ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Туризм є ефективним та перспективним сектором економіки багатьох країн світу. Він сприяє диверсифікації економіки, забезпечує зростання доходів населення та підвищує рівень добробуту нації, стимулює інвестиційні вкладення, прискорює розвиток експортного потенціалу, міжнародної діяльності, суміжних галузей економіки, а також відіграє значну роль у створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення. Вплив туризму на економічний розвиток виявляється й у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг в результаті збільшення платоспроможного попиту.

В економіці України, вектор розвитку якої спрямований на активну інтеграцію у світове господарство, туристична галузь хоч і стає все більш значущою детермінантою соціально-економічного розвитку, але разом з тим за темпами свого незначного в порівнянні з іншими країнами розвитку залишає Україну на найнижчих рейтингових позиціях світового туристичного ринку. Одною із найголовніших причин цього, поряд із недосконалим правовим полем, відсутністю протекціонізму з боку держави, складною фіскальною політикою, а також недостатньою розбудовою необхідної інфраструктури, є високий рівень тінізації туристичного ринку. Тому проблема державного регулювання розвитку туристичної галузі України є більш ніж актуальною і включає в себе не так вивчення форм і методів державного регулювання, як дослідження основних причин такого стану речей.

Теоретичні та практичні аспекти формування та функціонування механізму державного регулювання знайшли своє відображення у наукових працях вітчизняних вчених, а саме: Г. Атаманчука, М. Долішного, Т. Куценка, О. Лазора, М. Лесечко, В. Малиновського, А. Мельника, І. Михасюка та ін. Наукові підходи до обґрунтування необхідності державного регулювання туристичної галузі та напрямів його вдосконалення знаходимо у працях вітчизняних вчених таких як: В. Биркович, М. Бойко, І. Валентюк, О. Василів, О. Вуйцик, Л. Давиденко, В. Дмитренко, В. Ільяшенко, О. Малишева, Н. Опанасюк, В. Полюга, Т. Чорна, О. Шаптала та інші. Ю. Алексєєва, В. Василенко, Є. Козловський, О. Поліщук, В. Федорченко, В. Хачатурян займаються вивченням проблем організації, контролю, державного регулювання сфери туризму, а також розглядають питання тінізації та детінізації туристичного бізнесу. Вагомий внесок у розробку структурно-типологічних ознак туристичного ринку, принципів його сегментації, територіальної організації та регіонального розвитку національної туристичної галузі здійснили українські вчені В. Євдокименко, Н. Коніщева, О. Любіцева, Л. Шульгіна та ін.

Проте навіть за умов наявності значних напрацювань, особливості розвитку туристичної галузі України, її кон’юнктура, динаміка та структура змін залишаються недостатньо вивченими. Поза фокусом наукових досліджень залишились й кон’юнктуротворні чинники розвитку туризму, відсутні практичні рекомендації щодо державного регулювання, раціонального використання ресурсів (туристичного потенціалу), економічних засад функціонування туристичної галузі, контролю та детінізації туристичного бізнесу. Недостатньою є й ефективність методів прогнозування розвитку туризму. Таким чином, необхідність подальшого вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів зумовила вибір теми дисертації, її мету та логіко-структурну побудову.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і є частиною комплексної теми „Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Особистий внесок автора полягає в розробці та удосконаленні методів і моделей діагностування та прогнозування процесів розвитку туристичної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних засад діагностування та прогнозування процесів розвитку туристичної галузі України. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені та розв’язані наступні задачі:

узагальнено існуючі підходи до державного регулювання розвитку туристичної галузі України та проаналізовано типологію її регіональних ринків за співвідношенням параметрів туристичного попиту й пропозиції, а також за забезпеченістю регіонів туристсько-рекреаційними ресурсами;

обґрунтовано системні зв’язки кон’юнктури ринку послуг туристичної галузі України та сформовано систему показників для проведення економічного оцінювання стану та збалансованості її кон’юнктури;

проведено моніторинг чинників макро- та мікро середовища, які впливають на стан ринку послуг туристичної галузі;

розроблено прогнозні моделі дослідження кон’юнктури ринку послуг туристичної галузі на основі гравітаційних моделей та їх модифікацій;

обґрунтовано можливість використання кластерного аналізу для дослідження сегментної структури ринку туристичної галузі;

проведено кластерний аналіз ринку туристичних послуг та прогнозування кон’юнктурних чинників за допомогою використання апарату нейронних мереж.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку туристичної галузі.

