МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ)

Краткое содержание

Актуальність теми. Сучасні інтеграційні процеси вимагають швидких змін в економіці України шляхом формування адекватних соціально-економічних відносин. Це можливо за умови підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств на основі  активізації персоналу. Для підприємств легкої промисловості пріоритетним є забезпечення стабільного розвитку та недопущення банкрутства. Такий стан речей обумовлює необхідність застосування підприємствами легкої промисловості кібернетичних підходів до активізації персоналу.

Теоретичні і методичні основи активізації персоналу підприємств викладено в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема, Д. Богині, І. Бондар,    О. Бондаренко, С. Брю, Б. Генкіна, М. Вольського, Л. Виготського, П. Друкера,       Р. Інглегарта, І. Ігнатьєвої, А. Єгоршина, А. Колота, Г. Кулікова, А. Маслоу,            Н. Самоукіної, М. Семикіної, В. Соболєвої, С. Шапіра, В. Шахової, С. Шекшні,        В. Ядова, Г. Ярошенко, В. Ясінського.

В проведених наукових дослідженнях, окремі теоретико-методичні проблеми активізації персоналу залишаються об’єктом дискусій та потребують подальших досліджень. В опублікованих працях немає однозначного підходу до визначення економічної сутності активізації персоналу. Недостатня увага приділяється визначенню стану задоволеності індивідуальних потреб персоналу, формуванню системи показників оцінки трудової активності працівників. Не існує дієвого механізму активізації персоналу промислових підприємств. Це зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретичних і методичних рекомендацій щодо активізації персоналу підприємств, що й обумовило вибір теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота тісно пов’язана з науковими дослідженнями  Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, зокрема з темами: “Розробка форм вихідної аналітичної інформації для Єдиного реєстру об’єктів державної власності” (номер державної реєстрації  0107U010158, 2007 р.), що була проведена на замовлення Фонду державного майна України (особисто автором розроблено підхід до визначення стану трудової активності персоналу об’єктів державної власності); “Кібернетичні засади інноваційного розвитку” (номер державної реєстрації 0108U010261, 2010 р.) (особисто автором розроблено підхід оцінки та прогнозування трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних, методичних, прикладних рекомендацій щодо формування і впровадження механізму активізації персоналу промислових підприємств у контексті підвищення ефективності їх діяльності.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення комплексу взаємопов’язаних завдань:

-         обґрунтувати сучасний підхід до визначення економічної сутності категорії “активізація персоналу”;

-         проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід мотивації та стимулювання працівників промислових підприємств з метою виявлення основних підходів до їх активізації;

-         сформувати механізм активізації персоналу промислових підприємств;

-         дослідити процеси активізації персоналу на підприємствах легкої промисловості;

-         сформувати концептуальні засади та систему показників оцінки трудової активності персоналу промислових підприємств;

-         обґрунтувати методичний підхід до визначення індексу задоволеності потреб персоналу;

-         вдосконалити методичні положення діагностики стану трудової активності персоналу підприємств легкої промисловості;

-         вдосконалити та впровадити методичний інструментарій активізації персоналу підприємств легкої промисловості;

-         спрогнозувати стан трудової активності персоналу та запропонувати напрями розвитку на підприємствах легкої промисловості.

Об’єктом дослідження є процеси активізації персоналу промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні аспекти формування та реалізації механізму активізації персоналу промислових підприємств.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційної є положення класичної та сучасної економічної теорії, праці провідних вчених, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. Конкретні наукові результати одержано з використанням загальних і спеціальних методів дослідження процесів та явищ у їх взаємозв’язку і розвитку, а саме: діалектичний метод, структурно-логічний та семантичний аналіз (для уточнення та упорядкування термінології у понятійному апараті активізації персоналом); метод порівняльного аналізу (для виявлення змісту підходів до оцінки трудової активності персоналу промислового підприємства); системно-ситуаційний метод аналізу складних економічних систем, статистичний і теоретико-економічний аналізу (для визначення існуючого стану трудової активності персоналу), методи фрактального та імітаційного моделювання (для обчислення та графічного представлення значень індексу задоволеності потреб персоналу), кластерний аналіз (для розподілу персоналу промислового підприємства на кластери працівників із однаково задоволеними потребами); метод експертних оцінок (для визначення вагомих коефіцієнтів комплексного показника оцінки трудової активності персоналу), кореляційно-регресійний аналіз (для прогнозування трудової активності персоналу), експериментальний метод (для апробації запропонованих у дисертації теоретичних і методичних положень).

