ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СМУГ ВІДВЕДЕННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Залізничний транспорт становить основу транспортного комплексу України та має велике економічне, соціальне, політичне, міжнародне значення. У зв'язку з географічними умовами країни, особливостями розселення людей, розміщенням виробництва, основні обсяги перевезень виконуються залізничним транспортом. Одним з проблемних питань функціонування залізничного транспорту є землекористування. Доки земельні відносини на залізничному транспорті будувалися в дусі соціалістичних підходів, проблем не було, але розвиток ринкових відносин і приведення законодавства України у відповідність до вимог Європейського Союзу накладає певний відбиток на побудову земельних відносин.

Конституційне закріплення статусу земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, вимагає розробки правового режиму земель смуг відведення залізниць з урахуванням засад здійснення права власності на землю Українського народу, забезпечення балансу державних, суспільних і приватних інтересів, ефективності, прозорості та відкритості.

Землі смуг відведення залізниць є найважливішою складовою земель залізничного транспорту, оскільки виконують функцію територіально-просторового базису для розміщення залізничного полотна, інженерних та штучних споруд, обладнання, лінійно-колійних та інших технологічних будівель, пристроїв залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, ліній електропостачання та інших споруд, які забезпечують ефективне функціонування залізничного транспорту України. Разом з тим, землі смуг відведення залізниць виконують екологічну функцію, взаємодіючи з усіма компонентами навколишнього природного середовища. Займаючи великі площі земель, залізничний транспорт є активним і постійним джерелом забруднення довкілля, і в першу чергу, земель смуг відведення залізниць, що обумовлює необхідність здійснення заходів їх охорони.

 В Україні на сьогодні відсутнє комплексне правове регулювання правового режиму земель смуг відведення залізниць, значна частина правових норм має декларативний характер, недостатньо ефективно діють механізми реалізації встановлених правил.

Основи теорії правового режиму земель спеціального призначення, в тому числі земель залізничного транспорту, досліджувались в докторській  дисертації М.І. Краснова, правовий режим земель промислового і транспортного призначення розкривався в кандидатській дисертації Р.Д. Боголепова. Не зменшуючи теоретичного значення даних праць, необхідно відзначити, що дані дослідження засновані на теоретичній базі радянського земельного законодавства і їх основні наукові висновки не можуть повною мірою бути використані на сучасному етапі розвитку земельних відносин на землях смуг відведення залізниць. Серед сучасних робіт, присвячених аналізу особливостей правового режиму земель залізничного транспорту, можна виділити кандидатські дисертації російських дослідників В.В. Попова, Л.В. Солдатової, О.В. Тарасенко.

Важливість теоретичного вивчення проблем правового режиму земель смуг відведення залізниць обумовлена завданням подальшого розвитку земельного законодавства України. Зважаючи на проблеми законодавчого забезпечення правового режиму земель смуг відведення залізниць та відсутність доктринальних підходів з цього приводу, виникла потреба у здійсненні комплексного наукового дослідження даної сфери суспільних відносин.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали праці таких відомих вітчизняних учених-правознавців у галузі земельного та екологічного права, як В.І.Андрейцев, Г.І. Балюк, В.В. Бондар, Д.В. Бусуйок, Ю.В. Вовк, І.О. Середа, Т.М. Гапотченко, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, В.М. Єрмоленко, П.Д. Індиченко, І.І. Каракаш, П.Ф.Кулинич, Н.Р. Малишева, А.М. Мірошниченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, В.І. Семчик, Н.І. Титова, Ю.С.Шемшученко, М.В. Шульга, В.З. Янчук та ін.

При проведенні дисертаційного дослідження автор використовував праці російських вчених-правознавців А.П. Анісімова, А.І. Бобилева, Р.Д. Боголепова, С.О. Боголюбова, М.М. Бринчука, Г.Ю. Бистрова, М.О. Духно, Б.В. Єрофєєва, І.О. Іконицької, О.В. Карамишевої, М.І. Краснова, В.В. Попова, Л.В. Солдатової, О.В. Тарасенко, Г.В. Чубукова та ін.

Дослідження зазначених праць дозволило виявити основні концептуальні положення правового режиму земель смуг відведення залізниць, обґрунтувати особливості правового режиму цих земель та інші важливі теоретичні питання.

У вітчизняній юридичній науці відсутні спеціальні комплексні дослідження питань правового режиму земель смуг відведення залізниць, праці з проблем реалізації чинного законодавства в цій сфері, що свідчить про актуальність дослідження з теоретичної точки зору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України за темою "Проблеми розвитку аграрного і земельного права України" (номер державної реєстрації РК 0108U009967).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-правових засад правового режиму земель смуг відведення залізниць та формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства України і практики його застосування в цій галузі.