Предметом дослідження є механізми державного регулювання розвитку туристичної галузі.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались такі методи, методичні прийоми та інструменти:

-                   абстрактно-логічний, узагальнення і порівняльного аналізу – для узагальнення існуючих підходів до державного регулювання розвитку туристичної галузі;

-                   аналізу і синтезу, системного підходу – для виявлення чинників макро- та мікро середовища, які впливають на стан ринку послуг туристичної галузі;

-                   кореляційно-регресійного аналізу – для формування системи показників і економічного оцінювання стану кон’юнктури ринку послуг галузі туризму;

-                   нейронних мереж і управління – для формалізації якісних результатів аналізу управління прибутком туристичної галузі;

-                   кластерного аналізу – для дослідження сегментної структури ринку послуг туристичної галузі;

-                   економіко-математичного моделювання – для побудови моделей дослідження кон’юнктури ринку туристичних послуг.

Інформаційною базою дослідження слугували: аналітичний огляд та систематизація публікацій вітчизняних і зарубіжних фахівців з досліджуваної проблеми, нормативно-правові акти Верховної Ради й постанови Кабінету Міністрів України, статистична звітність Державного комітету статистики України, дані Адміністрації Держприкордонслужби України, Державної туристичної адміністрації, обласних управлінь статистики, програми та концепція розвитку туризму, фактичні матеріали, опубліковані в аналітичних оглядах і періодичних наукових виданнях, Inte
et-видання, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних та практичних положень щодо державного регулювання розвитку туристичної галузі. При цьому отримано наступні результати:

одержали подальший розвиток:

методичний підхід до регулювання розвитку туристичної галузі, який, на відміну від існуючих, базується на моделях прогнозування кон’юнктурних змін та формуванні сегментної структури туристичних послуг, що дозволяє визначити напрямки оптимізації туристичних потоків та сформувати в цілому ефективну структуру туристичної галузі України;

методичне забезпечення прогнозування кон’юнктури ринку туристичних послуг, яке передбачає поєднання економіко-математичних, експертних методів та апарату нейронних мереж, що дозволяє визначити домінування окремих регіонів та нову структуру туристичної галузі залежно від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті розглядуваних кон’юнктурних чинників;

оцінка стану та збалансованості кон’юнктури ринку туристичних послуг, що передбачає аналіз факторів впливу на стан і розвиток туристичної галузі за групами кон’юнктурних чинників;

удосконалено:

механізм державного регулювання діяльності суб’єктів туристичної галузі на основі комплексного підходу до вирішення економічних і соціальних проблем, що дає змогу зниження адміністративних бар’єрів на шляху розвитку підприємництва;

методичний підхід до діагностики розвитку туристичної галузі в Україні, що базується на типології регіональних ринків туристичних послуг за співвідношенням параметрів туристичного попиту та пропозиції;

теоретичний підхід до побудови системи розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади щодо здійснення державного регулювання галузі туризму, що дозволяє запобігати надмірного адміністрування.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій щодо регулювання розвитку туристичної галузі України. Результати дослідження використовуються у практичній діяльності  Українсько-канадського СП «МБЕРІФ Бізнес-Центр» (довідка №800ВЕР від 20.08.2011р.), а також Головному управлінні економіки Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка №02/12-81 від 21.01.2011 р.).

Теоретичні положення й практичні рекомендації, що містяться в роботі, застосовуються в навчальному процесі у підготовці та викладанні дисциплін “Ринок туристичних послуг”, “Економіка та ціноутворення в туризмі” (довідка №01-10-620 від 18.01.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема на:

міжнародній науково-практичній конференції “Індустрія гостинності у країнах Європи” (Сімферополь-Ялта, 2009);

Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2009);

міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку” (Сімферополь, 2010);

міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика ” (Луцьк, 2010);

міжнародній науково-практичній конференції “Індустрія гостинності у країнах Європи” (Сімферополь-Ялта, 2010);

науково-практичній конференції “Стан розвитку екскурсійного обслуговування та проблеми управління рекреаційним комплексом Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 2010).

Участь у зазначених вище конференціях підтверджена публікаціями у матеріалах конференцій, програмами виступів та сертифікатами.

Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них 5 – у фахових виданнях. Загальний обсяг становить 4,5 ум.-друк. арк., у тому числі 4,5 ум.-друк. арк. належать особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків на 27 сторінках, списку використаних джерел зі 264 найменувань на 28 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 42 рисунка. Обсяг основного тексту дисертації складає 176 сторінок.