ГОСУДАРСТВЕННОЕ СТИМУЛИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ХИМИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ

Краткое содержание

Актуальність теми.  Світова фінансова криза та її наслідки для економіки України, з урахуванням існуючих структурних диспропорцій, актуалізували потребу в детальному аналізі інноваційної складової стратегії соціально-економічного розвитку країни. Інноваційна діяльність, що полягає у формуванні нових адаптаційних механізмів національної економіки в цілому і кожного окремого підприємства зокрема є єдино можливим варіантом для виходу з кризи, що дозволяє сформувати нові конкурентні переваги і, таким чином, зберегти гідне місце країни у світовому поділі праці.

Реалізація поставлених завдань кризового відновлення економіки потребує зусиль не тільки на мікроекономічному рівні, але і передбачає активну участь держави, ефективність діяльності якої в кризовий період розвитку неодноразово була підтверджена у світовій практиці.

Для України актуальним і обґрунтованим є галузевий і регіональний підходи до державного стимулювання інноваційного розвитку економіки. Такі базові галузі економіки країни, як металургійна, хімічна, машинобудування випробували вплив світової фінансової кризи найбільшою мірою, що визначає необхідність посилення уваги держави до регулювання їх діяльності. У зв'язку з цим, а також з урахуванням доцільності інноваційного відновлення економіки в посткризовий період розвитку, була обрана тема дослідження, спрямованого на вивчення державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Розробка підходів і механізмів державного стимулювання інноваційного розвитку базується на ряді наукових праць вітчизняних і зарубіжних фахівців, які стосуються досліджень сутності інновацій, та їх ролі в економіці в різних фазах економічного циклу. До таких досліджень можна віднести роботи О. Бабаніна, Я. Белинської, В. Василенка, М. Гамана, С. Глазьєва, В. Гриньова, Я. Жаліла, Н. Іванова, Л. Михайлової, Ю. Плотинського, Р. Темиргалієва, Р. Фатхудінова, В. Шматька. Дослідження сучасників базуються на положеннях класичної економічної теорії, представлених у роботах М. Портера, Е. Тоффлера Й. Шумпетера, а також у дослідженнях з еволюційної економіки – Р. Нельсона і С. Уінтера. 

Формування механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі неможливо реалізувати без результатів досліджень хімічної промисловості на мікро- і макрорівні, проведених О.В. Білоусовим, В.Н. Верьовкіним, Е.В. Зембицьким, Л.М. Костіною, В.Л. Пілюшенком, М.О. Янковським.

Крім зазначеного, важливе значення мають сучасні методи і підходи до організації державного управління економікою, у тому числі з погляду теорії і практики менеджменту, відображені в роботах В. Воротіна Г. Губерної, О. Дегтяра, Л. Дмитриченко, В. Ляшенка, С. Пивоварова, О. Поважного, С. Попова.

Визначені дослідження та їх результати складають теоретичний і методологічний базис для розробки механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України», (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання інноваційного розвитку економіки України в цілому та хімічної галузі, зокрема.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначений такий комплекс завдань:

провести аналіз науково-теоретичних засад державного стимулювання інноваційного розвитку;

виявити еволюційні закономірності державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, засновані на циклічній природі динаміки економічних систем;

визначити галузеві особливості державного стимулювання інноваційного розвитку, що враховують значимість галузі для економіки країни і фазу її життєвого циклу;

провести аналіз розвитку хімічної галузі України, виявити стратегічні пріоритети розвитку галузі;

обґрунтувати роль держави в реалізації стратегії розвитку хімічної галузі;

розробити складові механізму стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що включають: концептуальні положення механізму, засновані на природі змін і адаптації; організаційно-методологічний аспект, який передбачає «зустрічний» розвиток підприємств і органів державного регулювання;

розробити рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку підприємства хімічної галузі на основі оцінки його інноваційного потенціалу;

сформулювати рекомендації щодо державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України (з урахуванням положень PEST-аналізу).

Об'єкт дослідження – процеси державного стимулювання інноваційного розвитку економіки.