Для досягнення зазначеної мети автором були поставлені такі завдання:

-         дослідити проблеми визначення поняття та складу земель смуг відведення залізниць;

-         визначити юридичну природу категорії "правовий режим земель смуг відведення залізниць", сформулювати поняття "правовий режим земель смуг відведення залізниць" та визначити його зміст;

-         провести аналіз правового регулювання відносин, що виникають з приводу земель смуг відведення залізниць;

-         встановити порядок надання земельних ділянок підприємствам залізничного транспорту для влаштування смуг відведення залізниць;

-         виявити та охарактеризувати особливості використання земель смуг відведення залізниць;

-         розкрити сутність правової охорони земель смуг відведення залізниць;

-         дослідити правові основи управління використанням та охороною землями смуг відведення залізниць;

-         дослідити підстави притягнення до юридичної відповідальності за порушення правового режиму земель смуг відведення залізниць;

-         розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення правового режиму земель смуг відведення залізниць.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення, комплексної охорони земель смуг відведення залізниць в Україні та забезпечення управління ними, а також притягнення до юридичної відповідальності за порушення правового режиму земель смуг відведення залізниць.

Предметом дослідження є норми права, що регламентують правовий режим земель смуг відведення залізниць в Україні, та практика застосування відповідного законодавства.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Діалектичний метод дозволив розглянути правовий режим земель смуг відведення залізниць у взаємозв'язку і взаємодії всіх його елементів у контексті розвитку загальної концепції поняття правового режиму земель. Структурно-функціональний метод використовувався при характеристиці окремих елементів категорії "правовий режим земель смуг відведення залізниць". За допомогою формально-юридичного методу сформульоване поняття "правовий режим земель смуг відведення залізниць". Метод системного аналізу використовувався при дослідженні правового забезпечення використання та охорони земель смуг відведення залізниць. За допомогою логічного методу та методу наукової абстракції було досліджено правові підстави надання в користування земель смуг відведення залізниць. Функціонально-правовий метод став основою дослідження ефективності правових приписів, що регулюють відносини в галузі використання та охорони земель смуг відведення залізниць та управління ними. Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні порівняльного аналізу окремих положень нормативно-правових актів України та Російської Федерації, що визначають правовий режим земель смуг відведення залізниць. Методологічна основа обумовила застосування спеціальних форм і способів наукового пізнання: узагальнення й аналіз первинного теоретичного, правового і правозастосовного матеріалу в галузі використання та охорони земель смуг відведення залізниць; визначення основних закономірностей і колізій в системі правового регулювання відносин щодо земель смуг відведення залізниць; прогнозування подальшого розвитку законодавства і правозастосовної практики в зазначеній галузі.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням правового режиму земель смуг відведення залізниць в Україні та сукупності правових проблем, пов’язаних з удосконаленням законодавства в цій сфері.

Основними результатами, які мають наукову новизну, є:

 вперше:

-         науково обґрунтовані та сформульовані юридичні визначення понять:

а) "землі смуг відведення залізниць" – це землі у складі земель залізничного транспорту, призначені для виконання завдань статутної діяльності залізниць, що використовуються для забезпечення безпечного функціонування залізничного транспорту, є державною власністю і обмежуються в обігу, надаються під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту;

б) "правовий режим земель смуг відведення залізниць" – це встановлений правовими нормами специфічний порядок регулювання відносин набуття прав на землі смуг відведення залізниць, використання цих земель для забезпечення безпечного функціонування залізничного транспорту, реалізації прав і виконання обов'язків учасників земельних відносин щодо земель смуг відведення залізниць, забезпечення правової охорони зазначених земель, управління в галузі використання і охорони земель смуг відведення залізниць, а також притягнення до юридичної відповідальності за порушення правового режиму земель смуг відведення залізниць;

в) "правова охорона земель смуг відведення залізниць" – це  сукупність правових, організаційних, економічних, технологічних заходів, норм і правил, спрямованих на забезпечення раціонального використання, захисту від шкідливого впливу діяльності залізничного транспорту, відтворення земель смуг відведення залізниць та покращення стану земельних ресурсів;

г) "державне управління землями смуг відведення залізниць" – це діяльність органів державної влади, спрямована на створення умов для раціонального використання земель смуг відведення залізниць з метою практичного здійснення статутних цілей і завдань залізницями і підприємствами залізничного транспорту та охорони земель смуг відведення залізниць від шкідливого впливу діяльності залізничного транспорту, відтворення та покращення стану земельних ресурсів;

- визначено зміст юридичної категорії "правовий режим земель смуг відведення залізниць", що визначається сукупністю наступних основних положень: ці землі надаються і використовуються для потреб залізничного транспорту; використовуються для забезпечення безпечного функціонування залізничного транспорту; є державною власністю і обмежуються в обігу; з метою розміщення об'єктів державного залізничного транспорту земельні ділянки можуть вилучатися для суспільних потреб; землі смуг відведення залізниць підлягають правовій охороні як просторовий базис, зайнятий об’єктами транспортної інфраструктури, та як компонент навколишнього природного середовища; державне управління у сфері використання і охорони земель смуг відведення залізниць здійснюється як спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі використання і охорони земель, так і органом державної влади у сфері залізничного транспорту.

