ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У ВИМІРАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Краткое содержание

Актуальність теми. Гарантування економічної безпеки держави і формування ефективних механізмів управління нею є одним із пріоритетних завдань в умовах всеохоплюючого впливу глобалізації на національну економіку. Аналіз економічної ситуації показує, що найбільш масштабну систему викликів економічній безпеці України формують саме глобалізаційні процеси. Зокрема, це: розширення та диверсифікація світового ринку при низькій готовності національної економічної системи до адаптації під нові вимоги світогосподарського простору, посилення глобальної конкуренції на тлі невисокого рівня конкурентоспроможності вітчизняного ринку, переорієнтація світового господарства в напрямі інноваційності з одночасною орієнтацією державного регулювання на архаїчні методи управління національним господарським комплексом тощо. Тому дослідження аспекту глобалізаційних вимірів у формуванні економічної безпеки держави дає змогу визначити ключові фактори сталого розвитку національної економіки.

Процеси гарантування економічної безпеки постійно перебувають у центрі уваги науковців. Питання економічної безпеки держави, пов’язані насамперед із визначенням національних економічних інтересів у міжнародній господарській системі, формуванням окремих заходів щодо управління безпекою в умовах глобалізації економіки висвітлювали вітчизняні та зарубіжні вчені Абалкін Л. І., Бистряков І. К., Білорус О. Г., Валлерстайн І., Гальчинський А. Й., Геєць В. М., Глазьєв С. Ю., Гражевська Н. І., Дацій О. І., Жаліло Я. А., Жарова Л. В., Коваль Я. В., Кругман П., Куценко В. І., Лук’яненко Д. Г., Мазуренко В. І., Мунтіян В. І., Неклесса А. І., Олейников Е. А., Омае К., Осипов Ю. М., Пастернак-Таранушенко Г. А., Пахомов Ю. М., Ругман А. В., Сенчагов В. К., Сорос Дж., Степаненко А. В., Сухоруков А. І., Філіпенко А. С., Фукуяма Ф., Хвесик М. А., Хлобистов Є. В., Шевчук В. Я. та інші.

Разом з тим глобалізаційні аспекти гарантування економічної безпеки держави потребують подальшого теоретико-методологічного і прикладного розгляду. Найактуальнішими з них є: удосконалення методологічних  підходів до комплексної оцінки рівня, стану та динаміки економічної безпеки держави в умовах глобалізації економіки; формування якісно нової парадигми гарантування економічної безпеки, яка б ураховувала глобалізаційні впливи на економіку; моніторинг та оцінка загроз і ризиків глобалізаційних процесів на економічну безпеку; дослідження кількісних параметрів гарантування економічної безпеки в умовах інтеграції національної економіки до світогосподарського простору; визначення основних шляхів удосконалення управління економічною безпекою; розробка стратегії розвитку та інституціонального забезпечення економічної безпеки на сучасному рівні розвитку глобалізаційних процесів.

Таким чином, необхідне подальше вдосконалення теоретико-методологічних та прикладних аспектів гарантування економічної безпеки України в глобалізаційному вимірі з метою отримання нових наукових результатів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо пов’язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема темами: ІІІ-12-09 (97) «Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації» (номер державної реєстрації 0108U009959), у межах якої автором визначено основні форми впливу глобалізаційних процесів на розвиток продуктивних сил України; ІІІ-15-09 (100) «Інституціоналізація інноваційно-інвестиційної трансформації економіки регіонів» (номер державної реєстрації 0108U0099571), де здобувачем проведено наукові дослідження і виконано розробки щодо визначення рівня інвестиційно-інноваційної безпеки в умовах трансформаційного впливу глобалізації на національну економіку;
ІІІ-18-10 (103) «Державне регулювання соціально-економічного розвитку України та її регіонів в умовах фінансово-економічної нестабільності» (номер державної реєстрації 0109U006450), згідно з якою дисертантом обґрунтовано шляхи підвищення рівня державного управління економічною безпекою в умовах глобальної фінансово-економічної кризи та Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», зокрема теми ІІІ-6-11 (7) «Теоретико-методологічні та прикладні основи забезпечення техногенної і екологічної безпеки у вимірах сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0111U000330).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методологічних і прикладних засад гарантування економічної безпеки держави у вимірах глобалізаційних процесів.

Досягнення мети реалізується через розв’язання наступних завдань:

·        здійснити критичну оцінку сучасних трактувань змісту поняття економічної безпеки держави в контексті його еволюційної трансформації;

·        запропонувати методику формування концептуальної матриці економічної безпеки в рамках діючої парадигми глобалізації економіки;

·        визначити основні напрями впливу глобалізаційних процесів на економічну безпеку держави;

·        удосконалити методичні підходи до дослідження економічної безпеки держави в умовах глобалізації економіки;

·        виконати оцінку глобалізаційних загроз та ризиків у форматі їх впливу на рівень економічної безпеки України;

·        розкрити структуру і динаміку економічної безпеки та глобалізації економіки України порівняно з іншими державами;

·        визначити залежність економічної безпеки та конкурентоспроможності економіки України від рейтингів міжнародних впливів;

·        розробити напрями вдосконалення управління економічною безпекою з урахуванням глобалізаційних процесів;

·        обґрунтувати стратегію гарантування економічної безпеки України в умовах глобалізації.

