ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ, ВЧИНЕНИХ У СФЕРІ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в економіці України, пов’язані з принциповими і тривалими інституціональними перетвореннями її господарської системи, призвели до істотних змін у напряму та динаміці злочинних посягань на власність. Сьогодні, інтегруючись у вигляді легального підприємництва до стратегічно важливих, високоприбуткових галузей економіки, злочинність створює все більшу загрозу для всіх учасників ринкових відносин. За умов недостатнього правового регулювання, відсутності в суспільстві сформованих традицій дотримання договірної дисципліни та ділової етики підприємництва однією з найбільш уразливих для впливу злочинності залишається сфера господарської діяльності. Це підтверджується різким зростанням числа шахрайських посягань на грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, що передаються у ході виконання зобов’язань за господарськими угодами.

Ситуація погіршується ще й тим, що використання під час заволодіння майном існуючих форм і методів здійснення підприємницької діяльності значною мірою ускладнює роботу правоохоронних органів з розслідування цієї категорії злочинів. Аналіз статистичних даних й узагальнення слідчої практики свідчать про те, що лише третину порушених починаючи з 2006 року кримінальних справ за фактами шахрайств у сфері виконання господарсько-договірних зобов’язань було закінчено притягненням винних до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що в переважній більшості таких посягань спричинена шкода становила великий та особливо великий розмір, збитків, завданих учиненням шахрайства, у 83% випадків так і не було відшкодовано. 

Суттєве збільшення частки заволодіння майном шляхом обману та зловживання довірою в структурі економічної злочинності, зумовили активізацію криміналістичних досліджень, спрямованих на боротьбу з цим негативним явищем. Теоретичну базу для цього створили роботи таких вчених, як В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, В.Д. Берназ, В.І. Бояров, Т.В. Варфоломеєва, В.І. Василинчук, А.Ф. Волобуєв,
В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко,
О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, В.В. Лисенко, В.К. Лисиченко, Є.Д. Лук’янчиков, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, В.В. Тіщенко, С.С. Чернявський, В.Ю. Шепітько та інших. У свою чергу, питанням методики розслідування шахрайств приділялась особлива увага у роботах П.Д. Біленчука, В.І. Гаєнка, С.В. Головкіна, Р.С. Довбаша, О.Л. Мусієнка, Н.В. Павлової, Т.А. Пазинич, Л.П. Скалозуба, В.Б. Смеліка та інших. Безсумнівно, названі автори зробили цінний внесок у теорію та практику розслідування шахрайств, створили значне наукове підґрунтя для подальших досліджень. Однак цілий ряд важливих для теорії криміналістики та правоохоронної практики напрямів цієї проблеми ще знаходяться в стадії розробки.

На сьогодні в Україні відсутні монографічні роботи, присвячені методиці розслідування шахрайств, вчинених у сфері виконання господарсько-договірних зобов’язань, а на дисертаційному рівні ця проблема в криміналістиці спеціально не досліджувалася, що й обумовило вибір теми дослідження та визначило її актуальність і практичну значущість.