ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ БАНКІВ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Відкритість ринкової економіки до впливу зовнішнього середовища та ключове значення фінансового сектора призводять до необхідності зосередження уваги на питаннях стабільності інституційної структури фінансової системи України.

Разом із цим стабільність фінансової системи багато в чому визначається розвитком банківського сектора, складовою якого є стабільне функціонування окремих банків. Це пов’язано з тим, що саме банки, з погляду вітчизняних умов господарювання, займають провідне місце у відтворювальній структурі економіки, розвитку її окремих галузей. Останнім часом відсутність стабільності в забезпеченні виконань зобов’язань перед вкладниками з боку банків та в наданні кредитних ресурсів гальмують подолання кризових явищ та піднесення економічного розвитку. Таким чином, однією з важливих задач постає аналіз діяльності банків та оцінка їх функціонування з погляду саме стабільного розвитку. У підсумку це обумовлює важливість розгляду теоретичних і практичних засад фінансової стабільності розвитку банків.

Необхідно зазначити, що питання сутності фінансової стабільності розвитку банків були предметом серйозних наукових досліджень і розглядалися в роботах таких вітчизняних та закордонних учених-економістів: Г.М. Азаренкової, О.І. Барановського, О.В. Васюренка, В.В. Глущенка, А. Демиргус-Кунта, С.М. Дробишевського, І.І. Д’яконової, А.О. Єпіфанова, Ж. Камінськи, О.М. Карминського, С.М. Козьменка, В.В. Корнєєва, М.І. Крупки, М. Ма­товникова, Л.О. Примостки, І. В. Сала та інших.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність вказаних досліджень, певне коло теоретичних та методичних питань з обраної проблематики все ж таки потребує подальшого розвитку. Це стосується уточнення економічної сутності самого поняття “фінансова стабільність банку”, визначення різновидів фінансової стабільності розвитку банку, визначення оцінок фінансової стабільності розвитку банку, узагальнення передумов кризових явищ у розвитку банку. Важливість і актуальність вирішення поставлених питань і обумовили вибір теми дисертації, визначили об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямками наукових досліджень, у виконанні яких автор брав безпосередню участь, а саме: у роботі Державної установи “Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України” на тему “Безпека банківської системи: методологія оцінки та механізми забезпечення” (номер державної реєстрації 0107U000753) особистий внесок автора полягає у розробці методики проведення прикладного статистичного аналізу щодо визначення стабільного розвитку банківських установ; у роботі Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” в рамках теми “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) особистий внесок автора полягає у дослідженні особливостей методичних основ аналізу фінансової стабільності банків; Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України в рамках теми “Моделі банківської діяльності та їх модифікація для моніторингу стабільності банківської системи” (номер державної реєстрації 0109U004378) особистий внесок автора полягає у проведенні теоретичного дослідження сутності та змісту дефініції “фінансова стабільність банку”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному узагальненні сутності фінансової стабільності розвитку банків та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення оцінки та покращення стабільності функціонування банків.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

розкрити теоретичні положення щодо визначення сутності фінансової стабільності у розвитку банків;

узагальнити індикатори фінансової стабільності розвитку банків;

проаналізувати методичні основи аналізу фінансової стабільності банків;

дослідити основні тенденції розвитку вітчизняних банків у плані фінансової стабільності їх функціонування;

розробити методичний підхід до визначення оцінки фінансової стабільності розвитку банку;

визначити методичні рекомендації щодо узагальнення фінансової стабільності розвитку банків;

розробити науково-методичний підхід до визначення кризових ознак у розвитку банку.

Об’єкт дослідження – процеси забезпечення ефективного функціонування та розвитку банків.

Предмет дослідження – науково-методичні підходи до аналізу, оцінки та покращення фінансової стабільності розвитку банків.

Методи дослідження. У роботі було застосовано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: логічного узагальнення, аналізу та порівняння – для розкриття теоретичних положень із визначення сутності фінансової стабільності у розвитку банків, основних індикаторів з оцінки фінансової стабільності банків; графоаналітичний та статистичні методи – для дослідження основних тенденцій розвитку вітчизняних банків у розкритті фінансової стабільності їх функціонування; формалізації та моделювання – для розробки моделі оцінки фінансової стабільності розвитку банку, обґрунтування рекомендацій щодо визначення фінансової стабільності розвитку групи банків та кризових ознак у розвитку банку.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань функціонування банків, дані Держкомстату України, Національного банку України, Асоціації українських банків. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених та фахівців з питань функціонування банків, розвитку та регулювання банківської діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

