МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з ключових теоретико - методичних і прикладних проблем сучасної  економічної науки є проблема уникнення кризових явищ і мінімізація їх наслідків. Підвищення динаміки зовнішнього та внутрішнього середовища, а разом з тим – невизначеності їх майбутніх станів об’єктивно змінюють підходи до управління підприємством, висуваючи на передній план його антикризовий  аспект.

Кризові явища на підприємстві часто мають загальносистемний  характер  і далеко не обмежуються фінансовою сферою. Реалії економіки України свідчать про відсутність масового поширення антикризового управління на підприємствах, на що вказує значна кількість підприємств, які опинилися в ситуації кризи при найменших негативних змінах у загальноекономічній ситуації.  У сучасних умовах жодне підприємство не може працювати стабільно та ефективно, якщо не активізує всі можливі механізми антикризового управління та не використає їх з максимальною віддачею.

Загальні аспекти антикризового управління досліджено в працях таких вчених, як М. Білик, І. Булєєв, Н. Брюховецька, С. Валдайцев, В. Геєць, Л. Єгорова, К. Залогіна, А. Зуб, Ю. Іванов, М. Кизим, В. Король, Л. Лігоненко, О. Манойленко, Л. Ситник, О. Терещенко, О. Тищенко, А. Шегда, З. Шершньова та ін.

Незважаючи на значну кількість робіт, як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, комплекс науково-практичних проблем, пов’язаних із активізацією та використанням механізму організаційно-виробничого менеджменту в антикризовому управлінні підприємством залишається недостатньо дослідженим.

Зокрема, малодослідженими є сутність кризових явищ в рамках механізму організаційно – виробничого менеджменту підприємства, практичні інструменти їх виявлення та попередження розвитку. Недостатньо дослідженими є й особливості інструментів забезпечення платоспроможності в періоди дефіциту коштів, які об’єктивно виникають унаслідок особливості фінансово-виробничого циклу великих машинобудівних підприємств. Усе це зумовлює необхідність комплексного наукового аналізу процесів, які відбуваються в рамках механізму організаційно-виробничого менеджменту підприємств з тим, щоб максимально ефективно використати цей механізм в антикризовому управлінні підприємством.  

Актуальність розв’язання теоретико – методичних і прикладних аспектів даної проблеми зумовили вибір теми, об’єкт, предмет, основні завдання та логіку дослідження. 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків наукових досліджень Донбаської державної машинобудівної академії, а саме в рамках держбюджетної теми кафедри обліку і аудиту «Розробка методичних засад удосконалення обліку, аналізу і аудиту як складових механізму управління економічними системами» (2005–2008 рр., номер державної реєстрації 0105U007210), де автором виконано підрозділ «Розробка методичних рекомендацій по удосконаленню обліку та аналізу в межах антикризового управління на підприємстві». В рамках держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри обліку і аудиту «Розробка обліково-аналітичного забезпечення системи менеджменту підприємств провідних галузей економіки України» (2008–2011 рр., номер державної реєстрації 0108U010044) автором виконано підрозділ «Використання обліково-аналітичної інформації в системі менеджменту в умовах антикризового управління підприємствами провідних галузей економіки України».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток науково-методичних положень щодо розробки механізму організаційно-виробничого менеджменту у системі антикризового управління підприємством.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено та розв'язано такі задачі методичного та практичного характеру:

- на основі світового та вітчизняного досвіду розкрити системну сутність кризових явищ у діяльності підприємства;

- проаналізувати природу функціонування механізму організаційно-виробничого менеджменту в системі антикризового управління підприємством;

- розробити методичний підхід до моделювання моніторингу стану механізму організаційно-виробничого менеджменту підприємств з метою виявлення ранніх стадій розвитку негативних тенденцій, що в майбутньому можуть зумовити виникнення кризових ситуацій і явищ;

- здійснити організаційне забезпечення організації моніторингу стану організаційно-виробничого менеджменту підприємства, що дозволяє завчасно розробити та провести упереджувальні заходи, які можуть зумовити зародження та розвиток  негативних явищ;

- доповнити оцінку ступеня сформованості системи антикризового управління на машинобудівних підприємствах;

- удосконалити механізм забезпечення платоспроможності машинобудівного підприємства в періоди дефіциту коштів.

