ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток в Україні ринкових відносин, ускладнення структури економічних зв’язків зумовили значне поширення відносин комерційного представництва. Вчинення правочинів у сфері підприємницької діяльності комерційним представником є ефективним способом набуття, зміни або припинення прав та обов’язків для учасників цивільних відносин.

Уперше на законодавчому рівні положення про комерційне представництво були передбачені в Цивільному кодексі України 2003 р. Загальним положенням про комерційне представництво присвячена лише стаття 243 Цивільного кодексу України. Окремі положення про комерційне представництво передбачені у главі 68 Цивільного кодексу України «Договір доручення». Варто наголосити на відсутності комплексного правового регулювання особливостей комерційного представництва, зокрема щодо підстав виникнення та припинення даного правовідношення, його структурних елементів (об’єкта, суб’єктів та змісту), цивільно-правової відповідальності суб’єктів комерційного представництва. Суперечності правового регулювання відносин комерційного представництва зумовлені також наявністю в Господарському кодексі України інституту комерційного посередництва (глава 31). На законодавчому рівні відсутнє чітке розмежування комерційного посередництва та комерційного представництва.

Для ефективного використання моделі комерційного представництва важливо дослідити правове регулювання правовідносин, які виникають в окремих сферах підприємницької діяльності та відповідають ознакам комерційного представництва. Зокрема, правовідносини, які виникають при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійної діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу).

Інститут комерційного представництва недостатньо вивчений в українській юридичній науці. Окремі питання правового регулювання комерційного представництва досліджувалися у дисертаційних та монографічних роботах В.А. Васильєвої, І.О. Гелецької, І.Ю. Доманової, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал та інших вчених, які присвячені цивільно-правовому регулюванню посередництва, представництва. Разом з тим відсутні комплексні наукові дослідження комерційного представництва.

Вищенаведене зумовило потребу провести теоретичне дослідження комерційного представництва, виробити наукові позиції для вирішення проблемних питань комерційного представництва, щоб сприяти удосконаленню чинного законодавства в цій сфері.

Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на результатах дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, зокрема: В.К. Андреєва, М.І. Брагінського, В.А. Васильєвої, В.В. Вітрянського, В.В. Галова, І.О. Гелецької, А.О. Гордона, А.В. Грішина, І.Ю. Доманової, О.В. Дзери, І.О. Дзери, А.І. Дрішлюка, А.В. Єгорова, І.В. Жилінкової, Б.Д. Завідова, Ю.О. Заіки, С.А. Зінченка, Л.Н. Казанцева, М.В. Карпичова, В.М. Коссака, С.А. Кузнєцова, А.А. Кузьмішина, В.В. Луця, С.В. Мельника, О.Л. Невзгодіної, Н.О. Нерсесова, В.О. Рясенцева, Г.І. Сальникової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Н.А. Степанової, С.Я. Фурси, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал, Я.М. Шевченко та інших вчених.