РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ М’ЯСОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК З ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИЧИНИ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі більшість сільськогосподарських підприємств стали самостійними, однак втратили гарантовані ринки збуту, особливо тваринницької продукції. Перехід до ринкових умов господарювання та приватизація м’ясопереробних підприємств були здійснені без урахування інтересів сільськогосподарських товаровиробників, унаслідок чого практично розпалися сировинні зони м’ясокомбінатів. Через низьку платоспроможність населення та збільшення потоку імпортних продуктів харчування, навіть в умовах катастрофічного падіння виробництва в тваринництві виникають проблеми з реалізацією вітчизняної сільськогосподарської продукції.

Забезпечення населення країни м’ясною продукцією в умовах зниження обсягів виробництва, з однієї сторони, і скорочення платоспроможного попиту з іншої, викликає необхідність розробки комплексу заходів з підвищення ефективності функціонування та сталого розвитку підприємств вітчизняного м’ясопродуктового підкомплексу.

М’ясопродуктовий підкомплекс АПК об’єднує сільськогосподарських товаровиробників, м’ясопереробні підприємства і торговельні організації в єдиному процесі вирощування худоби та птиці, її переробки і реалізації готової продукції. Питання механізму функціонування підприємств м’ясопродуктового підкомплексу, їх ефективності в ринкових умовах господарювання висвітлені в наукових працях вітчизняних вчених-економістів В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, В.Л. Валентинова, П.І. Гайдуцького, М.В. Зубця, М.М. Ільчука, І.І. Лукінова, О.В. Мазуренко, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, О.В. Олійника, В.О. Пабата, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, Є.І. Чигринова, Л.С. Шморгуна, О.М. Шпичака, О.Г. Шпикуляка та ін.

Однак, незважаючи на численні наукові розробки та публікації, недостатньо вивченими залишаються питання розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу з виробництва яловичини, регулювання взаємовідносин між ними, ефективності державної підтримки м’ясопродуктового підкомплексу АПК та місце держави у вирішенні проблем щодо виходу галузі з кризового становища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зокрема наукової тематики кафедри фінансів: «Удосконалення фінансово-кредитного механізму сталого розвитку аграрного сектора економіки» (номер державної реєстрації 0108U011205). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт кафедри полягала в оцінці рівня державної підтримки вирощування великої рогатої худоби на м’ясо в сільськогосподарських підприємствах Харківської області та прогнозуванні її розміру на перспективу.

Мета і завдання досліджень.  Метою дисертаційної роботи є системне дослідження підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК з виробництва яловичини, обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо їх розвитку та взаємодії. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

·        визначити теоретичну сутність поняття «розвиток підприємств» агропромислового виробництва;

·        узагальнити організаційно-економічні аспекти розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК з виробництва яловичини;

·        оцінити сучасний стан розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу та визначити тенденції виробництва м’ясної продукції;

·        визначити економічну ефективність вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби, виявити фактори, які на неї впливають, та обґрунтувати беззбитковий рівень продуктивності;

·        здійснити оцінку рівня та ефективності державної підтримки вирощування худоби на м’ясо в сільськогосподарських підприємствах;

·        удосконалити систему розрахунків між підприємствами   м’ясопродуктового підкомплексу;

·        виявити тенденції змін закупівельних та оптових цін і обґрунтувати параметри ціноутворення на продукцію вирощування великої рогатої худоби;

·        визначити рівень зацікавленості у партнерстві з виробництва яловичини підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК Харківської області.

Об’єктом дослідження є процес функціонування та розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК з виробництва яловичини.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу з виробництва яловичини.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних та закордонних учених, у яких розкриваються закономірності розвитку м’ясопродуктового підкомплексу АПК, особливості економічних взаємозв’язків між підприємствами м’ясопродуктового підкомплексу.

Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і комплексний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, згідно з яким всі об’єкти розглядаються не ізольовано, а у взаємному зв’язку та у процесі постійного розвитку. Поряд із загальним методом пізнання були застосовані специфічні методи та прийоми дослідження: системний (для комплексного врахування чинників, умов, обставин, які впливають на функціонування регіонального м’ясопродуктового підкомплексу); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); економіко-статистичні – динамічних рядів, індексний, середніх та відносних величин тощо (для виявлення тенденцій в розвитку окремих параметрів регіонального м’ясопродуктового підкомплексу, виявлення впливу чинників на їх формування); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей прояву окремих аспектів функціонування економічних взаємовідносин у м’ясопродуктовому підкомплексі на прикладі типових об’єктів); розрахунково-конструктивний (для обґрунтування прогнозних параметрів державної підтримки виробництва м’яса); балансовий (для вивчення взаємозв’язку і пропорційності між основними параметрами ринкової кон’юнктури – попитом і пропозицією м’яса). 