Об'єктом дослідження є процес антикризового управління діяльністю великих машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо розробки механізму організаційно-виробничого менеджменту в системі антикризового управління.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії. Основу дослідження становлять логічний і системний підходи  до аналізу економічних процесів і явищ у організаційно-виробничій системі підприємства. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано такі методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, логічного порівняння (для обґрунтування суті кризових явищ і причин їх виникнення, природи організаційно-виробничого механізму в рамках антикризового управління); системного узагальнення (для виділення складових елементів механізму організаційно-виробничого менеджменту підприємства); статистичні методи (для емпіричного дослідження негативних тенденцій і кризових явищ у вітчизняному машинобудівному комплексі); опитування та експертних оцінок (для дослідження стану та тенденцій розвитку механізму організаційно-виробничого менеджменту машинобудівних підприємств); метод порівняння з еталоном (для розробки практичного інструментарію для моніторингу стану організаційно-виробничого менеджменту підприємства).

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, публічна звітність машинобудівних підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, інформаційні матеріали  національних і міжнародних інформаційних агентств, результати наукових досліджень, виконаних автором.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в методичному забезпеченні використання механізму організаційно-виробничого менеджменту для попередження розвитку кризових явищ і мінімізації їх наслідків на машинобудівних підприємствах, що відображається у таких конкретних результатах:

дістали  подальшого розвитку: 

 теоретико - методичний підхід до визначення кризи, при якому вона, на відміну від існуючих, розглядається як наслідок перетину певного порогового рівня низкою негативних тенденцій, які можуть зароджуватися та розвиватися в різних сегментах механізму організаційно-виробничого менеджменту підприємства, та дає змогу збільшити часовий цикл кризи за рахунок етапів розвитку негативних тенденцій, коли вони ще не ідентифікуються як криза;

теоретичні та прикладні аспекти функціонування механізму організаційно-виробничого менеджменту в системі антикризового управління підприємством, які на відміну від існуючих, полягають в перенесенні акцентів на ліквідацію причин кризи, а не її наслідків, та дають змогу зниження ймовірності прояву негативних тенденцій, які є причинами кризи;

методичний підхід до оцінки організаційно-виробничого менеджменту підприємства, який, на відміну від існуючих, включає формування еталонних матриць динаміки індикаторів, що дозволяє виявити зародження кризових явищ на більш ранніх етапах;

методичні та прикладні положення щодо організації моніторингу стану організаційно-виробничого менеджменту підприємства, які, на відміну від існуючих, враховують оцінку факторів, що можуть зумовити зародження та розвиток  негативних явищ на підприємстві та дозволють завчасно розробити та здійснити упереджувальні заходи;

удосконалено:

методичний підхід до визначення наявності антикризового управління на підприємстві, який, на відміну від існуючих, доповнено системою критеріїв і ознак, за якими оцінюється ступінь його сформованості та ефективність функціонування, що дозволяє більш повно визначити окремі елементи й систему антикризового управління в цілому;

аналітичне забезпечення платоспроможності підприємства в умовах дефіциту коштів, в якому, на відміну від існуючих розробок, формалізовано модель фінансово-виробничого циклу машинобудівного підприємства, що дозволяє встановлювати конкретні параметри контрактів на виконання робіт з метою зменшення фінансової напруженості в періоди дефіциту коштів. 

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть стати науковою основою для розробки та впровадження антикризового управління в рамках механізму організаційно-виробничого менеджменту на машинобудівних підприємствах.

Одержані результати впроваджені у практичній роботі ЗАТ «НКМЗ» (довідка № 023/123 від 7.06.2010 р.), ВАТ «СКМЗ» (довідка № 108/134 від 16.06.2010 р.) та у навчальному процесі ДДМА (довідка № 064-05-1756 від 14.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на всеукраїнських конференціях: ХІІ міжвузівській науковій конференції «Наука і вища освіта» (Запоріжжя, 20 травня 2004 р.), 5-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.); 1-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (Кривий Ріг, 30 березня 2005 р.); науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків, 07–10 квітня 2010 р.) і міжнародних конференціях: 4-й Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і технологія: крок до майбутнього» (Прага, 1–15 березня 2008 р.);  Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку промисловості в сучасних умовах» (Краматорськ, 22–24 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємства індустріального регіону в умовах ринкової трансформації»  (Краматорськ, 20–22 травня 2009 р.); II-й Міжнародній науковій конференції «Актуальні питання сучасної економічної науки» (Липецьк, 10 липня 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційної роботи  викладено в 16 наукових працях, у тому числі  10 статей у наукових фахових виданнях,.Загальний обсяг опублікованих праць становить 5,19 друк. арк., усі публікації одноосібні.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 205 найменувань. Робота містить 26 таблиць, з них 9 займають повних 9 сторінок; 31 рисунок, з них 1 займає 1 повну сторінку, додатки. Обсяг основного тексту дисертації становить 180 сторінок.