 - обґрунтовується поділ земель смуг відведення залізниць залежно від виду об'єктів транспортної інфраструктури, розміщених на тій або іншій земельній ділянці, на дві групи: землі, зайняті лінійними об'єктами залізничного транспорту, і землі, зайняті площинними об'єктами залізничного транспорту.

удосконалено:

- визначення цільового призначення земель смуг відведення залізниць, що полягає в розташуванні інфраструктури залізничного транспорту – залізничного полотна та його облаштування, станцій з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; захисних та укріплювальних насаджень, службових, культурно-побутових будівель та інших споруд, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту; а також у забезпеченні умов безпечної технічної експлуатації залізничного транспорту, території для проведення ремонтних робіт і реконструкції залізниць; резервування земельних ресурсів для розвитку залізничної мережі;

- характерні риси правового режиму земель смуг відведення залізниць: по-перше, землі смуг відведення залізниць є територіально-просторовим базисом для розміщення залізничного полотна та його облаштування, станцій з усіма будівлями і спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту; по-друге, особливість правового режиму цих земель пов’язана із значним забрудненням навколишнього природного середовища залізничним транспортом і, відповідно, потребують захисту від шкідливого впливу; по-третє, ці землі можуть стати резервом для перспективного будівництва та реконструкції об'єктів залізничного транспорту;

- теоретичний висновок про те, що правова охорона земель смуг відведення залізниць повинна здійснюватися за двома основними напрямами: правова охорона земель смуг відведення залізниць як просторово-територіального базису для розміщення об’єктів залізничної інфраструктури; охорона зазначених земель від шкідливого впливу діяльності залізничного транспорту;

- поняття відповідальності за порушення законодавства щодо земель смуг відведення залізниць як застосування до порушника земельного законодавства, що регламентує порядок використання земель смуг відведення залізниць для потреб підприємств залізничного транспорту з метою забезпечення його безпечного функціонування, а також охорони земель смуг відведення залізниць, їх захисту від шкідливого впливу діяльності залізничного транспорту, відтворення земель смуг відведення залізниць та покращення стану земельних ресурсів, передбачених санкцією правової норми заходів особистого або майнового характеру.

дістало подальшого розвитку:

- положення про те, що земельні ділянки для влаштування смуги відведення залізниць і розміщення об'єктів залізничного транспорту, місце розташування яких пов'язане із забезпеченням процесу транспортних перевезень і їх безпеки, надаються залізницям і підприємствам залізничного транспорту за попереднім узгодженням місця розміщення об'єктів транспортної інфраструктури з уповноваженими органами в розмірах, визначених відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технічної документації;

- позиція про доцільність встановлення різноманітних заборон і обмежень на землях смуг відведення залізниць, як зон підвищеної небезпеки і зон особливого режиму використання, зокрема: заборона відчуження земельних ділянок у межах смуг відведення залізниць; заборона на здійснення окремих видів діяльності; особливі умови здійснення будівництва, ремонту або експлуатації залізничного полотна та його облаштування; особливі умови додержання природоохоронних вимог підприємствами залізничного транспорту;

- положення, що правова охорона земель смуг відведення залізниць здійснюється шляхом дотримання загальних екологічних вимог стосовно розміщення, ремонту та експлуатації об'єктів залізничного транспорту, правил поводження з відходами залізничного транспорту, а також забезпечення санітарно-епідеміологічної і пожежної безпеки;

- положення про те, що специфіка управління в галузі використання та охорони земель смуг відведення залізниць полягає в співвідношенні повноважень органів державної влади в галузі використання і охорони земель та в галузі залізничного транспорту;

- аргументація про необхідність розробки і прийняття загальнодержавної програми охорони земель залізничного транспорту та положення про охорону земель смуг відведення залізниць з метою створення чіткого та ефективного механізму охорони даних земель.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, отримані за результатами дисертаційного дослідження, можуть бути використані у процесі удосконалення законодавства України, що регламентує правовий режим земель смуг відведення залізниць, при підготовці проекту норм відведення земель для залізниць, при розробці загальнодержавної програми охорони земель залізничного транспорту, положення про охорону земель смуг відведення залізниць. Пропозиції та висновки дисертаційного дослідження можуть використовуватись в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними повноважень щодо забезпечення реалізації прав на землю та управління в галузі використання та охорони земель. Теоретичні положення роботи можуть застосовуватися як матеріал для подальших досліджень правового режиму земель смуг відведення залізниць та земель інших категорій. Теоретичні положення роботи також можуть використовуватись у процесі викладання курсу "Земельне право", а також як теоретична база при написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій із земельного права та при підготовці науково-практичних та навчально-методичних посібників із зазначених навчальних дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, теоретичні висновки і практичні рекомендації доповідалися на:  Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Дев’яті осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 12 - 13 листопада 2010 р.); Республіканській науково-практичній конференції "Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін" (м. Харків, 25 – 26 листопада 2010 р.).

Публікації.  Основні результати досліджень, викладених у дисертації, опубліковано в трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, що затверджені ВАК України, та у тезах двох доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлюється метою та завданнями дослідження. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 35 сторінок (317 найменувань).