ПРАВО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Головною метою земельної реформи в Україні було визначено приватизацію державного земельного фонду, що супроводжувалося значним доробком у цьому напрямі економічної, політичної та юридичної
доктрин. Відповідно сформувалися і принципи державної земельної політики, які віднайшли свою реалізацію у масиві чинного земельного законодавства, пріоритетне спрямування якого змістилося у бік врегулювання відносин приватної власності на землю. Наслідком зазначених процесів стало необґрунтоване зменшення загальної площі державних земель без врахування об’єктивної потреби наявності достатньої кількості земель державної власності для забезпечення виконання державою своїх завдань і функцій. Реаліями сьогодення є те, що проблематика правовідносин державної власності на землю в Україні тривалий час залишалась поза увагою науковців. Модель права державної власності на землю сформувалась без належного теоретичного обґрунтування, що призвело до появи невиправданої кількості прогалин і колізій у механізмі правового регулювання відносин державної власності на землю. Такий стан робить обрану тематику дисертаційного дослідження актуальною і нагальною.

Дисертаційне дослідження базується на використанні наукових розробок у галузі історії держави і права, земельного, аграрного та екологічного права, авторами яких є українські вчені: В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, А. Г. Бобкова, О. Г. Бондар, Д. В. Бусуйок, О. А. Вівчаренко, А. П. Гетьман, В. К. Гуревський, М. В. Домашенко, В. М. Єрмоленко, І. М. Заріцька, Н. В. Ільків, І. І. Каракаш, Т. Г. Ковальчук, І. О. Костяшкін, П. Ф. Кулинич, Л. В. Лейба, А. В. Луняченко, Н. Р. Малишева, Р. І. Марусенко, А. М. Мірошниченко, В. Л. Мунтян, В. В. Носік, О. М. Пащенко, О. О. Погрібний, В. К. Попов, В. Є. Рубаник, В. І. Семчик, Н. І. Титова, В. Ю. Уркевич, М. В. Шульга, та ін.

Серед зарубіжних науковців в галузі земельного і цивільного права, перш за все, потрібно зазначити роботи Г. О. Аксеньонка, С. О. Боголюбова, Б. В. Єрофеєва, І. О. Іконицької, М. І. Козиря, Н. І. Краснова, О.І. Крассова, Д. І. Мейера, О.М. Турубінера,  К. П. Побєдоносцева, Й.А. Покровського, К. І. Скловского, Л.В. Щеннікової та ін. Дисертантка також зверталася до політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутуються питання щодо природи права державної власності на землю в Україні.