Інформаційною основою роботи слугували нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Харківській області, державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області, дані річної звітності сільськогосподарських і м’ясопереробних підприємств Харківської області, спеціальні літературні джерела, власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного підходу та системного аналізу досліджено діяльність підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК при виробництві яловичини і визначено основні напрями їх розвитку та взаємодії. Основу наукової новизни результатів дослідження становлять такі положення:

вперше: 

- здійснено моделювання взаємовигідності виробництва яловичини підприємствами регіонального м’ясопродуктового підкомплексу АПК, що дозволяє формувати партнерські відносини між ними і забезпечує збалансований їх розвиток;

удосконалено:                                   

- методичний підхід до визначення розміру дотацій на 1 т живої маси великої рогатої худоби реалізованої на м’ясо, який базується на розрахунку еквівалентної ціни і враховує рівень державної підтримки вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби на м’ясо в сільськогосподарських підприємствах Харківської області, з прогнозуванням її розміру на перспективу;

- систему розрахунків між сільськогосподарськими і м’ясопереробними підприємствами, яка, на відміну від існуючої, передбачає укладання довгострокових договорів контрактації з обґрунтуванням штрафних санкцій за невиконання зобов’язань сторонами при контролюючій ролі державних установ;

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття «розвиток підприємств» агропромислового виробництва, як процесу, що передбачає пошук і впровадження нових методів і механізмів розширення масштабів діяльності за обраною стратегією;

- методичні підходи до систематичного моніторингу співвідношення закупівельних та оптових цін на м’ясну продукцію, які, на відміну від існуючих, визначають еквівалентність обміну між підприємствами м’ясопродуктового підкомплексу АПК шляхом застосування середньогармонійного індексу та його визначення за категоріями господарств;

- пропозиції щодо формування закупівельної ціни на живу масу великої рогатої худоби, які базуються на обґрунтуванні нормативної собівартості та норми прибутку на авансований капітал.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, можна використовувати для об’єктивної оцінки ефективності функціонування і розвитку підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК, рівня їх зацікавленості у виробництві яловичини та удосконалення системи економічних взаємовідносин між ними.

Розробки щодо визначення критеріїв взаємовигідної співпраці підприємств м’ясопродуктового підкомплексу АПК рекомендовані до впровадження Департаментом економіки та управління державною власністю Міністерства аграрної політики України (довідка № 11-3-9/15 від 01.02.2011р.), використовуються в практичній діяльності ТОВ «Харківський м’ясокомбінат» (довідка №166 від 01.03.2011р.). Рекомендації щодо удосконалення системи договорів-контрактації між сільськогосподарськими та м’ясопереробними підприємствами прийняті для впровадження  Харківською обласною державною  адміністрацією (довідка №01-49/9412 від 28.12.2010р.); ПСП «Агрофірма «Прогрес» Сахновщинського району Харківської області (довідка № 58 від 21.02.2011р.); ФГ «Альфа» Золочівського району Харківської області (довідка №2802-01 від 28.02.2011р.). Оцінка ефективності державної підтримки вирощування великої рогатої худоби на м’ясо та рекомендації щодо обґрунтування її розміру використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка №08-01-226 від 28.12.2010р.). Доповнення до діючої методики обчислення індексів закупівельних цін рекомендовані до практичного застосування Головним управлінням статистики у Харківській області (довідка №10/372 від 28.12.2010р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Економічний аналіз», «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва», «Фінансовий менеджмент» (довідка №246 від 25.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача.  Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційної роботи сформульовано та обґрунтовано автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційних досліджень доповідалися автором і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК»   (м. Харків, 2007р.); «Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії і практики» (м. Полтава, 2008р.); «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008р.); «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (Російська Федерація, м. Бєлгород, ХІІІ - 2009р., ХІV - 2010р.);  «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009р.); «Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК» (м. Львів, 2010р.); «Держава і право: проблеми становлення і стратегії розвитку» (м. Суми, 2010р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, IV - 2010р.); «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 2010р.). Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на щорічних наукових семінарах і конференціях ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (2005-2011 рр.).   

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані одноосібно у 21 науковій праці, з яких у фахових виданнях 11 праць. Загальний обсяг праць становить 4,6 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Результати дослідження викладені на 275 сторінках, у тому числі основний текст займає 195 сторінок. Дисертаційна робота містить 53 таблиці, 23 рисунки, список використаних джерел з 225 найменувань (на 24 сторінках), 15 додатків (на 47 сторінках).