ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА І ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА

Краткое содержание

Актуальність теми. Стабілізація та ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу АПК України значною мірою залежать від економічних взаємовідносин між його ланками, які залишаються найуразливішим місцем економіки АПК. Це зумовлено впливом сукупності різних чинників, які можуть створювати як сприятливі, так і несприятливі умови для розвитку таких взаємовідносин.

Вагомими чинниками, які погіршили взаємовідносини між суб’єктами АПК, стали скорочення платоспроможного попиту населення і згортання традиційних ринків збуту молокопродукції. Лібералізація цін і відміна продовольчих субсидій призвели до зростання споживчих цін на молокопродукти. Різке скорочення реальних прибутків населення спричинило посилення його орієнтації на самозабезпечення, а відтак зменшення товарного виробництва молочної сировини.

Суб’єкти молокопродуктового підкомплексу перебувають у неоднакових економічних умовах. Зокрема, підприємства молочної промисловості, використовуючи своє монопольне становище, ще на початку 90-х років минулого століття, в період лібералізації економічних взаємовідносин, нав’язали партнерам вигідніші для себе умови розрахунків за сировинну продукцію. У результаті відбулося зростання диспаритету цін на сировинне молоко та ресурси для його виробництва.

Розвиток взаємовідносин між партнерами в рамках молокопродуктового підкомплексу АПК зумовлений необхідністю задоволення економічних інтересів усіх суб’єктів, які здійснюють свою діяльність на основі розподілу праці й еквівалентного обміну споживання вартостей. Унікальні властивості молока та продуктів його переробки зумовлюють необхідність безперебійного забезпечення ними споживачів, що вимагає ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу.

Актуальність існуючих проблем викликає необхідність проведення наукових досліджень сучасного характеру регіональних особливостей формування економічних відносин між підприємствами з виробництва та переробки молока й обґрунтування на цій основі основних напрямів їх подальшого розвитку. Вирішення цих питань особливо важливе для Хмельницької області, оскільки виробничий потенціал молокопродуктового підкомплексу регіону, за умови його ефективного використання, може задовольнити як власну потребу в молоці та молочній продукції, так і потреби інших регіонів.

Питанням розвитку молочного скотарства і виробництва молока, теоретичним і практичним аспектам формування та функціонування молокопереробної галузі присвячено чимало наукових праць відомих учених економістів-аграрників: Андрійчука В.Г., Березівського П.С., Бойка В.І., Васильчак С.В., Галанця В.Г., Зимовця В.А., Ільчука М.М., Калінчика М.В., Лотоцького І.І, Маліка М.Й., Мартинюк В.М., Місюка М.В., Месель-Веселяка В.Я, Макаренка П.М., Мостенської Т.Л., Саблука П.Т., Пархомця М.К., Черевка Г.В., Шкільова О.В., Шпичака О.М. та інших учених. Однак, зважаючи на невирішеність проблем молокопродуктового підкомплексу, потребують подальшого дослідження питання щодо розвитку молочної галузі, шляхів відтворення поголів’я, структури стада в різних категоріях господарств, концентрації виробництва та його міжгалузевої інтеграції в сучасних умовах. Залишаються недостатньо дослідженими регіональні особливості функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу. 

Науково-теоретична та практична значущість невирішених проблем обумовила вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету на 2006-2009 роки за темою “Розробка заходів із підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого та трудового потенціалу, фінансових, інвестиційних та інформаційних ресурсів, запровадження ефективного менеджменту, застосування передових досягнень в обліку та аудиті” (номер державної реєстрації – 0110U005064). У межах цієї теми автором обґрунтовані організаційно-економічні напрями розвитку економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі з урахуванням регіональних особливостей.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Досягнення мети обумовило необхідність виконання наступних завдань:

– розкрити суть економічних відносин у суспільстві та принципи їх розвитку на основі агропромислової інтеграції;

– визначити напрями державного регулювання розвитку економічних відносин у рамках молокопродуктового підкомплексу;

– здійснити комплексну оцінку стану молочного скотарства регіону;

– проаналізувати рівень споживання молока і молочної продукції в регіоні та виявити основні тенденції  формування попиту на неї;

– дослідити особливості виробничої діяльності молокопереробних підприємств, формування міжгалузевих відносин і використання сировинних ресурсів;

– розрахувати основні параметри розвитку молочного скотарства у підприємствах області на перспективу;

– запропонувати шляхи вдосконалення економічних відносин підприємств з виробництва і переробки молока.

Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин між підприємствами молокопродуктового підкомплексу.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти формування та ефективного функціонування економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань  економічних відносин між підприємствами з виробництва і переробки молока.

Для виконання поставлених у роботі завдань використовували такі методи економічних досліджень: аналізу і синтезу (для поглибленого вивчення окремих аспектів досліджуваної проблеми); монографічний (для виявлення типових проблем підприємств молокопродуктового підкомплексу на прикладі діяльності окремих об’єктів); економіко-статистичні (для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економічних відносин, дослідження впливу низки чинників на ефективність виробництва); порівняльного аналізу (для порівняння інформаційних масивів даних звітного та попередніх років, фактичних показників із прогнозованими); розрахунково-конструктивний (для прогнозування чисельності поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах); екстраполяції (для передбачення параметрів розвитку молочного скотарства); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень та формування висновків і пропозицій).

Джерелами інформації слугували: законодавчі та нормативні акти Верховної Ради й Уряду України з питань реформування вітчизняного аграрного сектора та функціонування господарюючих об’єктів в умовах ринкових відносин; офіційні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Хмельницькій області; інформація Хмельницької обласної державної адміністрації; річні звіти сільськогосподарських та молокопереробних підприємств регіону; власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів формування й розвитку економічних взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу області, а саме:

вперше:

- запропоновано наукові підходи до формування механізму забезпечення комплексного погодження в рамках асоціації виробників і переробників молока в єдиному пакеті умов закупівлі сировини та ресурсного забезпечення окремих груп членів асоціації;

удосконалено:

-   методику обґрунтування прогнозних параметрів розвитку молочного скотарства з урахуванням ресурсного потенціалу суб’єктів господарювання;

-   теоретичні засади напрямів державного регулювання та фінансової підтримки підприємств з виробництва і переробки молока, які враховують особливості розвитку аграрного сектора та вимоги Світової організації торгівлі;

набули подальшого розвитку:

-   науково-прикладні засади вдосконалення зв’язків між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення, спрямовані на збереження та раціональне використання молочного поголів’я, яке виступає ключовим елементом ресурсного потенціалу молокопродуктового підкомплексу;

-   організаційно-економічні заходи, спрямовані на стабілізацію та удосконалення економічних відносин підприємств із виробництва і переробки молока, які зорієнтовані на впровадження у виробництво новітніх технологій та економічних методів менеджменту і маркетингу для збалансування кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції на молокопродовольчому ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані про­позицій щодо удосконалення економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону сприятимуть стабілізації й подальшому нарощуванню виробництва конкурентоспроможної  молокопродукції для забезпечення як внутрішніх потреб регіону, так і участі в зовнішній торгівлі.

Одержані результати дослідження знайшли застосування та використовуються у практичній діяльності ДП “Старокостянтинівський молочний завод” (довідка №83 від 12.05.2010 р.). Вони схвалені Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації та використані ним при розробці перспективного плану розвитку сільського господарства області (довідка № 04-01/29 від 5.01.2011 р.). Матеріали дисертаційного дослідження задіяні в навчальному процесі Інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні курсу “Економіка виробництва продукції тваринництва” (довідка 80-08-72 від 26.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які містяться в дисертаційній роботі й виносяться на захист, є самостійним доробком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи (м. Кам’янець-Подільський, 2006-2009 рр.), регіональній науково-практичній конференції “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (м. Вінниця, 2008 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах” (м. Кам’янець-По­дільський, 2008 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформація змісту функцій управління економікою в умовах інформглобалізації” (м. Чернівці, 2010 р.), міжнарод­ній науково-практичній конференції “Інвестиційно-інноваційна діяльність – стратегія розвитку та підвищення ефективності підприємств агропромислового комплексу” (м. Одеса, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 9 наукових статей (7 одноосібних та 2 у співавторстві), у фахових виданнях, їх загальний обсяг – 3,1 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 225 сторінок, з них 172 сторінки – основний текст. Робота містить 23 таблиці, 25 рисунків та 15 додатків. Список використаних джерел охоплює 173 найменування.