ОСНОВИ ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ У РЕЗУЛЬТАТІ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, висвітлюються ступінь вивчення проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, визначаються мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження,

 
характеризуються методи, теоретичне та емпіричне підґрунтя дисертаційної роботи, формулюється наукова новизна, підкреслюються наукове і практичне значення одержаних результатів, відзначаються особистий внесок здобувача в їх одержанні, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Організована злочинна діяльність та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом: поняття та співвідношення» складається з трьох підрозділів, присвячених визначенню поняття та сутності злочинної і організованої злочинної діяльності, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також корупції як живильного для зазначених явищ середовища.

У підрозділі 1.1. «Поняття і сутність злочинної та організованої злочинної діяльності» дається визначення злочинної діяльності як системи суспільно небезпечних діянь, передбачених кримінальним законом, психологічно обумовлених загальною метою. Злочинна діяльність відображає спрямованість особи, її ставлення до оточення і є усвідомленою та вольовою, цілеспрямованою поведінкою, що складається з різноманітних протизаконних засобів досягнення.

Особливим різновидом злочинної діяльності є заняття нею на професійній основі. При цьому професіональна злочинність – це вид злочинності, який характеризується досконалістю та є основним джерелом існування злочинців, а також потребує спеціальних навичок. Частіше за все професіональна злочинна діяльність триває достатньо довгий термін, складається з багатьох злочинів, має корисливу спрямованість; здійснюється частіше за все однією або кількома особами, які володіють певними навичками та вважають цю діяльність своїм головним заняттям, що надає постійний головний прибуток.

До ознак професіональної злочинної діяльності автор відносить: досконалість злочинної діяльності; наявність злочинної спеціалізації; використання результатів злочинної діяльності як основного джерела доходу; приналежність до кримінального середовища.

Проявом професіональної злочинності є організована злочинна діяльність. При цьому під організованою злочинною діяльністю автором розуміється сукупність взаємозалежних організованих злочинів загальнокримінальної та економічної спрямованості, вчинених певною групою осіб, що об’єдналися у стійкі, високоорганізовані, захищені від швидкого викриття злочинні формування (групи, організації, співтовариства) у вигляді злочинного промислу з метою збільшення доходів, з використанням корумпованих і інших зв’язків.

У підрозділі 1.2. «Криміналістичне поняття та кримінально-правова сутність легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом» відзначається, що під легалізацією незаконних доходів необхідно розуміти

 
окремий напрямок організованої злочинної діяльності. Абсолютна більшість подібних злочинів вчинюється з прагненням отримати певну економічну вигоду. Доходи, одержані у результаті організованої злочинної діяльності, зрештою, націлені на економічні відносини, щоб надати їм законної форми.

До основних завдань діяльності з легалізації злочинних доходів, автор відносить: 1) приховування слідів походження доходів, одержаних з нелегальних джерел; 2) створення законного враження одержання доходів. 3) приховування осіб, котрі отримують незаконні доходи та ініціюють сам процес відмивання; 4) ухилення від сплати податків; 5) забезпечення зручного та оперативного доступу до коштів, одержаних з нелегальних джерел, та створення умов для безпечного і комфортного їх споживання; 6) створення умов для безпечного інвестування в легальний бізнес.

З урахуванням зазначеного, легалізація доходів, одержаних у результаті організованої злочинної діяльності, – це динамічна система стійко повторюваних дій, спрямованих на здійснення операцій з доходами, одержаними у результаті організованої злочинної діяльності, з метою приховання їхнього безпосереднього походження, введення в легальний обіг та для подальшого здійснення організованої злочинної діяльності.

Кримінально-правовий аналіз легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, дозволяє автору стверджувати, що юридичний бік суспільної небезпеки зазначеного прояву злочинної діяльності, насамперед, полягає в тому, що легалізація доходів відбувається на базі доходів, одержаних у результаті цієї діяльності, котра є дуже небезпечною для населення держави чи низки держав. Додатковий прибуток, одержаний при легалізації злочинних доходів, зміцнює економічну основу організованих форм злочинності. У протиправній діяльності бере участь значне коло осіб. Крім того, легалізація злочинних доходів дозволяє сховати первісну кримінальну діяльність і сприяє подальшому зростанню злочинності в країні.

В умовах сучасної дійсності, на думку автора, визріла необхідність законодавчого закріплення ідеї про застосування кримінально-правових санкцій не тільки до фізичних, але і юридичних осіб. Також заслуговує обговорення питання про необхідність внесення відповідних змін до кримінального законодавства щодо необережно вчиненої легалізації злочинних доходів, що сприяло би підвищенню ступеня уважності банківських працівників і співробітників інших комерційних структур, а також посадових осіб державних контролюючих органів, недбалість яких найчастіше створює умови для легалізації кримінальних капіталів злочинних співтовариств, тим більше, що визначити навмисну форму вини у вчиненні подібного злочину вкрай важко з процесуальної точки

 
зору, і в багатьох випадках злочинний намір може бути завуальований правдоподібними поясненнями про недогляд, незнання і т.п.

У підрозділі 1.3. «Корупція як живильне середовище для організованої злочинної діяльності та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом» на основі аналізу практики протидії організованій злочинній діяльності зроблено висновок про неможливість здійснення зазначеної діяльності без наявності корумпованих зв’язків з працівниками апарату державної влади й управління, а також правоохоронних органів.

Залежно від ієрархічного становища державних службовців і сфер діяльності розрізняють такі види корупції: 1) корупція у сфері бізнесу, або корупція у сфері державного управління (контрольна корупція, дозвільна корупція, розподільча корупція); 2) корупція у політиці; 3) корупція у побутовій сфері; 4) корупція у приватному секторі.

Найнебезпечніша корупція – розподільча. При цьому в чиновників з’являється можливість та повноваження розподілу державних коштів (пільгових кредитів, податкових пільг, держзамовлень, субсидій, компенсацій і т.п.).

Корупція у політиці охоплює політиків і вищу ланку чиновників, які приймають закони й нормативно-правові акти, формують державну політику.

Більшість фахівців, які вивчають політичну корупцію, вважають одним із різновидів цього явища й купівлю голосів електорату під час виборів, що простежується під час кожної передвиборної кампанії в Україні.

Сучасна корупція має характерні для України риси, такі як: 1) звичність та органічність корупційної діяльності, що створює умови для існування корупції як органічної частини сучасного способу життя; 2) поширеність корупційних дій фактично в усіх органах державної системи; 3) відкритість корупційної діяльності, яка відображається в певних публікаціях засобів масової інформації; 4) некримінальність корупційної діяльності, про що свідчать певні абсолютно законні дії корупціонерів; 5) колективізм і кооперація корупціонерів, які здійснюють свою злочинну діяльність через підлеглих та інших співучасників (основа так званої вертикальної корупції); 6) дефіцит і понаддефіцит послуг та благ, який створюється корупціонерами штучно.

Розділ 2. «Криміналістичний аналіз технології організованої злочинної діяльності, пов’язаної з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом», який складається з трьох підрозділів та чотирьох пунктів, присвячений дослідженню сутності поняття технології організованої злочинної діяльності, систематизації джерел та підґрунтя для легалізації доходів, одержаних у результаті організованої злочинної діяльності, а також розгляду особливостей криміналістичної

характеристики зазначеного прояву організованої злочинної діяльності та окремих її елементів.

У підрозділі 2.1. «Поняття технології організованої злочинної діяльності» відзначається, що технологія організованої злочинної діяльності взагалі поєднує у собі комплекси взаємопов’язаних господарських, посадових, «комп’ютерних» злочинів та злочинів, спрямованих проти власності, і набуває ознак системної діяльності. Одним із головних факторів існування комплексу злочинів як системи, є наявність між злочинами такого зв’язку, що поєднує їх у єдиний ланцюг злочинної поведінки. Цей ланцюг характеризується наявністю основних і допоміжних злочинів. Причому допоміжні злочини є необхідною умовою вчинення основного злочину.

З урахуванням характеру зв’язків між основними і допоміжними злочинами можуть бути виділені кілька технологій злочинного збагачення, у яких легалізація злочинних доходів є їх проміжною вагомою метою для повторення злочинного кола, або розроблення та вчинення нового ланцюга злочинів. Йдеться про: технологію шахрайств у фінансово-кредитній сфері; технологію розкрадання бюджетних коштів; технологію одержання надприбутків від контрабанди сировини, яка має стратегічне значення (нафта, паливно-мастильні матеріали, зерно, цукор та інше) промисловими та продовольчими товарами; технологію вчинення злочинів, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю; технологію злочинного збагачення, яка базується на незаконному виготовленні (викраденні) і збуті наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; технологію одержання доходів від злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та нелегальною міграцією.