Предмет дослідження – механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили розробити механізм державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Зокрема, були застосовані методи: аналізу економічної статистики – для  визначення фази життєвого циклу хімічної галузі України, для виявлення структури експорту й імпорту хімічної продукції в стані стабільного розвитку й у кризових умовах; оцінки інноваційного потенціалу підприємства – для  розробки рекомендацій щодо державного стимулювання інноваційного розвитку ВАТ «Концерн Стирол», PEST-аналіз зовнішнього середовища – як  основу для формування рекомендацій з державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України, а також системний підхід і принципи еволюційної економіки – для обґрунтування алгоритму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що враховує фазу економічного циклу (циклів), стадію життєвого циклу галузі і рівень інноваційного потенціалу підприємства.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані статистики, що відображують галузеву структуру економіки України та її динаміку в період кризи, законодавство України, що регулює інноваційну діяльність, результати досліджень, проведених науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів.  Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

сформовано концептуальний підхід до реалізації державного стимулювання інноваційного розвитку економіки з урахуванням фази економічного циклу (циклів), стадії життєвого циклу галузі й інноваційного потенціалу заданого підприємства;

розроблено організаційно-методологічну складову механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, що передбачає «зустрічний» розвиток підприємств галузі і центральних органів управління економікою на основі аналізу і прогнозу стану зовнішнього і внутрішнього середовища з метою випереджального формування нових адаптаційних механізмів;

удосконалено:

методичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства хімічної галузі, що дозволяє визначити його рівень (високий, середній, низький) і виявити оптимальний спосіб державного стимулювання інноваційного розвитку підприємства;

метод проведення аналізу зовнішнього середовища (PEST-аналізу) для підприємств хімічної галузі, що передбачає впровадження комплексу заходів у вигляді реакції на невизначеність і значимість впливу кожного чинника зовнішнього середовища – від формування нових адаптаційних механізмів до відсутності реакції на зовнішні впливи;

дістали подальшого розвитку:

державний підхід до стимулювання інноваційного розвитку економіки як формування національної інноваційної системи на основі розробки та впровадження інноваційної політики, інноваційної складової стратегії економічного розвитку і механізмів її реалізації;

рекомендації щодо стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі України в цілому й окремого підприємства.  

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження має організаційно-методологічна складова механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі. Запропонований механізм передбачає «зустрічний» розвиток підприємств галузі і органів управління економікою та забезпечує випереджальне формування хімічними підприємствами нових адаптаційних механізмів.  

Теоретичні і методичні результати дослідження впроваджені на базі Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації.  Прийнято до уваги концептуальний підхід до реалізації державного стимулювання інноваційного розвитку економіки з урахуванням фази економічного циклу (циклів), стадії життєвого циклу галузі й інноваційного потенціалу заданого підприємства. Визначено, що сформована автором концепція має практичне значення для процесу стратегічного планування соціально-економічного розвитку Донецького регіону (довідка про впровадження №321 від 17.02.2010 р.).

Теоретичні і методичні результати дослідження А.В. Ходуса впроваджені на базі ВАТ «Концерн Стирол», зокрема пропозиції про доцільність формування адаптивної  організації, що навчається, на базі системи функціонування кружків якості (довідка про впровадження №47  від 21.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням. В ній автору належать аналіз теоретичних підходів і закономірностей державного стимулювання інноваційного розвитку економіки, розробка механізму державного стимулювання інноваційного розвитку хімічної галузі, його концептуальної й організаційно-методологічної складових, формулювання рекомендацій щодо державного стимулювання інноваційного розвитку окремого  підприємства і хімічної галузі України в цілому.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на I міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 22-24 квітня 2009 р.), на VI міжнародній науково-практичній конференції «Ключові проблеми сучасної науки - 2010», а також на наукових конференціях Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк, 2006-2008 рр.). 

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також 2 статті в збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 2,3 д.а., з них 2,3 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок, у тому числі 16 таблиць і 16 рисунків, які наведено на 18 сторінках, список використаних джерел із 155 найменувань (приведений на 13 сторінках), два додатки (2 сторінки).