців з вітчизняної адміністративно-правої науки, зокрема В.Б. Авер’янова, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, І.Б. Коліушка, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.І. Остапенка, А.О. Селіванова. Поряд із працями з адміністративного права використані наукові розробки у сфері державного управління та місцевого самоврядування В.С. Журавського, С.А. Квітки, В.С. Куйбіди, О.Д. Лазора, В.Я. Малиновського, О.Ф. Фрицького, а також праці з проблем історії та теорії містобудування А.В. Буніна, В.А. Бутягіна, Л.М. Грачової, Іржи Грузи, Генрі Дж. Коуена, Т.Ф. Саваренської.

Водночас стан досліджень суспільних відносин у сфері благо-устрою ще не відповідає вимогам сучасності, наявна недостатня їх нормативна урегульованість, відчувається нагальна потреба роз-робки дієвих підходів до реалізації в Україні адміністративної реформи, завдяки чому можуть бути досягнуті реальні позитивні зміни у сфері благоустрою населених пунктів. Враховуючи роль адміністративно-правового регулювання у забезпеченні благоуст-рою населених пунктів, її практичне і теоретичне значення, ми й обрали темою свого дослідження саме цю проблему.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри адміністративного права і адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ у межах теми “Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади”. Дослідження також безпосередньо пов’язане із впровадженням у життя Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, Концепції адміністративної реформи в Україні, цільової комплексної державної програми № 0186.0.070865 “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”, Концепції сталого розвитку населених пунктів, схваленої постановою Верховної Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-XІV, положень наказу МВС України “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” від 05.07.2004 р. № 755.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослі-дження полягає у визначенні адміністративно-правових засад, юри-дичної природи, сутності відносин, що виникають у сфері благо-устрою населених пунктів, їх місця в системі державного управ-ління, способів взаємодії між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, самоорганізації населення і громадськими організаціями при вирішенні питань, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів, підготовці науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення організаційних засад управління в цій сфері.

З огляду на поставлену мету визначені такі дослідницькі
завдання:

здійснити аналіз становлення та розвитку благоустрою населених пунктів, його поняття, призначення та наявної системи;

з’ясувати роль адміністративного законодавства у регулюванні відносин у сфері благоустрою населених пунктів;

визначити та проаналізувати компетенцію органів, уповноважених займатися благоустроєм населених пунктів;

розкрити сутність та особливості взаємодії органів публічної влади у сфері благоустрою населених пунктів;

дослідити підстави адміністративної відповідальності за порушення Правил благоустрою території населеного пункту;

з’ясувати і визначити роль органів внутрішніх справ у сфері благоустрою населених пунктів;

сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в частині, що регулює діяльність у сфері благоустрою.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів.

Предметом дослідження – зміст законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів та їх реалізація в діяльності, пов’язаній з благоустроєм населених пунктів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні і спеціально-наукові методи пізнання правових явищ: історичний, індукції та дедукції, порів-няльно-правовий, статистичний, системно-структурний, формаль-но-юридичний, логіко-семантичний та інші. Їх застосування базу-ється на комплексному підході, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.

За допомогою історичного методу здійснено аналіз основних етапів розвитку поняття про благоустрій населених пунктів, роз-глянуто нормативно-правову базу щодо повноважень органів влади від початку їх виникнення і до сьогодення (підрозділ 1.1.); індук-тивного та дедуктивного методів – поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.2.); порівняльно-правового методу – здійснено порів-няння вітчизняного та зарубіжного законодавства (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1.); статистичного методу – узагальнено результати діяль-ності адміністративних комісій щодо адміністративної практики притягнення до відповідальності за порушення Правил благо-устрою території населених пунктів (підрозділ 2.1.); системно-структурного – досліджено співвідношення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення у сфері благоустрою (підрозділ 2.2.); формально-юридичного – проаналізовано зміст законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність уповноважених органів у сфері благоустрою (підрозділи 1.3, 2.2.); логіко-семантичного – внесено пропозиції щодо вдосконалення віт-чизняного законодавства (підрозділ 2.3.).

Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, зарубіжних країн. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики застосування адміністративного законо-давства, довідкові матеріали, статистичні дані Державного комітету статистики України та численні публікації у періодичних виданнях за 1994 – 2006 роки. Поглибленому вивченню проблеми слугували власні результати анкетування 300 працівників житлово-кому-нального господарства, 200 працівників органів внутрішніх справ та 500 пересічних громадян.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших вітчизняних досліджень діяльності уповноважених органів у сфері благоустрою населених пунктів, виконана з урахуванням змін соціально-економічного та правового характеру, що відбуваються в державі, зарубіжного досвіду. Вперше після проголошення незалежності України основні аспекти теми дисертаційної роботи були піддані комплексному правовому аналізу, у результаті чого сформульовано низку положень, які характеризуються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:

здійснено історико-теоретичний аналіз становлення і розвитку благоустрою населених пунктів як суспільного явища, його нормативно-правового забезпечення;

проаналізовано та визначено межі компетенції органів, уповноважених займатися благоустроєм населених пунктів;

доведена об’єктивна доцільність здійснення контролю за дотриманням Правил благоустрою території населених пунктів з боку органів міліції, а також реагування на правопорушення, що вчиняються у цій сфері;

сформульовано авторське визначення поняття “благоустрій населених пунктів”.

Отримали подальший розвиток:

роль адміністративного законодавства в регулюванні суспільних відносин у сфері благоустрою населених пунктів;

характеристика механізму взаємодії органів державного управління, органів місцевого самоврядування, громадян та правоохоронних органів у реалізації завдань, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів;

поняття адміністративної відповідальності за порушення Правил благоустрою території населених пунктів та особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері благоустрою території населених пунктів;

положення щодо вдосконалення діяльності органів публічної влади та інституту сільського, селищного та міського голови в сфері благоустрою.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

у правотворчості – реалізація пропозицій, сформульованих у дисертації, буде сприяти вдосконаленню правового регулювання відносин у сфері благоустрою населених пунктів;

у правозастосовній діяльності – застосування одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів у сфері благоустрою населених пунктів;

у правовиховній сфері – положення й висновки дисертації стосовно благоустрою населених пунктів можуть слугувати матеріалом для підвищення рівня правової культури суспільства, підготовки фахівців нової генерації, зокрема, працівників міліції;

у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці підручників та нав-чальних посібників з курсів “Адміністративне право України”, “Адміністративний процес”, “Адміністративна відповідальність”, освітянській діяльності учасників навчального процесу;

у науково-дослідній діяльності – матеріали дисертації можуть слугувати подальшому опрацюванню і вирішенню проблем, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною закінченою науковою працею, де сформульовані положення, узагальнення та висновки, рекомендації і пропозиції, які обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень проблем, пов’язаних з благоустроєм населених пунктів, опрацювання та аналізу відповідного законодавства, науково-правових джерел, емпіричного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки, результати дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права і ад-міністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ, оприлюднені у доповідях на науково-практичних конференціях “Взаємодія правоохоронних органів та державних структур у протидії екологічній небезпеці” (03.11.2006 р., Львів-ський державний університет внутрішніх справ) та “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяль-ності в умовах формування громадянського суспільства” (30.04.2004 р., Львівський юридичний інститут МВС України); на науковій конференції “Юридичний процес як основа механізму правового регулювання в Україні” (27.05.2005 р., Львівський юри-дичний інститут МВС України); на міжвузівському науковому семінарі “Проблеми технологічного та кадрового забезпечення в техногенно-екологічній сфері” (02.06.2006 р., Львівський держав-ний університет безпеки життєдіяльності).

Основні результати та пропозиції дисертаційного дослідження знайшли впровадження у практичній діяльності районних відділів внутрішніх справ Львівського міського управління УМВС України у Львівській області у вигляді рекомендацій, спрямованих на вдосконалення їх співпраці з органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями в процесі контролю за дотриманням Правил благоустрою території м. Львова, у роботі Бібрської міської ради Львівської області під час розробки проекту Правил благоустрою території м. Бібрка, а також використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного універси-тету внутрішніх справ при проведенні занять з навчальних курсів “Адміністративне право” і “Адміністративна відповідальність” та Львівського державного університету внутрішніх справ при прове-денні занять з навчальних курсів “Адміністративне право України” і “Адміністративна діяльність ОВС”.

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, чотири з яких надруковані у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, одна – у закордонному.

Структура та зміст дисертації зумовлені метою і завданнями, об’єктом та предметом дослідження. Вона складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (281 найменування, 22 сторінки), додатків (13 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінка, з яких 183 сторінки – основна частина.