ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основною задачею господарського судочинства є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання, а також вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З метою реалізації вказаної задачі в господарському процесі застосовуються окремі процесуальні інститути, в тому числі і інститут запобіжних заходів, який призваний гарантувати належне ефективне виконання майбутніх судових рішень, запобігати порушенню прав і заподіянню значних збитків заявнику, а також запобігати зникненню необхідних для вирішення спору по суті доказів. Після проведення  малої судової реформи 2001р., в зв'язку з намаганням окремих політиків запропонувати корінну перебудову господарського процесу, враховуючи не реальні проблеми цього процесу, а абстрактну ідею щодо імплементації так званих «загальних стандартів правосуддя», невідомих правовій системі жодної країни, у стані правосуддя України склалася непроста ситуація. Не дивним в цьому плані є те, що парламент України не зміг протягом останніх п'яти років прийняти жоден з проектів Господарського процесуального кодексу України.  Це є дуже сильним аргументом на користь того,  що вдосконалення господарського процесу має йти еволюційним шляхом, в тому числі поступово імплементуючи до господарського процесу ті зміни, що випливають з об’єктивних потреб господарського судочинства. Це стосується й інституту запобіжних заходів в господарському процесі. Будучи запровадженим до господарського процесу досить недавно – змінами 2003 року до чинного Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), – цей інститут має величезний потенціал як з погляду забезпечення прав суб’єктів господарювання на судовий захист, так і з позиції медіаційної функції господарського процесу, стимулюючі сторони до мирового вирішення господарських спорів.  Проблеми запобіжних заходів у господарському процесі розглядали в своїх працях М. О. Абрамов, В. Е. Беляневич, Е. В. Кудрявцева, К. І. Малишев, Т. М. Нешатаєва, З. Т. Новічкова, Н. В. Павлова, Д. М. Притика,  І. В. Решетнікова, А. М. Треушніков, М. С. Фалькович, В. М. Шерстюк, Т. Б. Юсупов, В. В. Ярков, окремі питання - С. А. Кузнецов, М. О. Рожкова, Д. С. Сурметов, М. В. Фетюхін, О. І. Щукін та ін.

Натомість залишаються невирішеними питання про поняття, місце та роль запобіжних заходів у господарському процесі України, не з’ясовано особливості застосування цих заходів у порівнянні з іншими процесуальними інструментами, механізм застосування запобіжних заходів не досліджено із погляду його дієвості, ефективності та прогресивного значення. Це утворює складності у реалізації прав суб’єктів господарювання  на застосування запобіжних заходів в господарському процесі.

Вищенаведене визначає актуальність обраного напряму дослідження – розробка нових теоретичних положень щодо правових засад вжиття запобіжних заходів в господарському процесі та підготовка пропозицій щодо вдосконалення господарсько-процесуального  законодавства у цій сфері.