Обробка даних здійснювалася з використанням засобів комп’ютерної техніки і спеціального програмного забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти у сфері управління персоналом підприємств, монографії, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців, матеріали періодичних видань, ресурси мережі Інтернет, статистична звітність Державного комітету статистики, Асоціації підприємств легкої промисловості України, Фонду зайнятості та підприємств легкої промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні й розвитку теоретико-методичних засад формування механізму активізації персоналу як засобу підвищення ефективності діяльності промислових підприємств, зокрема:

вперше:

- запропоновано організаційно-економічний механізм активізації персоналу підприємств легкої промисловості на основі використання сучасних методів обробки інформації, кластеризації даних, діагностування, прогнозування активізації, що сприятиме повному врахуванню його потреб та забезпечить прийняття і супроводження ефективних управлінських рішень;

удосконалено:

- систему показників оцінки трудової активності персоналу яка, на відміну від існуючої, включає чотири підсистеми показників (виробничо-економічні, структури персоналу, оцінки розвитку працівників, оцінки суспільної активності), що сприятиме підвищенню іміджу промислових підприємств у сфері формування вподобань потенційних фахівців;

- методичний підхід до визначення індексу задоволеності потреб персоналу, як окремої складової підсистеми  показників оцінки суспільної активності, що дозволяє обгрунтувати оптимальну систему мотивації персоналу на підприємствах легкої промисловості в умовах постійно зростаючих потреб;

дістало подальшого розвитку:

- визначення категорії “активізація персоналу” як системи заходів, що дозволяє підвищити трудову активність персоналу на основі раціонального використання трудового потенціалу працівників та підвищення якості їх життя,  надає можливість визначити економічну сутність цієї категорії через систему, що включає підсистеми чинників: фінансову, кадрову, інтелектуальну, політико-правову, інформаційну, соціальну;

- системно-ситуаційна модель розвитку об’єкту дослідження в межах якої на основі збалансованої системи показників обґрунтовано показники простору бізнес-діяльності, що дозволяє враховувати її вплив на стратегічні, тактичні, оперативні цілі підприємства;

- методичні положення діагностики стану трудової активності персоналу, які, на відміну від діючих, дозволяють визначати комплексний показник оцінки трудової активності персоналу, її стан, що дає змогу розробити диференційовані заходи з активізації персоналу підприємств легкої промисловості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в їх ефективному використанні при вирішенні проблем, які виникають у керівників підприємства в процесі управління персоналом. Запропонований механізм активізації персоналу промислового підприємства доведений до рівня практичних рекомендацій, апробований на підприємствах легкої промисловості та може бути рекомендований для реалізації на підприємствах інших галузей.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування на підприємствах легкої промисловості України, що підтверджується

відповідними довідками, зокрема на ТОВ “ЛІТО-ЛТД” (довідка №230 від 20.11.2008р.), ТОВ “СІНПОЛ” (довідка №143 від 26.01.2009р.), ВТФ “ВЕЛАМ” (довідка № А-01-104 від 27.03.2009 р.).

Прикладні результати роботи використано Фондом державного майна України при формуванні моделі Реєстру об’єктів державної власності, які використовуються у сфері господарської діяльності (довідка №10-15-860 від 21.01.2011 р.). Окремі результати теоретичного і прикладного характеру використано в навчальному процесі кафедри економічної кібернетики Київського національного університету технологій та дизайну при викладанні дисциплін: “Економетрія”, “Економічна кібернетика” (акт від 30.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним, завершеним науковим дослідженням здобувача. Основні положення, розробки та пропозиції, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто і є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовано на міжнародних, всеукраїнських конференціях і семінарі, зокрема:         V Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2006); Міжнародна науково-технічна конференція “Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу” (Київ, 2008);          VІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2009); Х Міжнародна науково-практична  конференція молодих вчених і студентів “Політ. Сучасні проблеми науки” (Київ, 2010); Міжнародний науково-методичний семінар “Сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання” (Київ, 2010); Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (Київ, 2010); Міжнародна науково-технічна конференція “Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу” (Київ, 2010); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики” (Київ, 2010).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 20 робіт (з них 14 одноосібних), зокрема 8 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг матеріалу, що належить автору складає 7,6 д.а., зокрема у наукових фахових виданнях 2,36 д.а..

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 151 найменувань на         14 сторінках, 9 додатків, що розташовані на 30 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 199 сторінок, у тому числі 156 сторінки основного тексту. Робота містить 39 таблиць та 30 рисунків, з яких  4 таблиці і 4 рисунки розташовані на        11 окремих сторінках.