Актуальність теми дослідження. Необхідність реформування пенсійного забезпечення викликана низкою об’єктивних факторів, серед особливе місце займають низький рівень пенсійного забезпечення більшості населення України і погіршення демографічної ситуації. Сьогодні ці проблеми є актуальними для багатьох країн світу, незалежно від рівня їх економічного розвитку. Сучасна пенсійна система, особливо її накопичувальна частина, спрямована на виховання економічної самостійності та відповідальності громадян за стан особистого матеріального добробуту після виходу на пенсію.
В Україні впроваджується трьохрівнева пенсійна система, яка дасть змогу розподілити ризики, пов’язані із змінами в демографічній ситуації та коливаннями в економіці і на ринку капіталів. Цей розподіл дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію.
З огляду на негативні аспекти економічної історії нашої держави, зокрема діяльність трастів і знецінення вкладів колишнього Ощадбанку СРСР та незадовільний фінансовий стан значної частини населення, можна стверджувати, що недержавне пенсійне забезпечення доцільно впроваджувати лише через побудову корпоративних пенсійних програм.
В умовах ринкової трансформації економіки України дослідження недержавного пенсійного забезпечення, корпоративних пенсійних програм та інституційних інвесторів стає дедалі важливішим. Саме пенсійні фонди та страхові компанії, на базі яких впроваджуються корпоративні пенсійні програми, повинні стати головними інвесторами національної економіки.
Актуальність проблеми пояснюється незначною кількістю наукових досліджень, присвячених системі недержавного пенсійного забезпечення загалом та корпоративним пенсійним програмам зокрема. Суттєвий внесок у формування національної концепції пенсійного забезпечення зробили такі вчені: В. Геєць, Б. Зайчук, Е. Лібанова, Б. Надточій, А. Нечай, С. Онишко, М. Папієв, І. Сахань, В. Яценко. Ґрунтовні теоретичні та практичні дослідження в частині пенсійного забезпечення, страхування та фінансової стійкості знайшли відображення у працях зарубіжних вчених Н. Бауерса, В. Бенінга, Х.Гербера, В. Дубровського, А. Михайлова, А. Пчелинцева, О. Марченка, Е. Четиркіна.
В той же час не всі аспекти цієї складної і багатогранної проблеми з’ясовані та отримали належне обґрунтування. Багато положень праць зазначених дослідників носять суперечливий та дискусійний характер. Відмітимо, що дослідження корпоративних пенсійних програм в Україні взагалі відсутнє. Зокрема, немає їх систематизованої класифікації, залишаються малодослідженими економіко-організаційні основи їх формування та інфраструктурне і законодавче забезпечення управління ними. Крім того, відсутній механізм управління ефективністю корпоративною пенсійною програмою, не створено моделі функціонування нових суб’єктів в ринковій економіці України – адміністраторів недержавних пенсійних фондів. Немає аналізу методів та напрямів підвищення ефективності корпоративної пенсійної програми та дослідження ефективності розміщення активів недержавного пенсійного фонду, їх оцінки. Крім того, залишаються недостатньо вивченими окремі теоретичні та практичні аспекти функціонування недержавного пенсійного фонду.
Актуальність, науково-теоретична і практична цінність даних проблем, їх недостатнє вивчення та обґрунтування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили мету і основні завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки були використані при виконанні науково-дослідної теми Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України “Проведення пенсійної реформи в Україні та запровадження недержавного пенсійного страхування” (номер державної реєстрації 0103U004850). До звітів за цією темою включені пропозиції автора щодо дослідження корпоративних пенсійних програм на базі недержавного пенсійного фонду, запровадження системи контролінгу управління недержавним пенсійним фондом, прискорення темпів пенсійної реформи в Україні, удосконалення методів досягнення фінансової стійкості корпоративної пенсійної програми.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення науково-методичних засад функціонування корпоративної пенсійної програми та розробка на їх основі механізму управління ефективністю корпоративної пенсійної програми, який спрямований як на підвищення ефективності функціонування недержавного пенсійного фонду і страхових організацій, так і на забезпечення достойних пенсій працівникам підприємств всіх форм власності.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
·дослідити сутність і структуру механізму управління ефективністю корпоративною пенсійною програмою та виділити особливості його функціонування в економіці України;
·здійснити класифікацію корпоративної пенсійної програми та дослідити економіко-організаційні умови її формування;
·виявити та систематизувати економічні чинники, які впливають на ефективність корпоративної пенсійної програми;
·розробити адаптовані до українського економічного середовища методи та напрями підвищення ефективності корпоративної пенсійної програми;
·розробити систему контролінгу при функціонуванні корпоративної пенсійної програми та управління недержавним пенсійним фондом;
·визначити шляхи удосконалення інфраструктурного та законодавчого забезпечення управління корпоративною пенсійною програмою;
·розробити модель створення та функціонування компанії з адміністрування недержавного пенсійного фонду;
·розробити напрями забезпечення фінансової стійкості корпоративної пенсійної програми в сучасних умовах розвитку економіки України.
Об’єктом дослідження є організація функціонування корпоративних пенсійних програм підприємств в системі недержавного пенсійного забезпечення.
Предметом дослідження є механізм управління ефективністю корпоративних пенсійних програм.
Методи дослідження.Теоретико-методологічну основу дослідження складають: діалектичний і системний підхід, теоретичні положення сучасної економічної теорії, законодавча база, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених і фахівців у сфері недержавного пенсійного забезпечення. У процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: теоретичне узагальнення та порівняння, систематизація, метод групувань, статистичний і математичний методи (для побудови корпоративної пенсійної програми), системний і комплексний підхід (для визначення основних напрямів підвищення фінансової стійкості корпоративних пенсійних програм).
Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Компанії ПАДКО “Впровадження пенсійної реформи в Україні”. Для побудови корпоративної пенсійної програми були використанні дані ВАТ “Укртранснафта”.
