ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ-ДОКУМЕНТИ З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена насамперед тим, що з прийняттям Конституції в Україні та утвердженням верховенства права виникла гостра потреба у проведенні судово-правової реформи. Її зміст зводиться не лише до реформування судової системи, але й до реформування, перш за все, всього того застарілого цивільного процесуального законодавства, яке не відповідає сучасним соціально-економічним реаліям держави. Важливим правовим інструментом у забезпеченні дієвості і ефективності цивільного судочинства є, зокрема, й подальше удосконалення змісту і форми процесуальних актів-документів з цивільних справ.

 У зв’язку з цим вважаємо, що ефективне використання цивільних процесуальних актів-документів на всіх етапах цивільного судочинства з додержанням норм прийнятого Верховною Радою України 18 березня 2004 р. ЦПК України (далі – ЦПК 2004 р.) на сучасному етапі повинно сприяти захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

 Вивчення спрямованої практичної діяльності по складанню, використанню та застосуванню багатогранної кількості процесуальних актів-документів з цивільних справ викликало необхідність приділити особливу увагу загальному теоретичному поняттю процесуальних актів-документів, їх значенню, персональній формі і змісту кожного з них, оскільки вони набувають функціонального значення під час процесуального оформлення кожної процесуальної дії суду та інших суб’єктів цивільного процесу.

 Актуальність вибору дослідження обумовлена ще й тим, що низка наукових праць з даної тематики була створена ще в радянський час і в правовому сенсі вже значно застаріла для тлумачення чинної нормативно-правової бази. Так, окремі питання досліджувались О. Р. Куніциним в його монографії ,,Зразки судових документів” (1987 р.); О. С. Соловйовим в його монографії ,,Процесуальні документи з цивільних справ” (1974 р.) та Т. В. Альшевським і І. К. Піскарьовим у їхній монографії ,,Зразки судових документів з кримінальних і цивільних справ”. Останні дослідження вчених теж не висвітлюють певною мірою всіх проблем нашої теми дослідження, а торкаються лише певних питань цієї тематики. Так, слід віднести до цих досліджень дисертацію М. М. Ясинка ,,Принципи усності, безпосередності та безперервності у цивільному судочинстві” (2004 р.) та дисертацію О. М. Шиманович ,,Судові постанови у цивільному процесі України” (2005 р.). У національній процесуальній науці тема процесуальних актів-документів певною мірою висвітлювалась, як правило, у навчальних посібниках з цивільного процесу і не містила в собі комплексного дослідження форми і змісту кожного з процесуальних актів-документів, їх значення для цивільного судочинства.

 Актуальність дисертаційного дослідження визначається також тим, що ЦПК 2004 р. сьогодні змінив не тільки підходи до концепції цивільного процесуального законодавства, але й закріпив нові, не відомі раніше, інститути цивільного процесуального права (заочне провадження, судовий наказ), змінив порядок оскарження рішень суду. З цивільного процесуального законодавства виключено більшість норм про виконання судових рішень. Разом з тим дискусійними залишаються багато теоретичних проблем цивільного процесу. Особливо це стосується загального поняття процесуальних актів-документів, їх ознак, значення цивільних процесуальних актів-документів у цивільних справах. Відповідно до прийнятого ЦПК 2004 р. потребують нового розуміння та осмислення форма і зміст кожного з цивільних процесуальних актів-документів з цивільних справ. Отже, цими обставинами і зумовлений вибір теми наукового дослідження.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконано згідно з Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 рр., затвердженою Наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р.; основними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 – 2005 рр., затвердженими вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 05.01.2001 р. (протокол № 4).

 Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення загального поняття процесуальних актів-документів, їх окремих видів, форми та змісту кожного документа і на цій основі вирішення низки спірних питань, що виникли у теорії цивільного процесуального права та практиці застосування правових норм, розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо шляхів подальшого вдосконалення цивільного процесуального законодавства. Для досягнення поставленої мети належить вирішити наступні задачі: визначити сутність документування та вимоги до самого юридичного документа; розкрити (процесуальні) категорії ,,зміст” і ,,форма”; сформулювати поняття письмової процесуальної форми процесуального акта-документа; уточнити поняття процесуального акта-документа з цивільних справ; визначити характерні ознаки процесуальних актів-документів з цивільних справ; внести пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства, а саме кожного розглядуваного у дисертаційному дослідженні процесуального акта-документа, який використовується у цивільному судочинстві; визначити перспективи та основні напрямки розвитку цивільного процесуального законодавства, що визначають форму і зміст кожного акта-документа.

 Об’єктом дослідження є правовідносини з приводу закріплення процесуальної форми і змісту цивільних актів-документів, існування яких спричиняє певні процесуальні дії, що позначаються на результаті судової справи.

 Предметом дослідження є система правових норм, що закріплюють вимоги до складання окремих процесуальних актів-документів з цивільних справ; проблеми, що виникають у зв’язку з тлумаченням та застосуванні окремих цивільних процесуальних норм; судова практика.