Об’єктом дослідження є процес розвитку економічної безпеки України в умовах глобалізації економіки.

Предметом дослідження є розробка теоретико-методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо гарантування економічної безпеки держави в контексті глобалізаційних процесів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та конкретні економічні методи, зокрема використання системно-структурного методу дало змогу визначити сутність, структуру та основи управління  економічною безпекою в умовах глобалізації; економіко-математичне моделювання використовувалося для розрахунку кількісних параметрів глобалізаційних вимірів економічної безпеки та її складових; методи статистичного аналізу – для дослідження стану і динаміки гарантування економічної безпеки України порівняно з іншими державами; методи рейтингових оцінок – для розрахунку рівня впливу глобалізації економіки на економічну безпеку; SWOT-аналізу – для визначення сильних та слабких сторін, можливостей і загроз складових економічної безпеки; методологія Форсайт та методи критичних (ключових) технологій дали можливість найбільш широко застосувати формування експертних прогнозів щодо стану та рівня економічної безпеки України за умов її подальшої інтеграції у світогосподарський простір; інформаційно-комп’ютерні методи застосовувалися для аналізу економічної безпеки та визначення тенденцій її розвитку у вимірах глобалізаційних процесів.

Інформаційну базу дослідження формують звітні статистичні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Федеральної служби державної статистики Російської Федерації, Національного статистичного комітету Республіки Білорусь, Центрального статистичного офісу Польщі; нормативно-правові акти України та суб’єктів міжнародного права; сучасні дослідження з економічної безпеки українських та зарубіжних учених; інші аналітичні матеріали та інформація з мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:     

·        розроблено методичні підходи до формування концептуальної матриці економічної безпеки у форматі цивілізаційного розвитку глобалізаційної парадигми, що дає змогу керівним органам здійснювати комплексне управління безпекою з метою підтримки рівня її індикаторів у межах порогових значень;

удосконалено:

·        класифікацію факторів економічної безпеки держави в умовах глобалізації, що ґрунтується на їх об’єднанні в шість основних блоків: розширення та диверсифікація світогосподарського простору, посилення глобальної конкуренції, переорієнтація світової економічної системи на інноваційну модель розвитку, трансформація співвідношення глобальних та національних викликів, зростаюча роль фінансових загроз в економіці, кризогенність і циклічність глобальної економіки;

·        Форсайт-методологію щодо стратегічного управління економічною безпекою, яка, на відміну від існуючої, дає змогу прогнозувати стан безпеки на перспективу з урахуванням глобалізаційних тенденцій;

·        методичні підходи до оцінки стану і динаміки рівня економічної безпеки, які, на відміну від існуючих, ураховують Форсайт-методологію та методи ключових технологій;

·        модель інституціонального забезпечення економічної безпеки, що поєднує національні економічні інтереси із створенням необхідних передумов для реалізації політики глобалізаційних трансформацій на основі системного інституційного базису;

набули подальшого розвитку:

·                  понятійно-термінологічний апарат, зокрема запропоновано власне визначення поняття економічна безпека держави у вимірах глобалізаційних процесів;

·                  побудова організаційно-економічного механізму управління економічною безпекою, що включає моніторинг економічної системи, виявлення і прогнозування глобалізаційних загроз та ризиків, формування системи порогових значень для економічної безпеки у форматі глобалізаційних впливів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої гілок влади при розробці стратегій та концепцій гарантування економічної безпеки в умовах глобалізації економіки. Вони обґрунтовують теоретико-методологічні основи та практичні засади сталого економічного розвитку України як держави, що активно інтегрується у висококонкурентне міжнародне економічне середовище, в аспекті гарантування високого рівня її економічної безпеки.

Окремі результати дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні державних замовлень і науково-дослідних робіт та підготовці аналітичних і доповідних матеріалів (довідка № 01-11/636 від 08.11.2010 р.); Міністерством промислової політики України – у процесі розробки Концепції загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року (довідка № 01/4-3-855 від 16.11.2010 р.). Основні положення дисертаційної роботи використані Національним університетом харчових технологій Міністерства освіти і науки України при розробці лекційно-практичних навчальних курсів «Економічна безпека» та «Економіка підприємства» (довідка № 44/2 від 23.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій використані лише авторські ідеї щодо розв’язання важливого наукового завдання – гарантування економічної безпеки держави у вимірах глобалізаційних процесів. Викладені в дисертації результати наукових досліджень належать особисто авторові та є його внеском у розвиток науки в галузі економіки та управління національним господарством з питань гарантування економічної безпеки держави в умовах глобалізації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися на науково-практичних конференціях, у тому числі: Міжнародній науково-практичній конференції «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, жовтень 2008 р.); Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 20 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, березень 2009 р.); ХІІ Всеукраїнській  науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, травень 2009); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (м. Дніпропетровськ, грудень 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 25–26 грудня 2009 р.); ІІ науково-практичній конференції «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 23–24 вересня 2010 р.)

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 13 наукових працях загальним обсягом 3,84 друк. арк., з них 6 статей – у наукових фахових виданнях, 7 – у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 213 стор. комп’ютерного тексту, який містить 28 таблиць і 22 рисунки, 7 додатків – на 16 сторінках. Список використаних джерел із 289 найменувань викладено на 27 сторінках.