МЕХАНІЗМ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У СФЕРІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фінансове регулювання шляхом використання податкових механізмів є невід’ємною складовою економічної системи держави. Серед його інструментів ключова роль відводиться універсальним акцизам, значення яких в сучасних фінансових системах зростає.

Незважаючи на тривалий період застосування в Україні, функціонування податку на додану вартість (ПДВ) зумовлює низку проблем, пов’язаних з адмініструванням даної податкової форми. Від вирішення проблеми формування ефективного механізму справляння ПДВ залежить не лише стабільність формування дохідної частини державного бюджету, а й сталість розвитку окре-мих галузей народного господарства, в першу чергу – агропромислового сектору.

Специфіка сільськогосподарського виробництва потребує зваженої державної політики протекціонізму – саме з врахуванням цього з кінця 90-х років були запроваджені спеціальні режими справляння ПДВ. Практика їх функціонування у сфері агропромислового виробництва є неоднозначною, зумовлює економічні викривлення, в зв’язку з чим виникає необхідність комплексної оцінки діючого механізму оподаткування ПДВ операцій з поставок сільськогосподарської продукції та розробки конструктивних пропозицій щодо його удосконалення.

Вагомий внесок у розробку теоретико-методологічних засад непрямого оподаткування здійснено класиками фінансової науки С. Ілловайським, І. Озеровим, Д. Рікардо, А. Смітом, М. Тургенєвим, М. Фрідманом, І. Янжулом та іншими. Ними закладено фундаментальні засади непрямого оподаткування, що стали підґрунтям для розвитку сучасної науки про податки.

Теоретичні засади формування механізму справляння ПДВ в ринкових умовах викладено у працях С. Алексашенко, В. Андрущенка, В. Буряковського, В. Геєця, М. Дем’яненка, І. Луніної, В. Мельника, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Суторміної, Л. Тарангул, В. Федосова, М. Шпилько, Л. Шаблистої та інших науковців. Проблемам функціонування ПДВ, як специфічного інструмента державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, присвячували свої праці В. Березовський, Д. Дема, С. Осадчий, В. Синчак, Л. Синявська, Л. Тулуш, Н. Ущапівська та інші вітчизняні дослідники.

Незважаючи на значну кількість наукових праць щодо даної проблематики, ряд питань, пов’язаних із функціонуванням ПДВ у сфері агропромислового виробництва, досліджено фрагментарно, без застосування комплексного підходу. Специфіка діяльності в агропромисловому секторі економіки вимагає адекватного її відображення при формуванні податкового механізму, що обумовило необхідність поглиблення наукових досліджень. Саме це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її структуру, мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із програмою наукових досліджень Уманського національного університету садівництва на 2006-2010 рр. «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК» (номер державної реєстрації 0101U004493). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість у сфері агропромислового виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи визначено поглиблення теоретико-методологічних засад функціонування ПДВ та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування ефективного механізму його справляння у сфері агропромислового виробництва.

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних завдань:

- узагальнити теоретичні засади непрямого оподаткування, зокрема в частині справляння найбільш поширеної форми універсального акцизу – податку на додану вартість;

- окреслити етапи функціонування універсальних акцизів у сільському господарстві;

- охарактеризувати механізм справляння податку на додану вартість в Україні, визначити особливості його функціонування у сфері сільськогосподарського виробництва;

- виявити ключові недоліки діючої практики обкладання ПДВ поставок сільськогосподарської продукції та продукції її переробки;

- провести оцінку практики застосування спеціальних режимів справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва, окреслити проблеми та виявити недоліки механізму їх функціонування;

- узагальнити зарубіжну практику фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників за рахунок податкових інструментів, обґрунтувати можливості використання в Україні європейського досвіду формування механізму справляння ПДВ у галузі сільського господарства;

- розробити пропозиції щодо удосконалення механізму функціонування спеціальних режимів справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва, зокрема порядку дотування виробників молока і м’яса переробними підприємствами за рахунок коштів ПДВ.

Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі функціонування ПДВ у сфері агропромислового виробництва. Господарським об’єктом дослідження є сільськогосподарські товаровиробники та переробні підприємства Черкаської області.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні підходи до формування механізму справляння податку на додану вартість у сфері агропромислового виробництва.

Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що досліджували проблеми непрямого оподаткування в цілому, та в частині функціонування ПДВ у сфері агропромислового виробництва.

У процесі дослідження, з метою вирішення поставлених завдань, використовувались наступні методи: узагальнення, монографічний та абстрактно-логічний – при узагальнені економічної суті справляння ПДВ та засад формування механізму функціонування даного податку; індукції та дедукції, аналізу і синтезу – при розгляді методологічних засад формування механізму справляння ПДВ; історико-логічний – при характеристиці етапів функціонування ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва; порівняльно-економічний, графічний, узагальнення, аналогій та економіко-математичний – при оцінці механізму справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва; прогнозування, наукового передбачення, економіко-математичні – при розробці пропозицій щодо напрямів удосконалення механізму функціонування спецрежимів справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва; узагальнення, порівняння, співставлення – при дослідженні європейського досвіду справляння ПДВ в галузі сільського господарства; статистичні – при здійснені оцінки впливу ключових факторів на формування розміру дотацій за рахунок коштів ПДВ переробних підприємств.

Інформаційно-фактологічною базою для проведення дисертаційного дослідження виступала сукупність законодавчих та нормативних документів з питань справляння податку на додану вартість; дані Державної податкової адміністрації в Черкаській області та ДПІ у Христинівському районі даної області, Державного комітету статистики України та його регіональних відділень, Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області, Управління Державного казначейства у Христинівському районі даної області, Управління сільського господарства Черкаської області, Управління сільського господарства у Христинівському районі даної області, дані деяких молокопереробних підприємств Черкаської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методологічному узагальненні засад формування механізму справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва та у розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо напрямів його подальшого розвитку в умовах сучасних інтеграційних процесів, що відбуваються в аграрному секторі економіки.

Основні положення проведеного дисертаційного дослідження, що містять елементи наукової новизни, полягають в наступному:

вперше:

- на основі використання моделі багатофакторної регресійної залежності визначено ступінь впливу ключових факторів на розмір тваринницьких дотацій за рахунок зобов’язань з ПДВ переробних підприємств, за результатами чого до їх складу віднесено: величина податкового кредиту переробного підприємства – найбільший вплив, обсяги поставок (продажів) готової продукції  – суттєвий вплив, структура закупівель переробним підприємством сировини (дотаційної та не дотаційної) – помірний вплив;

- обґрунтовано функціональну спрямованість ПДВ з врахуванням специфіки його справляння в галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема виокремлено специфічні властивості даної форми оподаткування, які забезпечують виконання підтримуючих та захисних завдань, а також направлені на спрощення процедур податкового адміністрування;

удосконалено:

- засади формування механізму функціонування спеціального режиму дотування виробників тваринницької продукції за рахунок коштів ПДВ, зокрема в частині спрощення порядку визначення дотаційних сум та забезпечення ефективного контролю за їх достовірністю;

- підходи до визначення ставки фіксованого збору для відшкодування сум вхідного ПДВ при застосуванні схеми з компенсаційною ставкою для сільськогосподарських підприємств, зокрема обґрунтовано доцільність її визначення на основі оцінки структури виробничих витрат із групуванням їх на оподатковувані та неоподатковувані вхідним ПДВ, а також з врахуванням рівня рентабельності відповідного виду сільськогосподарської діяльності та виробничої спеціалізації підприємства;

набули подальшого розвитку:

       - узагальнення практики функціонування механізму справляння ПДВ у сфері сільськогосподарського виробництва аграрно розвинених європейських країн, на основі чого виокремлено основні напрями застосування спеціальних режимів – спрощення податкових відносин та нівелювання негативного впливу на діяльність економічних суб’єктів, а також забезпечення підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

- обґрунтування величини ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із сільськогосподарською продукцією, за наслідками чого доведена передчасність запровадження пониженої ставки податку на сільськогосподарську продукцію в умовах виконання податковим механізмом підтримуючої функції та не відпрацьованості механізму адміністрування ПДВ, що призведе до вимивання оборотних коштів суб’єктів аграрного виробництва;

- оцінка наслідків функціонування спецрежиму справляння ПДВ у формі акумуляції сум податку у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, зокрема обґрунтовано його ключові переваги (до яких віднесено доступність підтримки, стимулюючий вплив, відсутність суб’єктивного впливу при розподілі коштів підтримки) та недоліки (негативний вплив на інвестиційну активність та викривлення конкурентного середовища).

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та практичні положення дисертаційного дослідження становлять певний внесок у теорію і практику справляння податку на додану вартість у сфері агропромислового виробництва. Наукова значимість роботи полягає у теоретичному узагальненні засад функціонування ПДВ у сфері агропромислового виробництва, уточненні методичних підходів до формування механізму його справляння.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності механізму справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва. В цій частині наукові розробки автора використані в практичній діяльності Міністерства аграрної політики України (довідка № 21-1-7/142 від 07.06.2010 р.).

Рекомендації щодо напрямів удосконалення механізму функціонування спеціальних режимів справляння ПДВ в аграрному секторі економіки, зокрема порядку дотування виробників молока та м’яса переробними підприємствами за рахунок коштів ПДВ були використаними в роботі Державної податкової адміністрації в Черкаській області (довідка № 6398/01-114 від 31.03.2010 р.), а також Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області (довідка № 12177/01 від 21.04.2010 р.).

Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Уманського національного університету садівництва (довідка № 20-06/364 від 11.05.2010 р.) при викладанні навчальних дисциплін «Податки» та «Податкова система».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Всі пропозиції, наукові розробки, позиції висновків, що представлені в роботі, належать дисертанту особисто. В частині публікацій у співавторстві, в дисертаційній роботі знайшли своє відображення лише ті ідеї та положення, що є індивідуальним внеском автора.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи, як теоретичні так і практичні результати дослідження пройшли апробацію на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Облік, аналіз і контроль в системі управлінні підприємством: теорія і практика» (м. Луцьк, ЛНТУ, 19–21 червня 2009 р.); «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (м. Тернопіль, ТНЕУ, 28–29 травня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, УНУС, 19–20 лютого 2010 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях: «Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки» (м. Сімферополь, ЦРОНІ, 29–31 травня 2009 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, УДАУ, 5–6 червня 2009 р.); «Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи» (м. Київ, ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 16 наукових працях загальним обсягом 5,6 друк. арк. (частка автора – 4,5 друк. арк.), у тому числі 9 статей, опублікованих у фахових виданнях, загальним обсягом 4,3 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,5 друк. арк. та 6 тезах доповідей на конференціях загальним обсягом 0,8 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 253 сторінки комп’ютерного тексту, з яких 183 сторінки – основна частина. Робота містить 20 таблиць та 51 рисунок, 16 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел налічує 216 найменувань і розміщений на 20 сторінках.