 Методи дослідження. Під час проведення дисертаційного дослідження автор керувався загальнонауковим діалектичним методом та окремими науковими методами конкретно-історичного, порівняльно-правового, формально-догматичного та теоретико-прогностичного аналізу. За допомогою діалектичного методу із системно-структурним підходом досліджується формування та розвиток форми і змісту процесуальних актів-документів з цивільних справ. Конкретно-історичний метод дозволив дослідити вимоги до складання процесуальних актів-документів з цивільних справ, починаючи зі Статуту цивільного судочинства 1864 р. та закінчуючи положеннями ЦПК 2004 р. Порівняльно-правовий метод використано для дослідження різних позицій щодо загального поняття процесуальних актів-документів з цивільних справ, для дослідження форми і змісту кожного такого акта-документа. Формально-догматичний метод дозволив проаналізувати зміст норм вітчизняного законодавства, а теоретико-прогностичний – розробити пропозиції щодо їх удосконалення. За допомогою формально-логічного методу узагальнити досліджувану інформацію шляхом тлумачення цивільно-процесуальних норм та юридичних явищ, стало можливим дати більш повну характеристику процесуальних актів-документів.

 Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що виконана дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням процесуальної форми і змісту цивільних актів-документів з часу прийняття ЦПК 2004 р. У результаті проведеного дослідження отримано такі основні наукові результати:

 вперше:

 ‑ сформульовано поняття письмової процесуальної форми процесуального акта-документа ‑ це встановлений законом порядок оформлення процесуальних дій, який регулює вимоги до складу реквізитів, послідовності їх викладення і розташування у документі, вимоги до змісту його тексту, а також наслідки недодержання даного порядку;

 ‑ розроблено перелік загальних ознак процесуального акта-документа: має офіційний характер; має спосіб вираження і закріплення (технічний, машинописний, письмовий); не має єдиної письмової процесуальної форми і змісту документа, все залежить від значення конкретного процесуального акта-документа (функціонального призначення); письмова форма і зміст процесуального акта-документа знаходяться у цілісній залежності одне від одного; письмова процесуальна форма акта-документа суворо зумовлена діями учасників цивільного процесу і закріплена у законі;

 ‑ обґрунтовано значення процесуального акта-документа, яке виявляється у функціональному призначенні, за яким процесуальні акти-документи різняться між собою;

 ‑ доведено доцільність вважати журнал судового засідання новим процесуальним документом у цивільному судочинстві;

 ‑ доведено необхідність введення у цивільно-процесуальний закон статті, котра б містила орієнтовний перелік заяв, які можна подавати під час розгляду цивільної справи;

 ‑ обґрунтовано необхідність викладати ухвали суду на рівні з судовими рішеннями чітким машинописним текстом і постановляти заключні ухвали ім’ям України;

 ‑ обґрунтовано позицію, що окремі ухвали мають відокремлений характер від інших ухвал суду, роль окремих ухвал суду розкривається в їх ефективності, своєчасності, зумовленості і виховному значенні;

 ‑ доведено, що процесуальна форма і зміст виконавчого листа повинні відповідати процесуальному законодавству і законодавству про виконавче провадження з зазначенням одних і тих самих реквізитів, які притаманні цьому процесуальному документу;

- визначено необхідність законодавчої норми щодо детального закріплення процесуальної форми і змісту виконавчого листа, способу та порядку його виконання;

 удосконалено:

 ‑ структуру судового рішення за рахунок обґрунтування доцільності обов’язкової присутності мотивів у судовому рішенні (недоліки в їх викладенні обмежують можливість оскарження рішення суду (неясність доводів суду);

 ‑ процесуальний порядок оскарження у частині подання апеляційних скарг і апеляційних заяв не через суди першої інстанції, а безпосередньо до апеляційного суду;

- статтю 326 ЦПК України 2004 р. положенням: ,,перелік письмових матеріалів, що додаються до цивільної справи, повинен бути завірений канцелярією суду”;

 подальшого розвитку набули:

 ‑ поняття ,,процесуальний акт-документ” шляхом поєднання у визначенні ознак юридичного документа та процесуального акта-документа – це система судових актів, які мають правовий (офіційний) характер, які закріплюють процесуальні дії суду й інших суб’єктів процесу на кожній стадії цивільного процесу, за своїм функціональним призначенням з дотриманням процесуальної форми і змісту виступають гарантом законності і правопорядку у суспільстві, стоять на захисті громадських інтересів і прав громадян, а також процесуальної діяльності судів та є проявом волі держави;

 ‑ класифікація процесуальних актів-документів.

 Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані автором висновки і пропозиції можуть бути використані для вдосконалення чинного процесуального законодавства, у судовій та іншій діяльності щодо захисту прав фізичних та юридичних осіб. Положення дисертації можуть бути використані при розробці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з цивільного процесу, а також для викладення спеціального курсу зі ,,Складання процесуальних актів-документів з цивільних справ”.

 Висновки і рекомендації можуть бути використані при підготовці нормативно-правових актів, які будуть розроблятися для подальшого удосконалення цивільного процесуального законодавства, а також використовуватися у практичній роботі під час розгляду та вирішення судами цивільних справ.

 Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження проведено на кафедрі цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, де неодноразово відбувалося його обговорення та рецензування. Основні наукові висновки пройшли апробацію за участю автора у науково-практичних конференціях: ,,Проблеми цивільного права України”, присвячена пам’яті проф. О.А. Пушкіна (м. Харків, 21 травня 2002 р.); ,,Проблеми цивільного права та процесу в правоохоронній діяльності органів внутрішніх справ” (м. Харків, 21 травня 2003 р.); ,,Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (м. Харків, 23 квітня 2004 р.).

 Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені в семи наукових статтях, опублікованих у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

 Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження і складається з вступу, чотирьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (134 найменування). Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок.