ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ РЕГІОНАЛЬНОГО АПК

Краткое содержание

            Актуальність теми.  В процесі реформування аграрного сектора  економіки   виникли нові організаційні форми виробництва, серед яких домінуючу роль і місце по кількості займають фермерські господарства.  Фермерські господарства є однією з ефективних форм господарювання. Вони визнані на законодавчому рівні, існують поряд з іншими суб’єктами підприємницької діяльності в сфері АПК, конкурують з ними  як рівноправні. Нині діяльність фермерських господарств відзначається нестабільністю.  Дія негативних чинників призвела до того, що певна кількість господарств, основною метою яких стало виживання, опинилася в ситуації, коли їх заставою служить конкурентоспроможність. Забезпечення ефективної діяльності фермерських господарств вимагає вирішення цілого комплексу питань з підвищення їх конкурентоспроможності, обґрунтування  перспектив розвитку, удосконалення економічної стратегії, розробки відповідних заходів, які б дозволили їм пристосуватись до жорстких умов   конкурентної боротьби. 

Загальні проблеми конкуренції та конкурентоспроможності підприємств  досить ґрунтовно розглянуті як у теоретичному, так і у практичному аспектах у роботах   відомих зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів різних часів:  К. Макконелла, С. Брю, М. Портера,   І. Ансоффа,  Р. Фатхутдінова А. Юданова, Г. Азоєва та ін. Окремі питання конкурентної політики,  забезпечення конкурентоспроможності підприємницьких структур аграрного сектора економіки, у т.ч. і фермерських господарств, знайшли відображення у  працях В. Андріанова, В. Андрійчука, В. Амбросова, В. Месель-Веселяка, П. Саблука, Ю. Наумова, М. Маліка, В. Зіновчука, Л. Мармуль,  О. Єрмакова,  І. Червена, М. Долинської,  А. Кредисова,  А.Бідика та ін. Проте означена проблема залишається недостатньо дослідженою. Подальшого  наукового обґрунтування вимагають питання щодо підвищення   конкурентоспроможності фермерських господарств з урахуванням змін ринкового середовища.  Особливої уваги слід надати аналізу впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, які обумовлюють конкурентоспроможність фермерських господарств з метою визначення стратегії їх розвитку та підвищення позицій на ринку.  Зазначене потребує подальшого як теоретичного, так і практичного осмислення, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

            Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану  Одеського державного економічного університету з теми “Економічно-технологічні аспекти формування сільськогосподарського ринку в регіоні” (номер ДР  0205U008966).

            Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи  є розробка науково-методичних основ і обґрунтування  комплексу організаційно-економічних заходів забезпечення конкурентоспроможності фермерських господарств в умовах ринкових відносин.

            Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувались наступні   завдання:

-         узагальнення теоретичних і методичних основ  конкурентоспроможності  організаційних формувань аграрного сектора та їх особливостей стосовно фермерських господарств;

-         обґрунтування методики визначення конкурентоспроможності фермерських господарств з урахуванням  економічних і природно-кліматичних умов їх функціонування в регіоні;

-          аналіз ретроспективи розвитку фермерських господарств та ефективності їх функціонування;

-         оцінка конкурентоспроможності фермерських господарств регіону та факторів, що впливають на неї; 

-          визначення та обґрунтування основних напрямків підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств регіону;  

-         розробка стратегії розвитку  фермерських господарств окремих природно-економічних зон Одеської області на перспективу.

 Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності фермерських господарств регіонального АПК.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування і підвищення економічної ефективності виробничо-господарської діяльності суб’єктів АПК.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: монографічний (вивчення вітчизняного та світового досвіду забезпечення конкурентоспроможності підприємств), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), системного аналізу (аналіз соціально-економічного стану фермерських господарств), економіко-статистичні (аналіз факторів впливу на конкурентоспроможність фермерських господарств і оцінка рівня їх конкурентоспроможності), розрахунково-конструктивні та експериментальний (розробка моделі оптимального розміщення виробництва основних видів товарної продукції в фермерських господарствах окремих природно-економічних зон Одеської області) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів.    Результатами дослідження, які становлять наукову новизну  і виносяться на захист є наступні:

Вперше одержано: 

- обґрунтовано комплексний підхід до визначення рівня конкурентоспроможності фермерських господарств, який базується на моделюванні залежності результативного показника (сум грошової виручки від реалізації продукції на одиницю земельної площі для великих господарств та  рентабельності продаж – для дрібних) від наявності і ефективності використання основних елементів ресурсного потенціалу, що дає можливість визначити ступінь впливу кожного фактору  на конкурентоспроможність підприємства.

Удосконалено:

 - класифікацію та систематизацію зовнішніх і внутрішніх факторів формування конкурентоспроможності фермерських господарств з урахуванням   природно-економічних і соціальних особливостей кожної зони і регіону;

- систему моніторингу конкурентоспроможності фермерських господарств на рівні регіону. Обґрунтовано необхідність залучення до цього процесу  державних та комерційних інституційних органів;

- механізм визначення пріоритетних напрямів інвестування фермерських господарств окремих природно-економічних зон з використанням  коефіцієнтів еластичності за окремими факторами, що впливають на конкурентоспроможність.  Це дає можливість забезпечити, з одного боку, гарантію швидкого отримання віддачі цих інвестицій, а з іншого – посилити конкурентні переваги фермерських господарств на аграрному ринку.

Дістало подальший розвиток:

  - визначення сутності конкурентоспроможності фермерського господарства як забезпечення оптимального співвідношення між обсягами виробництва і реалізації продукції та його ресурсним потенціалом, платоспроможності і інвестиційної привабливості підприємства, посилення стійкості до природних і економічних ризиків приватного господарювання;

- обґрунтування та визначення напрямків розміщення виробництва основних видів продукції по окремих природно-кліматичних зонах, спеціалізації фермерських господарств та диверсифікації їх виробничої діяльності з урахуванням регіональних особливостей, що сприятиме зростанню розмірів  прибутків на одиницю залучених у виробництво земельних та інших ресурсів і  підвищенню конкурентоспроможності   цих формувань.