АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зниження родючості ґрунтів, забруднення водних об’єктів, суцільні вирубки лісів, знищення видів рослин і тварин, кар’єрна індустрія, що спотворює ландшафтні екосистеми, є актуальними проблемами для України, які потребують негайного вирішення.

Навколишнє природне середовище і природні ресурси - невід’ємні умови життєдіяльності суспільства в цілому. Якість довкілля, зокрема природних ресурсів, впливає на найдорожче, що має людина – на життя та здоров’я, а в державі – на стан розвитку економіки.

Майже усі екологічні проблеми є справою рук людини. Один з основних шляхів їх вирішення – це ефективне державне управління в природоохоронній та природоресурсовій галузях України. Пряма залежність ефективності діяльності природоохоронних й природоресурсових органів державної влади від дієвості їх адміністративно-правових засад, та, у свою чергу, залежність стану навколишнього природного середовища і природних ресурсів від ефективності діяльності природоохоронних й природоресурсових органів державної влади є незаперечною.

Обмежений обсяг дисертаційного дослідження дозволяє зупинитися на аналізі адміністративно-правових засад лише природоохоронної і природоресурсової частин екологічної діяльності.

Досліджуване питання є об’єктом наукової роботи в основному вчених-екологів, а не адміністративістів. Окремі наукові праці (О.С.Колбасова, В.В.Петрова та інших), які вміщують у собі дану тему, втратили актуальність, оскільки ґрунтуються на законодавстві СРСР та не відповідають вимогам чинного законодавства. Сьогодні ряд важливих питань, які виникають при розгляді адміністративно-правового регулювання екологічної діяльності в Україні, не знайшли свого висвітлення ні на науковому, ні на законодавчому рівні, тобто залишаються дискусійними.

Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена низкою підстав. Серед них, по-перше, цілковита відсутність комплексних досліджень з питань адміністративно-правового регулювання природоохоронної і природоресурсової діяльності в Україні; по-друге, дослідження та аналіз нормативно-правової бази діяльності органів державної влади у галузях охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів в Україні з метою надання пропозицій щодо її удосконалення; по-третє, створення передумов забезпечення реалізації конституційного права громадян України на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50 Конституції України) шляхом підвищення ефективності діяльності державних органів управління в галузях охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування; по-четверте, удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення у галузях охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів.

Усе вищезазначене і визначає актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету в межах Державної науково-технічної програми дослідження з проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук у розрізі НДР “Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241) і в контексті проведення у нашій державі адміністративно-правової реформи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування науково-обґрунтованих висновків і пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази діяльності природоохоронних й природоресурсових органів державної влади та адміністративної відповідальності за правопорушення в галузях охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів на основі наукового теоретичного аналізу адміністративно-правових засад регулювання екологічної (природоохоронної та природоресурсової) діяльності в Україні.

Для досягнення цієї мети були визначені наступні завдання:

-       проведення історично-правового аналізу зародження і формування природоохоронних та природоресурсових органів державного управління, законодавчої бази їх діяльності;

-       надання правової характеристики механізму організаційно-правового регулювання охорони навколишнього природного середовища й раціонального природокористування;

-       аналіз законодавства, яке регулює природоохоронну та природоресурсову діяльність в Україні;

-       дослідження системи державного управління в галузях охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування;

-       визначення напрямів удосконалення роботи природоохоронних та природоресурсових органів державної влади;

-       з’ясування поняття й специфічних особливостей адміністративної відповідальності в галузях охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів;

-       надання пропозицій щодо удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність у галузях охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення адміністративно-правового регулювання природоохоронної й природоресурсової діяльності, а також пов’язані з адміністративною відповідальністю за правопорушення в галузях охорони довкілля та раціонального природокористування.

Предметом дисертаційного дослідження є правові норми Конституції України, адміністративного, природоохоронного, природоресурсового законодавства України, що регулюють діяльність природоохоронних і природоресурсових органів державної влади та встановлюють адміністративну відповідальність за природоохоронні й природоресурсові правопорушення; практика застосування цих правових норм; науково-теоретичні праці з досліджуваної проблеми.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання та наукові методи історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-функціонального, статистичного аналізу досліджуваних правових явищ.

