ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

Краткое содержание

Актуальність теми. Розвиток ринкових перетворень у туристичній сфері України потребує впровадження нових управлінських підходів, що ґрунтуються на сучасних наукових теоріях, враховують галузеву специфіку, інтереси держави, орієнтуються на отримання конкурентних переваг підприємств туристичної сфери та підвищення якості життя населення. Визначальна роль у процесі розвитку відводиться управлінню персоналом, який в сучасних умовах виступає одним з найпотужніших чинників конкурентоспроможності туристичних підприємств.

Погляд на туризм як потужну соціально-економічну систему, до складу якої входять підприємства, пов’язані між собою щільними виробничими, інформаційними та фінансовими зв’язками, вимагає перегляду системи методів стимулювання персоналу, що застосовуються в межах технологічних ланцюгів, їх максимальної адаптації до специфіки туристичного процесу в ринкових умовах господарювання.

Основні положення, що визначають загальні теоретико-методичні основи стимулювання праці персоналу, базуються на концепціях провідних представників економічної думки – С. Адамса, Ч. Бернарда, М. Вольського, В. Врума, Ф. Герцберга, А. Здравомислова, Х. Йосіхари, Е. Лоулера, Д. МакГрегора, Д. С. МакКлелланда, А. Маслоу, Е. Мейо, В. Подмаркова, Л. Портера, А. Ручки, Н. Сакади, А. Сміта, І. Тейлора.

Підходи до стимулювання персоналу отримали подальший розвиток у працях В. Герчикова, Дж. Лока, Дж. Хікса, П. Дракера, С. Іванової, Р. Інглегарта, П. Сорокіна, С. Суркова, Е. Шейна. Значну увагу зазначеній проблемі, зокрема, в різних сферах економіки, приділено в дослідженнях вітчизняних науковців – О. В. Бойко, А. Н. Вітвицької, Н. Г. Казмирчук-Плащини, А. М. Колота, І. Ф. Кошелупова, Г. Т. Куликова, Н. О. Мазур та інших. Вагомий внесок у теорію дослідження соціально-економічних процесів, що відбуваються в туристичній сфері, зробили М. П. Войнаренко, О. В. Виноградова, З. М. Горбильова, П. В. Ґудзь, В. А. Євдокименко, Є. М. Ільїна, В. А. Квартальнов, А. В. Куценко, О. О. Любіцева, І. А. Маркіна, Д. М. Стеченко, Т. І. Ткаченко, С. Ю. Цьохла, І. М. Школа, Л. М. Шульгіна, І. В. Черниш та інші.

Між тим, ряд питань стимулювання персоналу в туристичній сфері лишаються невирішеними. Зокрема, існують дискусійні погляди на рівні системи стимулювання персоналу в туризмі, сутність механізмів державного та ринкового регулювання туристичної діяльності, методологію управлінської діагностики в туризмі, мотиваційні механізми туроперейтингу, особливості стимулювання персоналу в туристичній сфері.

Актуальність й об’єктивна необхідність подальшого дослідження вказаних проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт: Хмельницького національного університету за темою «Розробка механізму стимулювання праці на підприємствах туристичної галузі» (номер державної реєстрації 0108U011029), в якій автором розроблено методичні аспекти діагностики стимулювання персоналу в туристичній сфері, проведено аналіз результативності функціонування механізмів стимулювання персоналу на туристичних підприємствах Вінницької області; Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за темою «Формування та дослідження ефективних систем ціноутворення» (номер державної реєстрації 0107U002757), в якій автором розроблені системи стимулювання менеджерів.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери.

Для досягнення визначеної мети у дисертаційній роботі сформульовано і вирішено такі завдання:

визначено зміст, структуру та рівні системи стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери;

обґрунтовано можливості застосування сучасних теорій мотивації персоналу в умовах конкурентного середовища туристичного ринку України;

визначено методичні підходи щодо діагностики ефективності системи стимулювання персоналу в туристичній сфері;

проведено оцінку кадрового забезпечення підприємств туристичної сфери України;

досліджено системи та методи стимулювання персоналу на підприємствах туристичної сфери;

розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання персоналу туристичних підприємств;

запропоновано механізм оптимізації матеріального стимулювання персоналу на підприємствах туристичної сфери;

обґрунтовано методичні підходи щодо кадрового забезпечення підприємств туристичної сфери Вінницької області.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери.

Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснено за допомогою загальнонаукових прийомів і методів дослідження: синтезу (при розробці оптимальної системи стимулювання на основі класичних і сучасних теорій мотивації); порівняння та системного структурно-логічного узагальнення (при дослідженні моделей стимулювання персоналу на туристичних підприємствах); конструктивно-логічний метод (при визначенні особливостей, структури і закономірностей формування системи стимулювання персоналу у сфері туризму; при удосконаленні понятійного апарату); статистичного аналізу (при аналізі результативності трудової діяльності в туристичній сфері на макро- та мезорівні); економіко-математичні методи та метод експертної оцінки (при оцінюванні ефективності роботи персоналу на туристичному підприємстві ЗАТ «Вінницятурист»). Комплексність застосованих методів забезпечила цілісність, узгодженість і системність дослідження.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична звітність і документація окремих підприємств туристичної сфери, наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали засобів масової інформації та інформаційні ресурси мережі Інтернет, матеріали особистих досліджень автора.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, полягають у такому:

вперше :

розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання персоналу туристичних підприємств через використання сукупності функціональних підсистем: стимулювання регламентованої праці, підвищення продуктивності праці та інноваційних ініціатив персоналу, забезпечення якості туристичного продукту і послуг, партнерської діяльності, соціально-екологічних ініціатив підприємців і стимулювання підприємницької діяльності, що дозволяє забезпечити розвиток держави та регіонів, підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств та ділової активності їх працівників; 

удосконалено:

методологічні положення щодо стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери, зокрема, обґрунтування сутності «організаційно-економічного механізму стимулювання персоналу» як сукупності форм, структур, методів, засобів і функцій управління, спрямованої на досягнення оперативного впливу на результативність праці персоналу для забезпечення відповідності фактичного стану підприємства заданим параметрам, що дозволяє отримати збалансованість підходів до стимулювання персоналу підприємств сфери туризму на різних рівнях управління (держава, регіон, сектор туристичної сфери, підприємство);

механізм оптимізації матеріального стимулювання персоналу на підприємствах сфери туризму, диверсифікований за типовими туристичними професіями та відповідними їм напрямами мотивації, шляхом розробки алгоритму розрахунку винагороди для окремих категорій персоналу та ранжування результатів праці, на підставі чого запропоновано методичні підходи до вдосконалення механізму стимулювання персоналу в умовах обмежених фінансових ресурсів;

дістали подальший розвиток:

методичні підходи щодо діагностики ефективності системи стимулювання персоналу в туристичній сфері, що ґрунтуються на визначенні умов і факторів формування, ступеня впливу кожного фактора на економічні показники, системоутворюючих зв’язків, створенні прогнозів розвитку та оптимізаційної моделі, що дозволило розробити алгоритм управлінської діагностики системи стимулювання персоналу туристичних підприємств, який має на меті коригування системи стимулювання в умовах нестабільного ринкового середовища;

методичні підходи щодо кадрового забезпечення підприємств туристичної сфери з урахуванням формування позитивного ставлення до туризму як виду діяльності, запровадження системи кадрового моніторингу, розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для туризму, що дозволило розробити регіональну Програму кадрового забезпечення туристичної сфери, яка сприятиме підвищенню якості туристичного обслуговування та трудових ресурсів, вирішенню проблеми зайнятості, розвитку малого та середнього підприємництва у сфері туризму.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму стимулювання персоналу підприємств туристичної сфери. Основні наукові положення роботи доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання підприємств туристичної сфери.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: організаційно-економічний механізм стимулювання персоналу туристичних підприємств; методичні підходи щодо кадрового забезпечення підприємств туристичної сфери; механізм оптимізації матеріального стимулювання персоналу на підприємствах сфери туризму; алгоритм управлінського діагностування ефективності системи стимулювання персоналу в туристичній сфері.

Обґрунтовані в дослідженні висновки та рекомендації схвалено та прийнято до впровадження управлінням культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 3625/01-25 від 23.12.2010 р.), ЗАТ «Вінницятурист» (№ 135 від 17.12.2009 р.) та ЗАТ «Укрпрофтур» (довідка про впровадження № 639 від 23.11.2010 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Київського національного університету культури і мистецтв при викладанні дисциплін «Менеджмент туризму», «Управління персоналом», «Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу» (довідка про впровадження № 1319 від 18.11.2010 р.); Інституту Українсько-польської співпраці при викладанні дисциплін «Менеджмент туризму», «Управління персоналом», «Менеджмент готельно-рестораного бізнесу» (довідка № 03-11 від 25.11.2010 р.); Інституту туризму Федерації професійних спілок України в процесі викладання дисциплін «Управління персоналом» та «Менеджмент організації» при підготовці фахівців за напрямком «Менеджмент» професійного спрямування «Менеджмент організації» (менеджмент туристичної сфери) (довідка про впровадження № 01-08-254 від 01.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, рекомендації та наукові результати, подані в дисертаційній роботі, та ті, що оприлюднені у наукових виданнях, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів досліджень. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідалися та схвалені на 4 всеукраїнських науково-практичних конференціях, у тому числі: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемы управления предпринимательством в современных условиях» (Ялта, 2005 г.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів» (Чернівці, 2006 р.), ІІ міжвузівський науково-практичній конференції «Менеджмент та бізнес в Україні: проблеми вдосконалення та розвитку» (Вінниця, 2008 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан і перспективи розвитку туризму у світі та Україні напередодні чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012» (Донецьк, 2008 р ).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 5,02 друк. арк., у тому числі 7 одноосібних, з них 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 155 найменувань, і 7 додатків на 10 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 157 сторінок, містить 43 таблиці та 8 рисунків (із них 3 таблиці та 1 рисунок розміщені на 4 окремих сторінках).