запропоновано науково-методичний підхід до оцінки фінансової стабільності розвитку банку, який враховує одночасно якісні ознаки та кількісні показники діяльності банку на основі використання методів непараметричної статистики, що дозволяє визначити структурний вплив окремих складових обраної системи індикаторів щодо стабільного функціонування банку;

удосконалено:

процедуру аналізу банківської діяльності на основі побудови економетричних моделей розвитку банку, відмінністю якої є поєднання розгляду традиційних регресійних залежностей із аналізом динаміки швидкості зміни сукупності аналізованих показників, що дозволяє більш повно розкрити ознаки фінансової стабільності розвитку банків;

науково-методичний підхід до формування показників, що свідчать про наявність симптомів кризи у розвитку банку, який базується на узагальненні ковзних оцінок фінансової стабільності розвитку банків як відображення безперервності здійснення банківської діяльності, що сприяє проведенню комплексного аналізу функціонування банку;

методичні рекомендації щодо проведення порівняльного аналізу функціонування банків за різними напрямками їх діяльності з метою оцінки фінансової стабільності розвитку банків, відмінністю чого є врахування змінності досліджуваних показників банківської діяльності на визначеному інтервалі часу та групування таких оцінок у відповідну множину за різними інтервалами, що дозволяє розглядати найбільш релевантні чинники визначення отриманих результатів;

набули подальшого розвитку:

визначення економічного змісту поняття фінансової стабільності банку, яку слід розуміти як здатність банку зберігати рівноважний стан протягом визначеного часу у розрізі окремих напрямів його фінансових відносин, проявом чого слід вважати припустиме відхилення від лінії тренду обраного показника у часі, за яким визначається збалансований стан банку та узагальнюються кількісні значення такої стабільності;

узагальнення системи показників фінансової стабільності розвитку банків, в основу чого покладено якісні та кількісні ознаки індикаторів фінансової стабільності, які, у свою чергу, групуються за сферою та базою оцінки, рівнем визначення, ступенем і складністю узагальнення, рівнем охоплення напрямів банківської діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені методичні підходи й теоретичні положення, які спрямовані на вдосконалення аналізу діяльності банків і визначення оцінки їх функціонування, доведено до рівня практичних рекомендацій.

Методичний підхід, запропонований автором і який базується на засобах аналізу стабільного функціонування банків методами непараметричної статистики, знайшов застосування в діяльності ВАТ “Реал Банк” (довідка від 18.11.2009 № 08-202/3117). Методичні рекомендації щодо визначення оцінки функціонування банків впроваджено в діяльність Полтавського ГРУ ЗАТ “Комерційний банк “Приватбанк” (довідка від 19.10.2009 № 06-110/3860). Результати дослідження щодо визначення сутності фінансової стабільності банку на основі врахування об’єднуючих ознак їх розкриття прийнято до впровадження в практичній діяльності ПАТ “Акціонерний комерційний банк “БАЗИС” (довідка від 19.11.2009 № 09-43/4451). Рекомендації та пропозиції щодо узагальнення та визначення кризових ознак у розвитку банків були використані при розробці підрозділу 4.6 “Банківська сфера” Програми економічного і соціального розвитку Харківської області (довідка від 27.11.2009 № 01-28/7297).

Одержані автором результати використовуються в процесі викладання навчальних дисциплін “Фінансовий менеджмент у банку”, “Управління фінансовими потоками в банку”, “Аналіз банківської діяльності” в Харківському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (акт про впровадження від 26.05.2010).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені у роботі, отримано автором особисто. У [1], за списком використаних джерел, вклад автора полягає в обґрунтуванні узагальненого підходу до визначення оцінки фінансової стабільності розвитку банку на основі непараметричних методів статистичного аналізу, розкритті якісної складової в оцінці фінансової стабільності розвитку банку; у [2] внесок автора полягає у визначенні сутності понять “стабільність” та “стійкість” з урахуванням фактора часу щодо здійснення банківської діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені і отримали схвальну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні наукові досягнення – 2008” (Миколаїв, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси, 2008, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2009, 2010), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Устойчивое развитие экономики: состояние, проблемы, перспективы” (м. Пінськ, Білорусь, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2009, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу” (м. Київ, 2010), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – 2010”
(м. Прага,  Чехія, 2010).

Публікації. Результати дисертації відображено в 16 наукових працях, у тому числі 6 робіт опубліковано в наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 10 публікацій у матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 4,2 друк. арк., з них особисто автору належить 4,0 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків (на 56 сторінках), списку використаних джерел із 161 найменувань (на 16 сторінках). Робота викладена на 231 сторінці та містить 11 таблиць, 38 рисунків, обсяг основного тексту – 161 сторінка.