ЗАКОН ЯК ДЖЕРЕЛО СУЧАСНОГО КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ПРАВА (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ)

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дослідження обумовлюється потребою вдосконалення сучасної системи джерел права України, яка ідентифікується з континентальним правом, виявлення та пізнання нових тенденцій її розвитку під впливом глобалізації. На сучасному етапі розвитку континентального права спостерігається ряд тенденцій, які мали б свідчити про зміну його природи: збільшення частки міжнародних договорів у національних правових системах; підвищення значимості судових прецедентів; урізноманітнення системи джерел права; зближення із системою загального права; конкуренція законів та судових прецедентів. Це дає підставу для висновків деяких правознавців про те, що значимість законів при цьому знижується. Проте, аналіз чинних джерел права свідчить, що закон у континентальному праві і надалі є основним засобом забезпечення інтересів суб’єктів, особливо коли мова йде про загальносуспільні інтереси.

В Україні основним джерелом права також є закон, і тенденції, властиві для континентального права, є характерними і для неї. Водночас у національній системі джерел права всі ці процеси є більш гострими і проблемними, оскільки Україна знаходиться у стані перманентного реформування. Законодавець намагається усунути недоліки у системі законів за допомогою Закону України «Про нормативно-правові акти», проте якість проектів названого закону є настільки низькою, що і дотепер вони не пройшли необхідної правотворчої процедури. Зокрема, проектанти не врахували досвід правових систем континентального права, особливо у контексті створення та функціонування окремих видів законів, налагодження взаємодії законів з іншими джерелами права та ін.

Отже, це дослідження є актуальним та важливим як для юридичної науки, так і для юридичної практики.

Проблеми формування та функціонування законів не обділені увагою як зарубіжної, так і вітчизняної науки. Питання юридичної природи законів, їх класифікації, галузевих особливостей висвітлюються у працях С. Алєксєєва, В. Баранова, С. Бахіна, Ж.-Л. Бержеля, В. Буткевича, С. Бошно, В. Бойцової, Т. Гурової, Р. Давіда, Г. Дутки, К. Делажа, Л. Ентіна, С. Зівса, С. Кашкіна, Д. Керімова, М. Козюбри, А. Колодія, Л. Корчевної, Х. Кьотца, В. Лазарева, Р. Леже, І. Лукашука, О. Лук’янової, Л. Луць, М. Марченка, А. Міцкевича, І. Овчаренка, К. Осакве, Н. Пархоменко, І. Погрібного, С. Полєніної, П. Рабіновича, А. Саїдова, М. Сільченка, Р. Тополевського, Б. Топорніна, О. Скакун, Ю. Тихомирова, К. Хессе, М. Цвіка, В. Чіркіна, Г. Шмельової, О. Ющика та ін.

Проте загальнотеоретичний та порівняльно-правовий аналіз законів у системі джерел континентального права у вітчизняному правознавстві не здійснювався.

Все це визначає актуальність дослідження.