ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЛОДООВОЧЕВОГО КОНСЕРВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У першому розділі «Концептуальні засади формування організаційно-економічного забезпечення розвитку виробничої системи плодоовочевого консервного сектору економіки України» досліджуються теоретичні основи розвитку агропромислових виробничих систем, обґрунтовується об’єктивна необхідність та визначаються проблеми розвитку агропромислових виробничих систем в сучасних умовах економіки України, умови та чинники розвитку плодоовочевих консервних виробництв, вплив процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на розвиток консервного виробництва в Україні.

Дослідження трактувань відповідних економічних категорій дозволило дати авторське визначення поняття «організаційно-економічний механізм» – він являє собою систему диференційованих механізмів, призначених для обслуговування стратегій і перетворення рухів і взаємозв'язків одного чи декількох суб'єктів відповідно до намічених задач і цілей; це сукупність постійно формованих, взаємопересічних і взаємозалежних багатоаспектною взаємодією організаційно-економічного співвідношення міні-механізмів стадій розвитку системних об'єктів. Такі набори організаційно-економічних механізмів доцільно створювати з випередженням часу по основним стадіям розвитку, періодично вчасно обновляти структурно, відповідно сценаріїв розвитку, для того щоб домогтися динамічного розвитку  господарюючого суб'єкта, території країни.

Основними характерними рисами плодово-овочевого консервного виробництва є органічна сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, науково-технічних та виробничих процесів, які спрямовані на створення специфічної харчової продукції з довгим терміном зберігання для задоволення потреб суспільства та громадян. Діяльність галузі можна поділити на дві складові задоволення потреб. Перша характеризується тим, що виробляє продукцію негайної потреби. Друга складова діяльності – виробництво продукції «про запас».

Економічною ознакою консервної галузі як матеріального виробництва є участь специфічних засобів праці та знарядь праці, сировини, яка має стандартні властивості, і праці спеціально навчених кваліфікованих робітників з виробництва чистої та безпечної харчової консервної продукції. Консервній продукції притаманні економічні ознаки споживання харчової продукції. Разом з тим, економічній природі консервної галузі притаманні специфічні риси, що виходять з її галузевих особливостей, які стали формальною причиною для розподілу діяльності між чотирма сферами – сільськогосподарською, виробничою, складською і торгівельною.

Основною проблемою розвитку плодово-овочевого консервного виробництва є забезпечення сільськогосподарською сировиною. Ефективність взаємозв’язків у різних комбінаціях виробництва сировини сільським господарством і консервним виробництвом відображається в спряженому розвитку цих галузей. Основними факторами, що призвели до зниження надходження сільськогосподарської сировини на переробку є: зниження економічної зацікавленості виробників у розвитку сільськогосподарської продукції; різкий спад платоспроможності і попиту підприємств; погіршення забезпеченості господарств матеріально-технічними ресурсами; зниження трудової активності і технологічної дисципліни; низька оплата праці; істотне перевищення темпів росту оптово-відпускних цін для села порівняно з темпами росту закупівельних цін на його продукцію.

Визначено, що найбільш прийнятною для галузі є інституціональна модель розвитку, яка передбачатиме рішуче оновлення стратегії і тактики. Проведення інституціональних перетворень пов'язано з індикативним плануванням і програмуванням, розробкою і реалізацією інвестиційних і соціальних програм, введенням соціальних індикаторів. Основними пріоритетами розвитку повинні стати фінансова стабілізація та створення сприятливого інвестиційно-інноваційного клімату.

Умовами розвитку плодоовочевих консервних виробництв є: формування сприятливого інвестиційно-інноваційного клімату; забезпечення перевищення доходів над витратами; раціональне використання ресурсів (сировина, устаткування, ліцензії, технології); вибір протекціоністської моделі, як основи економічного устрою; розвиток процедури виробничого та суспільного контролю; ріст національного доходу і доходів населення; інформаційно-орієнтоване управління розвитком господарюючих  суб'єктів.

Упорядкування, визначених нами факторів, які впливають на розвиток виробництва плодово-овочевої консервної продукції наведено на  рис. 1. 

У процесі вивчення впливу процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на розвиток вітчизняного консервного виробництва, встановлено, що у вирішенні глобальної продовольчої проблеми Україна, як традиційна житниця Європи, може відіграти провідну роль. Втім, це можливе лише за умови формування цивілізованого ринку сільськогосподарської продукції та створення усталених технологічних ланцюгів з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції у продукти харчування. Проблемними питаннями, які постають перед овочеконсервним виробництвом і його сировинною базою в умовах глобалізації є: формування сировинної основи консервного виробництва; стимулювання до використання вітчизняної сировини; оптимізація структури ринку; модернізація виробництва; розбудова інфраструктури та розвиток суміжних галузей; використання сучасних технологій просування і продажу; стимулювання галузевих інтеграційних процесів; регулювання ступеня відкритості внутрішнього ринку та структури зовнішньої торгівлі АПК; формування дієвої програми державної підтримки овочеконсервного виробництва; підвищення конкурентоспроможності продукції.