За допомогою історичного методу в дисертаційній роботі було досліджено зародження й формування природоохоронних і природоресурсових органів державного управління, нормативно-правової бази їх діяльності, починаючи з часів Київської Русі. Порівняльно-правовий метод був застосований при визначенні основних понять механізму організаційно-правового регулювання охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, шляхом порівняння його теоретичних основ, які регламентувалися законодавством Радянського Союзу і регламентуються законодавством незалежної України, а також аналізуються в наукових роботах вчених Радянського Союзу й України. Формально-юридичний метод дозволив проаналізувати зміст нормативно-правових актів, що врегульовують діяльність природоохоронних та природоресурсових органів державної влади. При дослідженні системи державного управління в сферах охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування використаний системно-функціональний метод. Статистичний метод був залучений при визначені найбільш поширеного виду адміністративного стягнення у галузях охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Науково-теоретичною основою дисертаційного дослідження є наукові праці українських і російських вчених радянського та сучасного періодів у галузях адміністративного й екологічного права, теорії держави і права, екології, державного управління: В.Б.Авер’янова, А.Б.Агапова, С.С.Алексєєва, В.І.Андрейцева, О.С.Баб’яка, М.М.Бринчука, В.А.Власова, А.І.Воронцова, Б.А.Гаєвського, А.П.Гетьмана, М.О.Гладкова, В.А.Зуєва, Л.П.Коваленко, Л.В.Коваля, В.К.Колпакова, В.В.Костицького, В.І.Курила, І.А.Куяна, О.Я.Лазора, Н.Р.Малишевої, А.Ф.Мельника, В.Л.Мунтяна, Г.Н.Полянської, С.В.Размєтаєва, О.Ф.Скакуна, Б.Н.Цвєткова, Ю.С.Шемшученка та інших.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що виконана робота є першим в Україні комплексним теоретичним дослідженням проблем адміністративно-правового регулювання природоохоронної і природоресурсової частин екологічної діяльності. Внаслідок проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, які виносяться на захист:

1.   Визначено два основних історичних періоди, що стали підґрунтям для формування в незалежній Україні сучасних природоохоронних та природоресурсових органів державної влади: перший - дореволюційний – період утворення зародкових органів державного управління у галузях охорони навколишнього природного середовища й раціонального природокористування (вальдмейстерська канцелярія; спеціальні команди в сфері охорони і використання лісів; Міністерство Земельних Справ), які носили чітко виражений природоресурсовий характер; другий – радянський – період активного формування природоохоронних та природоресурсових органів державної влади відповідно до відомчо-галузевого принципу з наданням контролюючої функції за використанням природних ресурсів до відання природоексплуатуючих міністерств.

2.   Вперше в узагальненому вигляді проведений розширений аналіз сучасної системи державного управління в сферах охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування.

3.   З метою зниження кількості адміністративних природоохоронних та природоресурсових правопорушень вперше запропоновано і обґрунтовано доповнення Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” розділом “Участь громадськості у прийнятті рішень у галузях охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів”.

4.   Вперше сформульовані пропозиції про необхідність розробки та прийняття спеціальних нормативно-правових актів для удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність в галузях охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування, а саме: Закону України “Про спеціальні природоохоронні та природоресурсові органи державної влади” і Закону України “Про екологічне виховання та освіту”.

5.   Аргументована необхідність законодавчого закріплення повноважень спеціальних природоохоронних й природоресурсових органів державної влади в єдиному нормативно-правовому акті.

6.   Обґрунтована пропозиція щодо створення нової системи державних природоохоронних й природоресурсових органів управління.

7.   Аргументована необхідність доповнення розділу I “Основні положення” Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” статтею “Визначення основних термінів”.

8.   Обґрунтовано недоцільність прийняття Екологічного кодексу України й вперше запропоновано кодифікацію нормативно-правових актів природоохоронного та природоресурсового законодавства шляхом прийняття Природоохоронного кодексу України і Природоресурсового кодексу України.

9.   Доопрацьована та сформульована низка понять: механізм правового регулювання охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування - це система всіх юридичних засобів, за допомогою яких забезпечується правовий вплив на суспільні відносини у сферах охорони довкілля, використання й відновлення природних ресурсів; довкілля, природа і навколишнє природне середовище - це сукупність природних об’єктів, умов і процесів, що утворюють місця, придатні для життєдіяльності усіх живих організмів, у тому числі людей; охорона навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів; природні ресурси - це частина об’єктів природи, яка утворює навколишнє природне середовище, сприятливе для життя та здоров’я людини, існування інших живих організмів і використовується людиною з виробничою метою та для задоволення духовних, естетичних, оздоровчих, матеріальних, виробничих й інших потреб суспільства; раціональне використання природних ресурсів – це сукупність заходів щодо розумно обґрунтованого доцільного використання природних ресурсів з метою задоволення вищезазначених потреб суспільства; управління охороною навколишнього природного середовища – це спрямування та керівництво діями з приводу забезпечення виконання норм і вимог природоохоронного законодавства, а для управління природокористуванням відповідно - природоресурсового законодавства; об’єктом державного управління охороною навколишнього природного середовища та раціональним природокористуванням є якість довкілля і доцільне використання природних ресурсів; функції державного управління охороною навколишнього природного середовища й раціональним природокористуванням – це основні напрямки діяльності органів державної влади в галузях охорони навколишнього природного середовища і ефективного використання природних ресурсів; адміністративне правопорушення в галузях охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів – це винна, протиправна дія (або бездіяльність), яка порушує встановлений порядок охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, завдає шкоди здоров’ю людини та природі, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні положень дисертаційного дослідження для удосконалення законодавства в галузі адміністративно-правового регулювання природоохоронної й природоресурсової діяльності. Зокрема, з цією метою у дисертаційному дослідженні запропоновано обґрунтоване прийняття наступних нормативно-правових актів: законопроекту Кодексу України про адміністративні проступки; Кодексу України про адміністративну відповідальність юридичних осіб; Природоохоронного кодексу України, Природоресурсового кодексу України, Закону України “Про Верховну Раду України”, Закону України “Про Президента України”, Закону України “Про спеціальні природоохоронні та природоресурсові органи державної влади”, Закону України “Про екологічне виховання та освіту”. Крім того, у дисертаційній роботі на підставі вищезазначеної мети передбачається внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення й Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

На практиці можливе впровадження запропонованої нової системи державних природоохоронних й природоресурсових органів управління.

Теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані для подальших наукових досліджень проблеми адміністративно-правового регулювання природоохоронної та природоресурсової діяльності в Україні. Можливість їх використання має місце при підготовці підручників, навчальних посібників, лекційного матеріалу, методичних рекомендацій з низки навчальних дисциплін: “Адміністративне право України”, “Адміністративна відповідальність”, “Екологічне право України”, “Земельне право України” та інших.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету і дістали позитивну оцінку. Результати дослідження відображені у дев’яти наукових публікаціях. Основні положення дисертації апробовані та оприлюднені у виступах на III Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2005 р.), науково-практичній конференції молодих науковців “Актуальні проблеми прав людини та держави в умовах світової глобалізації” (м. Київ, 2006 р.), III щорічній науковій конференції студентів та молодих учених “Наука і молодь” (м. Київ, 2006 р.), міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Наука і молодь”     (м. Київ, 2007 р.). Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються автором у процесі викладення навчальної дисципліни “Екологічне право України” у Міжгалузевому інституті управління Міністерства освіти і науки України (м. Київ) та впроваджені у навчальний процес на юридичних факультетах зазначеного інституту (Акт впровадження від 12.04.06 р.) і ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету (Акт впровадження від 22.03.06 р.) при викладенні навчальної дисципліни “Адміністративне право України”.

Основні висновки дисертаційного дослідження також активно впроваджуються у практичній діяльності по законодавчому забезпеченню Департаменту державного екологічного моніторингу та експертизи, інформаційних технологій та захисту інформаційних ресурсів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Акт впровадження від 30.10.06 р.), Нікопольського відділення Міжнародного Фонду Дніпра (Акт впровадження від 16.12.06 р.).

Публікації. Результати дисертації знайшли своє відображення в шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових виданнях з юридичних наук ВАК України, та трьох збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертаційного дослідження обумовлена його метою, завданнями та складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку комп’ютерного тексту, з яких 20 сторінок – список використаної літератури із 217 найменувань.